Рішення № 13725889, 23.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2010 р. Справа № 5/197-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Київської обласної філії ВАТ “Укртелеком”, м. Київ

до

Відкритого акціонерного товариства “Фастів-авто”, м. Фастів

про

стягнення 5927,89 грн.

за участю представників:

позивача:

Пахольчук О.Ю.–дов. від 23.03.2010р. № 190

відповідача:

Шехович З.С. –дов. від 08.11.2010р. № 244

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Київської обласної філії ВАТ “Укртелеком” (далі –позивач) до Відкритого акціонерного товариства “Фастів-авто” (далі –відповідач) про стягнення 5927,89 грн., з яких 5544,44 грн. заборгованість за надані послуги електрозв’язку, 52,12 грн. пені, 233,96 грн. інфляційних втрат та 97,37 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором про надання послуг електрозв’язку від 01.05.2000р. за № 4 щодо здійснення повного розрахунку за надані телекомунікаційні послуги.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву від 23.11.2010р., якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог з підстав часткового погашення відповідачем під час розгляду справи заявленої до стягнення суми боргу та просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості в розмірі 2444,44 грн., 52,12 грн. пені, 233,96 грн. інфляційних втрат та 97,37 грн. 3% річних.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 2444,44 грн. заборгованості за надані послуги електрозв’язку, 52,12 грн. пені, 233,96 грн. інфляційних втрат та 97,37 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 23.11.2010р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач присутній в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг електрозв’язку від 01.05.2000р. № 4 відповідно до умов якого позивач зобов’язався надати безперебійні і якісні послуги телефонного зв’язку, а відповідач зобов’язався своєчасно вносити плату за надані послуги телефонного зв’язку відповідно до умов договору.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги електрозв’язку, за які відповідач в порушення своїх зобов’язань та умов договору не розрахувався в повному обсязі, в зв’язку з чим за ним рахується заборгованість за період з листопада 2009р. по вересень 2010р. в розмірі 2444,44 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю наданих послуг електрозв’язку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно пунктів 32, 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 р. N 720 споживач зобов’язаний укласти договір, виконувати його умови та своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги. Плата за послуги електрозв’язку вноситься протягом 10 діб з дня одержання рахунку, але не пізніше 20 числа наступного місяця після повного розрахункового періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за надані послуги електрозв’язку, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 2444,44 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 2444,44 грн. заборгованості за надані послуги електрозв’язку.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати наданих послуг електрозв’язку в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати складають 233,96 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 97,37 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач посилаючись на п. 5.8 договору та ч. 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми, що за розрахунком позивача складає 52,12 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 2444,44 грн. заборгованості за надані послуги електрозв’язку, 52,12 грн. пені, 97,37 грн. 3% річних, 233,96 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправомірних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Фастів-авто” (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Бишівська, 2, код ЄДРПОУ 05538773) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Київської обласної філії ВАТ “Укртелеком” (02098, м. Київ, пр. Павла Тичини, 6, код ЄДРПОУ 01184901) 2444 (дві тисячі чотириста сорок чотири) грн. 44 коп. заборгованості, 233 (двісті тридцять три) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 97 (дев’яносто сім) грн. 37 коп. 3% річних, 52 (п’ятдесят дві) грн. 12 коп. пені, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.