Рішення № 13725841, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/57210.02.11 За позовом Спільного підприємства «Контакт»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Мік - Макс»

Про стягнення 293682,11 грн.

                                                                                 Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Зелинська А.М. (за дов. № 1 від 10.01.2011 р.)

від відповідача не з’явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом спільне підприємство «Контакт»до товариства з обмеженою відповідальністю «Мік-макс»про стягнення 293682,11 грн., а саме: 209957,17 грн. боргу, 9774,50 грн. інфляційних, 2502,23 грн. трьох процентів річних, 10561,26 грн. штрафу, 60886,95 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено за обладнання, поставлене позивачем за договором поставки № 89-05/10 від 04.06.2010 р..

Ухвалою суду 13.12.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/572, розгляд справи призначено на 20.01.2011 р..

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, розгляд справи було відкладено на 10.02.2011 р..

Позивач подав заяву про забезпечення позову, яка була судом відхилена як необґрунтована.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився повторно, відзиву на позов не надав, про день та час проведення судового засідання був повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04.06.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Контакт»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мік-макс»(покупцем) було укладено договір поставки № 89-05/10 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов’язується продати (передати у власність) покупцю, здійснити монтаж і введення в експлуатацію, а покупець купити (прийняти і оплатити) обладнання.

Згідно з п. 2.2. загальна сума Договору на дату підписання становить 358791,96 грн.

Відповідно до п.3.2 Договору оплата здійснюється наступним чином: передплата 251154,37 грн. протягом 5-ти банківських днів з дати підписання Договору, 107637,59 грн. протягом 5-ти банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Покупець частково здійснив попередню оплату товару, а саме: 07.06.2010 р. на суму 18835,25 грн. та 21.06.2010 р. на суму 130000 грн., що разом становить 148835,25 грн..

Продавцем було здійснено поставку товару на суму 358791,96 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями та актом здачі-прийому робіт, наданими в матеріали справи.

Розрахунки за надані послуги покупцем не проведені. Претензія продавця від 24.09.2010 р. № 2409/10 залишена без відповіді.

Заборгованість відповідача становить 209957,17 грн..

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 209957,17 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 209957,17 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені законом або договором, зокрема сплата неустойки, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно з п. 8.2 Договору за порушення строку оплати покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 3 відсотки від загальної суми обладнання, а також пеню в розмірі 0,2 відсотки від суми невиконаного зобов’язання.

За розрахунком позивача, який приймається судом як вірний, до стягнення підлягає 10561,26 грн. штрафу та 60886,95 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З відповідача підлягає стягненню 9774,50 грн. інфляційних (219731,67 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції) та 2502,23 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МІК-МАКС»(юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 30/32, к. 5, фактична адреса: 01001, м. Київ, вул. Панківська, 6-Б, код 37033754) на користь спільного підприємства «Контакт»(юридична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Ясна, 12 оф. 10, фактична адреса: 65080 м. Одеса, вул. Академіка Філатова 5/2, код 25046658) 219731,67 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 2502,23 грн. трьох процентів річних, 10561,26 грн. штрафу, 60886,95 грн. пені, 2936,82 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 11.02.2011 р.