Ухвала суду № 137257558, 09.06.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/10251/25

2-п/465/36/26

У Х В А Л А

09.06.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Баран О.І.,

за участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

представника відповідача - адвоката Москвічова А.С. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника відповідача адвоката Москвічова Андрія Сергійовича про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 13.02.2026 у справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 39700642, місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13)

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

11 листопада 2025 року уповноважений представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 831,95 грн, що складається із:

11 099,02 грн - заборгованості за тілом кредиту;

22 732,93 грн - заборгованості за відсотками.

Також просив вирішити питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13.02.2026 у справі № 465/10251/25 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» 33 831,95 грн заборгованості за кредитним договором №504500624 від 20.01.2025. В порядку розподілу судових витрат стягнуто 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 422,40 грн судового збору.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 01.04.2026 прийнято до розгляду заяву представника відповідача, адвоката Москвічова Андрія Сергійовича, про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 13.02.2026 у справі № 465/10251/25. Судове засідання з розгляду заяви про перегляд заочного рішення призначено на 20.04.2026.

20 квітня 2026 року від представника позивача надійшли заперечення.

20 квітня 2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, мотивоване технічною неможливістю його участі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судове засідання, призначене на 09.06.2026 учасники справи не з`явились, маючи зареєстровані Електронні кабінети у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, та іншими засобами зв`язку, про час і місце розгляду повідомлялися належним чином (а.с. 189-193).

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Узагальнена позиція відповідача

На думку відповідача, у матеріалах справи відсутні відомості про його належне повідомлення про час і місце розгляду справи, що позбавило її можливості «подати відзив та надати докази». При цьому, жодних доказів відповідачем не подано.

Щодо заперечень на вимоги позовної заяви, вказує про нарахування відсотків всупереч п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та положень ч. 5 ст. 8 цього ж Закону. Зокрема вказує про те, що протягом перших 120 днів максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5%, протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Далі, не заперечивши факту виникнення кредитних правовідносин, вважає недоведеним надання відповідачу грошових коштів, стверджуючи про те, що (пряма мова) «відсутність виписки по клієнтському рахунку відповідача позбавляє суд перевірити обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, адже суд не має первинних даних про фактичне існування заборгованості відповідачів за житлово-комунальні послуги».

Узагальнена позиція позивача

Позивач звернув увагу суду на безпідставність доводів відповідача та ненадання жодного доказу, спроможного вплинути на ухвалене судом рішення.

Суд, з`ясувавши доводи на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, дійшов таких висновків.

Щодо належного повідомлення.

Одночасно із поданням до суду в електронній формі заяви по суті справи, у відповідності до ч.7 ст. 43 ЦПК України, до позовної заяви надано докази надсилання таких матеріалів відповідачу (а.с. 75-77).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 98-100).

Судові засідання у справі призначалися неодноразово: 12.01.2026 та 13.02.2026, про що відповідач повідомлявся належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, скерованими на її зареєстроване місце проживання (штрихкодові ідентифікатори ПАТ «Укрпошта» R067048923620, R067078771469), які повернулися на адресу суду із відміткою про їх вручення та підписом ОСОБА_1 (а.с. 95, 111, 109-109а, 126-127).

Для належного повідомлення відповідача про час і місце судових засідань, призначених на 12.01.2026 та 13.02.2026, суд також вжив заходів для направлення йому SMS-повідомлення та повідомлення у додаток «Viber», які йому доставлено 18.11.2025 та 12.01.2026 (а.с. 106, 122).

Крім цього, відповідні повідомлення про час і місце судових засідань, призначених на 12.01.2026 та 13.02.2026, доставлені відповідачу до електронної скриньки «suvalivna@ukr.net» чотири рази упродовж 18.11.2025 та п`ять разів упродовж 12.01.2026 (а.с. 104-105, 107, 121 зворот - 121б).

Крім цього, відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 118).

Відтак, судом виконано покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд та створено всі можливості для належної реалізації відповідачем своїх процесуальних прав і обов`язків. Однак, він такими не скористався, відзиву на позовну заяву не подав та допустив повторну неявку, при цьому заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідачкою не спростовано презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків при врученні їй відповідних рекомендованих листів, оскільки докази на підтвердження цих обставин у справі відсутні. Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано (постанова Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 222/1402/16).

Окрім цього, адвокат Москвічов А.С. вступив у справу 06.02.2026, на підставі ордера від 06.02.2026 серії АА №1669116 (а.с. 123-125).

Повний текст рішення у справі складено 16.02.2026.

Клопотань про відкладення судового засідання чи про оголошення перерви у судовому розгляду від сторони відповідача не поступало, ні станом на дату його ухвалення, ні станом на дату складання повного тексту рішення. Маючи докази завчасного повідомлення сторони відповідача про час і місце розгляду справи, судом ухвалено відповідне рішення.

Відтак, перевіривши доводи заяви у цій частині, суд дійшов висновку про їх безпідставність та необґрунтованість.

Відповідач у встановлений строк правом на подання відзиву не скористався, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не надав.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судові засідання у справі призначалися неодноразово.

Тож, відповідачем не підтверджено, а судом не встановлено поважності причин ненадання відзиву на позовну заяву стороною відповідача.

Жодних доказів відповідач суду не надав.

За ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Щодо доводів відповідача, які стосуються суті прийнятого рішення в частині стягнення відсотків.

Щодо заперечень на вимоги позовної заяви, про нарахування відсотків всупереч п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та положень ч. 5 ст. 8 цього ж Закону, які обмежують розмір їх нарахування протягом перших 120 днів максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5%, протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Суд бере до уваги, що 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Указаним Законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема статтю 8 доповнено частиною п`ятою такого змісту «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17), тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно);

протягом наступних 120 днів - 1,5 % (23.04.2024 - 20.08.2024).

Зважаючи на дату укладення Договору - 20.01.2025, судом відхиляються доводи представника відповідача за їх безпідставністю, та позбавленістю процесуального змісту та наслідків.

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Заявлена сума процентів узгоджується із умовами кредитування, приписами ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом не включаються платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит.

Частиною 3 ст. 8 цього ж Закону встановлено, що обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Відповідно до п. 8.3. Договору, Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 % річних.

Загальний розмір кредиту за цим Договором становить 11100 грн. Разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів.(п. 2.2. Договору).

Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 19.02.2030.

Нарахування процентів первинним кредитором здійснювалось до 31.03.2025 включно по 108,78 грн, тобто по 0,98% в день від суми Кредиту. Заборгованість відповідача, з урахуванням зменшення на суму 1 535,00 грн, становила:

11 099,02 грн - тіла кредиту;

6 634,97 грн - відсотків;

5 549,51 грн - неустойки (а.с.19)

ТОВ «Таліон Плюс» 31.03.2025 направив відповідачу повідомлення про відступлення прав вимоги (а.с. 50 зворот).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», ним продовжено нарахування процентів по 108,77 грн, яке проводилось упродовж періоду 01.04.2025 - 26.08.2025, тобто упродовж строку кредитування. Всього позивачем до 6 634,97 грн нараховано 16 097,96 грн, що разом склало 22 732,93 грн заборгованості за відсотками (а.с. 20-21 зворот).

ТОВ «Таліон Плюс» 27.08.2025 направив відповідачу повідомлення про дострокове розірвання Договору у порядку п.7.2.2., 9.1.1.7. Договору, із вимогою погашення усієї заборгованості за Договором у розмірі 39 381,46 грн (а.с. 51).

Станом на день розгляду справи доказів належного виконання відповідачем зобов`язання за Договором не надано.

Також є безпідставними доводи відповідача щодо відсутності доказів надання кредиту.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 98-100).

Крім цього, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17.11.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» документи, які становлять банківську таємницю.

Витребувані у АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» документи надійшли на адресу суду 12.12.2025 (вх.№39516/25) (а.с. 110-110а).

Судом встановлено, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало, та 20.01.2025 перерахувало грошові кошти, через надавача платіжних послуг платника: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід», в сумі 11 100,00 грн, отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на банківську картку НОМЕР_2 хх-хххх-1389, що підтверджується довідкою від 20.01.2025 (а.с.49 зворот).

Указане також підтверджується довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 31.10.2025 про перерахування грошових коштів позичальнику (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг) 20.01.2025 о 13:15:13 (а.с. 50) та даними АТ «Перший Український міжнародний банк», наданими на виконання ухвали про витребування доказів (а.с. 110).

При цьому, АТ «Перший Український міжнародний банк» підтверджено не лише зарахування 20.01.2025 о 13:15 указаних коштів у сумі 11 100,00 грн, але й належність ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 банківської платіжної картки НОМЕР_3 (а.с. 110).

Відповідач, маючи доступ до свого рахунку, не представив суду виписку з нього, в підтвердження відсутності надходження коштів від первинного кредитора на виконання укладеного договору.

Оцінюючи доводи відповідача, суд дійшов висновку, що заявником не надано жодних доказів і не вказано жодних доводів які б мали істотне значення для вирішення справи і можливості прийняття іншого рішення у справі. Будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено.

За змістом положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Отже, відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності ні сукупності вказаних обставин, ні хоча б однієї із них, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 284 - 287 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви адвоката Москвічова Андрія Сергійовича про перегляд заочного рішення, - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 10.06.2026.

Суддя: Баран О.І.