Ухвала суду № 137265033, 08.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду у частині позовних вимог

08 червня 2026 рокусправа № 380/14493/25місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

роглянувши питання про залишення позову без розгляду у частині позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , до Міністерства оборони України код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 , у якій просить суд:

- визнати протиправним і скасувати протокольне рішення № 12/в від 17.05.2024 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги компенсаційних сум і протокольне рішення №17/в від 28.02.2025 цієї ж комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, якими відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_4 при захисті Батьківщини сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 військовослужбовця ЗСУ;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити таку одноразову грошову допомогу в передбаченому законом розмірі, з урахуванням частки інших осіб, які мають право на неї.

Ухвалою від 11.03.2026 суддя залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків позовної заяви та визначив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії та Девеер проти Бельгії Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі Мельник проти України зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого згаданим Кодексом або іншими законами. Частина друга статті 122 КАС України визначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя стаття 122 КАС України).

Суд встановив, що у позовній заяві позивач оскаржує як протокольне рішення № 12/в від 17.05.2024, так і протокольне рішення №17/в від 28.02.2025.

У свою чергу, із позовом позивач звернувся до суду лише 10.07.2025, тобто після спливу шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду щодо рішення №12/в від 17.05.2024.

09.04.2026 позивач подав клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду, яке мотивоване тим, що ним не заперечується те, що вимога подана поза межами 6-ти місячного строку звернення до суду з моменту прийняття цього протокольного рішення № 12/в від 17.05.2024. В обох випадках позивач звертався за виплатою вказаної одноразової грошової допомоги у зазначений 3-річний строк. Після того, як позивачу вперше відмовили у призначенні і виплаті вказаної одноразової грошової допомоги протокольним рішенням № 12/в від 17.05.2024, позивач повторно звернувся за такою виплатою, навівши додаткові аргументи безпідставності відмови у такій виплаті вказаним протокольним рішенням № 12/в від 17.05.2024. Однак іншим протокольним рішенням № 17/в від 28.02.2025, позивачу знову відмовили у призначенні і виплаті вказаної одноразової грошової допомоги, в тому числі з урахуванням наведених додаткових аргументів, хоч, з урахуванням наведеного, міг оскаржити тільки останнє рішення, позов про визнання протиправним та скасування якого поданий в установлений строк, що визнав і суд в ухвалі від 11.03.2026. Беручи до уваги те, що обидва оскаржувані рішення відповідача стосуються однієї і тієї ж відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, позивач вважає, що суд повинен поновити строк на звернення до адміністративного суду і з вимогою про визнання протиправним та скасування протокольного рішення відповідача за № 12/в від 17.05.2024, як такий, що пропущений з названих поважних причин.

За результатом розгляду згаданого клопотання, суд висновує таке.

Позивач стверджує, що повторно звернувся за такою виплатою, навівши додаткові аргументи безпідставності відмови у такій виплаті вказаним протокольним рішенням № 12/в від 17.05.2024. Однак іншим рішення протокольним рішенням № 17/в від 28.02.2025, позивачу знову відмовлено у призначенні і виплаті вказаної одноразової грошової допомоги.

Суд наголошує на тому, що повторне звернення позивача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.

Суд вказує на те, що позивач повністю ознайомленим зі змістом рішенням № 12/в від 17.05.2024, проте не здійснив жодних дій щодо його оскарження у встановлений законом строк, що не заперечується позивачем.

Позивач вказує на те, що діючи добросвісно і сподіваючись на те, що відповідач буде діяти відповідно до Закону, повторно звернувся за такою виплатою, навівши додаткові аргументи безпідставності відмови у такій виплаті вказаним протокольним рішенням № 12/в від 17.05.2024.

Суд вказує на те, що сподівання позивача на задоволення повторно поданої заяви не є поважною підставою для поновлення строку на звернення до суду із позовом.

Суд також акцентує увагу на тому, що обставини, викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду існували впродовж строку, встановленого для звернення до суду, та не відпали на момент подання позивачем позову до суду.

При цьому, причини та обставини, які б дійсно перешкоджали позивачу звернутись до суду з позовом саме в цей період, не зазначені.

Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ останній, оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду враховує:

1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4)перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи Бочан проти України, Смірнова проти України, Федіна проти України, Матіка проти Румунії та інші).

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

ЄСПЛ зауважує, що, застосовуючи процедурні правила, варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи Волчлі проти Франції, ТОВ Фріда проти України).

Отже, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного:

1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;

2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;

3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;

4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;

5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Отже, суд, враховуючи пасивний характер поведінки позивача, його юридичну обізнаність, відсутність будь-яких об`єктивних перешкод у своєчасному зверненні до суду з відповідним позовом, тривалість пропущеного строку та недоведеність добросовісності дій позивача, спрямованих на звернення до суду у встановлені законом строки, дійшов висновку, що останній не навів поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що позовна заява подана позивачем до суду після спливу строку звернення до суду, та без підтвердження позивачем обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, а тому існують достатні підстави для залишення позову без розгляду у частині позовних вимог про:

- визнання протиправним та скасування протокольного рішення № 12/в від 17.05.2024 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги компенсаційних сум, яким відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_4 при захисті Батьківщини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 військовослужбовця ЗСУ.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 згаданого Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, позов необхідно залишити без розгляду у згаданій частині позовних вимог.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 240, 243, 248 КАС України, суддя

у х в а л и в:

у клопотанні позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити повністю.

Причини пропуску позивачем строку звернення до суду у частині позовних вимог визнати неповажними.

Позов ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду у частині позовних вимог про:

- визнання протиправним та скасування протокольного рішення № 12/в від 17.05.2024 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги компенсаційних сум, яким відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю 15.06.2023 при захисті Батьківщини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 військовослужбовця ЗСУ.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що після усунення підстав, з яких позов залишено без розгляду у частині позовних вимог, він має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович