Рішення № 13725521, 31.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/17631.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостпродторг»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД СІТІ»

Про стягнення 8959,16 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Павлюковський В.С. –за дов. № б/н від 01.01.2011р.

Від відповідача не з’явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 8959,16 грн. заборгованості, що виникла у зв’язку з порушенням умов договору поставки № П/01/04/2010 від 01.04.2010р, з яких 8390,00 грн. –основного боргу, 569,16 грн. –пені.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 було порушено провадження у справі № 49/176 та призначено розгляд справи на 10.01.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2011 розгляд справи відкладався на 31.01.2011р., у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судові засідання 10.01.2011 та 31.01.2011 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/176 від 17.12.2010 року не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шостпродторг»(далі –Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУД СІТІ»(далі –Покупець) було укладено договір поставки № П/01/04/2010 (далі - Договір).

          Відповідно до умов якого (п. п. 1.1 –1.3 Договору) Постачальник зобов'язується продати (поставити), а Покупець прийняти та оплатити товар зазначених у цьому Договорі (надалі - товар). Найменування, кількість, ціна і загальна вартість Товару визначаються у відповідності з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною даного Договору. Якість товару, що підлягає поставці, повинна відповідати посвідченням (сертифікатам) якості на дану продукцію і вимогам державного стандарту України.

Товар повинен бути поставлений Покупцю у п'ятиденний термін з моменту отримання заявки від Покупця, погодженої з Постачальником. Про готовність всього Товару або окремих його партій до відвантаження Постачальник повідомляє Покупця в строк не пізніше ніж за 1 день до запланованого відвантаження.          Датою поставки вважається дата виписки товарної накладної (п.п. 2.1, 2.3 Договору).

На виконання умов Договору та відповідно до наданих Відповідачем замовлень Продавець поставив Покупцю партію товару (борошна вищого ґатунку) на загальну суму 8390,00 грн.

Факт отримання відповідачем поставленого товару підтверджується печаткою, та підписом одержувача на видатковій накладній № РН-0000527 від 14.06.2010р. (копія якої містися в матеріалах справи).

Згідно до 3.2. Договору, термін оплати 14 календарних днів з моменту отримання Покупцем Товару. Датою оплати вважається дата отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 3.3 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов‘язання оплатити отриманий товар не виконав, а тому має заборгованість перед Позивачем за поставлений товар у розмірі 8390,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 8390,00 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов’язання по оплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 8390,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 569,16 грн..

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Оскільки відповідач не сплатив суму основного боргу є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за прострочення оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого Товару за кожний день прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 569,16 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД СІТІ»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 20, код ЄДРПОУ 36342648, п/р 26004210078213 в ЗАТ «Прокредит Банк», МФО 320984), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостпродторг»(41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 5, п/р 260044761 в ВАТ «Ерсте Банк», м. Київ, МФО 380009, код ЄДРПОУ 36079756) 8959,16 грн. заборгованості за договором поставки № П/01/04/2010 від 01.04.2010р, з яких 8390,00 грн. –основного боргу, 569,16 грн. – пені, крім того 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 04.02.2011