Рішення № 13725633, 03.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/69803.02.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал»

Простягнення 5687826,75 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Міщенко І.С.-дов.

Від відповідача Верховський О.В.-дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал»заборгованість за Генеральним кредитним договором № 97/2007-1/кл від 28.09.2007р. в сумі 5687826,75 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 2929700 грн. основного боргу, 1362661,85 грн. нарахований відсотків, 313638,087 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 150000 грн. штрафу за кожен випадок невиконання зобовязань, 233941,72 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу, 20000 грн. штрафу за порушення умов договору, 1 3541 627,39 грн. штраф за допущення простроченої заборгованості за кредитом чи відсотками понад 60 днів згідно п.4.6. договору, а всього 6386659,04 грн. заборгованості за генеральним договором № 97/2007-1/кл від 28.09.2007р.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 6386659,04 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.01.2011р. представником Відповідача було заявлене усне клопотання про зупинення провадження у справі №4/698 до розгляду іншої, повязаної із нею справи про банкрутство ТОВ «Імперіал», у якій нібито відкрите та триває провадження.

Позивач заперечує проти клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі, наполягає на розгляді справи по суті, зазначає, що провадження у справі №4/698 вже зупинялося на досить тривалий термін внаслідок подання ТОВ «Імперіал»позову про визнання недійсним кредитного договору №97/2007-1кл від 28.09.2007р. (Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2010р. у справі №4/698 провадження зупинене до вирішення повязаної з нею справи №30/103).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається судом.

Суду не надано доказів, що розгляд даної справи неможливий до вирішення повязаної з нею іншої справи, тому суд не задовольняє клопотання Відповідача .

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є ВАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Імперіал»було укладено Генеральний кредитний договір № 97/2007-1/кл про надання кредиту у формі не поновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом 3000000 грн. на поповнення обігових коштів.

Згідно з вказаним договором кредиту відповідачу надано трьома траншами: перший 2500000 грн., другий 329790 грн., та третій 100000 грн. на строк до 27.09.2008р.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір застави № 97/2007-2 від 28.09.2007р., відповідно до умов якого у заставу надано рухоме майно відповідач автоматичне обладнання для розливу та коркування газованих та негазованих рідин, заставною вартістю 5242120 грн.

Відповідно до п.2.3.1. договору відповідач зобовязується у строки, в порядку, та на умовах визначених кредитним договором та/або додатковими договорами в повному обсязі повернути позивачем суму кредитних коштів.

Згідно п.2.3.2. договору відповідач зобовязаний у строки, в порядку, та на умовах визначених кредитним договором та/або додатковими договорами в повному обсязі сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а саме: за ставкою 18% річних з моменту видачі першого траншу, з відстрочкою сплати відсотків на 8 місяців, з нарахуванням відсотків щомісячно та сплатою, починаючи з 01.07.2008р.; за ставкою 20,5% з моменту видачі другого траншу.

Суду доведено, що Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором. На поточний рахунок Відповідача 28.09.2007р., 10.07.2008р. та 01.09.2008р. трьома траншами було перераховано відповідно 2500000,00 грн., 329790,00 грн. та 100000,00 грн., однак, протягом дії кредитного договору Відповідачем систематично не виконувалися його умови в частині сплати відсотків за користування кредитом, повернення кредиту. Строк повернення кредиту минув, однак станом на час звернення Позивача до суду кредит не повернено, заборгованість Відповідача за кредитними договором станом на час звернення Позивача до суду складала 5687826,75 грн.

Відповідно до п.4.1., відповідач зобовязаний, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент такої сплати, що обчислюється із суми неповернутих (несвоєчасно повернутих) кредитних коштів та/або несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів за кожен день прострочення.

Згідно п.4.5 договору, відповідач зобовязаний сплатити штраф у розмірі 5000,00 грн. за невиконання або неналежне виконання зобов'язань п.2.3.3., а саме не надання інформації про фінансовий стан ТОВ «Імперіал», за порушення п.2.3.10 неналежне виконання умов страхування предмету забезпечення, за порушення п.2.3.12 відсутність забезпечення безперешкодного допуску працівників банку до перевірки наявності та стану зберігання предмету іпотеки, за порушення п.2.3.4 не повідомлення у 3-денний термін позивача про зміну місцезнаходження та перереєстрацію в Києві.

Відповідно п.4.6., у випадку допущення простроченої заборгованості за кредитом чи відсотків понад 60 днів, позичальник сплачує штраф у розмірі 40% від суми простроченого платежу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобовязання за кредитним договором в частині своєчасної сплати процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт наявності боргу у Відповідача за договором кредиту у сумі 2929 790 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача по сплаті відсотків за користування кредитом складає 1362661,85 грн., і тому вимога позивача про стягнення з Відповідача суми прострочених процентів також підлягає задоволенню.

Умовами кредитного договору (розділ 4 договору) передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобовязань. Отже, порушення відповідачем строків сплати кредиту, процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, з відповідача належить стягнути пеню у сумі 233941,72 грн. за прострочення погашення суми кредиту та 313638,08 грн. за прострочення терміну сплати процентів, відповідно до розрахунку Позивача.

Заявлена Позивачем сума штрафу за кожен випадок невиконання зобовязань у сумі 175000 грн., також підлягає стягненню з відповідача, оскільки відповідно до п.4.5. договору за кожний випадок невиконання або неналежного виконання позичальником зобовязань, відповідач сплачує штраф у розмірі 5000 грн. Суду доведено, що таких випадків було 35.

Крім цього, за порушення п.п. 2.3.3. (ненадання достовірної інформації про фінансовий стан ТОВ «Імперіал»), 2.3.10 (неналежне виконання умови страхування предмету забезпечення), 2.3.12 (не забезпечення безперешкодного допуску працівників банку до перевірок наявності та стану зберігання предмету іпотеки), 2.3.4. (не повідомлення на протязі трьох днів про зміну фактичного місця знаходження та переєстрацію в Києві), з відповідача належить стягнути 20000 грн. штрафу.

Відповідно до п.4.6 договору, у випадку допущення простроченої заборгованості за кредитом чи відсоткам понад 60 днів, Позичальник сплачує штраф в розмірі 40% від суми простроченого платежу.

Тому, Позивачем також правомірно заявлено вимогу про стягнення штрафу за допущення простроченої заборгованості за кредитом понад 60 днів, и відсоткам понад 60 включно починаючи з 06.10.2008р. у сумі 1351627,39грн., і тому заявлена сума штрафу також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

03.02.2011р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголосив тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал»(01028, м. Київ, вул. Володимирська, 7, офіс 1, код ЄДРПОУ 32221271) на користь Відкритого акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»(04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, код ЄДРПОУ 20034231) 2929790 грн. основного боргу по кредиту, 1362661 грн. 85 коп. відсотків, 313638 грн. 08 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 233941 грн. 72 коп. пені за несвоєчасну сплату основного боргу, 20000 грн. штрафу, 1351627 грн. 39 коп. штрафу згідно п.4.6. договору, 175000 грн. штрафу за кожен випадок невиконання зобовязань, 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 08.02.2011р.