Ухвала суду № 137265541, 10.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань зміни способу або порядку виконання рішення

10 червня 2026 р. № 400/10790/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, просп. Центральний, 141В,м. Миколаїв,54055, Державної казначейської служби України, вул. Бастіонна, 6,м. Київ,01601,

треті особиДержавна фіскальна служба України, пл. Львівська, 8,м. Київ,04053, Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

проСт. 378 зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення,

УХВАЛИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково та вирішено:

визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул, Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) щодо невиконання впродовж тривалого часу рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 року в адміністративній справі № 400/10455/21.

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 4600,00 грн.

Також вирішено питання про стягнення на користь позивача за рахунок Державної казначейської служби України судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набрало законної сили 16.03.2026.

09.04.2026 видано виконавчі листи.

18.05.2026 до суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшла заява Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 400/10790/24 в частині стягнення моральної шкоди та судових витрат шляхом стягнення з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 4 600 (чотири тисячі шістсот) гривень 00 копійок та судових витрат в розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що норми законодавства передбачають відповідальність безпосередньо Держави, але не певного державного органу (зокрема, Казначейства), відшкодувати фізичній особі шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади. У тих відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу. Верховний Суд неодноразово наголошував, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Тобто, моральна шкода підлягає стягненню за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Казначейства. Отже, стягнення з Казначейства коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, є неможливим, оскільки це може поставити під загрозу функціонування Казначейства та виконання покладених на нього функцій. Таким чином, обраний судом спосіб стягнення моральної шкоди з Казначейства істотно ускладнює або унеможливлює виконання рішення суду у справі № 400/10790/24 в цій частині.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету (пункт 38 Порядку № 845). Такий рахунок дійсно відкритий в Казначействі. Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» передбачено видатки для відшкодування за бюджетною програмою КПКВК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» (далі бюджетна програма КПКВК 3504030). Отже, судові рішення про стягнення коштів державного бюджету на відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу державної влади, виконуються на підставі виконавчих документів у порядку черговості надходження таких документів за рахунок бюджетної програми 3504030, кошти на яку передбачені у законі про державний бюджет на відповідний рік. Таким чином, відшкодування судового збору за подання позовної заяви у справі №400/10790/24 повинно бути за рахунок Держави, а не за рахунок органу державної влади - Казначейства, що представляє інтереси держави у спірних правовідносинах.

Ухвалою від 29.05.2026 суд призначив розгляд заяви у судовому засіданні 08.06.2026.

У судовому засіданні представник Державної казначейської служби України підтримав свою заяву. Суд оголосив перерву до 10.06.2026 для ухвалення рішення.

У судове засідання 10.06.2026 з`явились позивач і представник Державної казначейської служби України.

Суд, повернувшись до розгляду заяви про зміну порядку і способу виконання рішення, заслухав сторони. Позивач проти задоволення заяви заперечив.

Розглянувши заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Разом з тим, у відповідності з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII відповідно до якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способам. Змінюючи спосіб і порядок судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі №759/1928/13-а.

Суд зазначає, що "поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яку стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею КАС України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання суднового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 зазначив, що аналіз положень частин першої, третьої статті 378 КАС України свідчить про те, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17, а також у постановах від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а.

В той же час, в заяві про зміну порядку та способу виконання рішення суду по справі № 400/10790/24 представник Державної казначейської служби України висловлює незгоду з резолютивною частиною рішення суду від 08.04.2025.

Таким чином, обраний Державною казначейською службою України спосіб виконання судового рішення не узгоджується зі змістом статті 378 КАС України та потягне за собою фактично зміну судового рішення по суті, що є неприпустимим, оскільки рішення у справі набрало законної сили, та матиме наслідком зміну обраного судом способу відновлення порушеного права позивача.

При цьому, заявником не наведено належних доказів неможливості виконання рішення суду у спосіб, встановлений судом.

Таким чином, обставини, якими представник Державної казначейської служби України обґрунтовує необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не є підставою для зміни способу виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 по справі № 400/10790/24.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що заява представника Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання судового рішення є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 378 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 400/10790/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко