Рішення № 13725487, 01.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/22001.02.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітгруп"

про                    стягнення 563 409,81 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Іващенко С.І. (Дов.)

Від відповідача:          не з’явився

У судовому засіданні 01.02.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітгруп" 563409,81 грн. заборгованості, 5634,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати за поставлену продукцію відповідно до дистрибуторського договору № КП-00091 від 04.01.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2010р. порушено провадження у справі № 57/220 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.12.2010р.

22.12.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру" надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просив стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітгруп" 631478,22 грн. (563409,81 грн. основного боргу, 40416,78 грн. пені, 20985,57 грн. збитків від інфляції, 6666,06 грн. 3% річних).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010р. розгляд справи № 57/220 відкладено на 01.02.2011р.

01.02.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру" підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Профітгруп" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 21.12.2010р. наявний у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у витязі була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2010 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Профітгруп" був укладений Дистрибуторський договір № КП-00091 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 2.1.1. Договору Позивач (Постачальник) постачає Відповідачу (Дистрибутору) продукцію виключно для її подальшого перепродажу Відповідачем (Дистрибутором) на умовах даного Договору, а Відповідач (Дистрибутор) приймає поставлену продукцію та оплачує її ціну в строки та в порядку, передбаченому Договором.

На виконання умов Договору в період з 05.01.2010р. по 14.07.2010р. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Профітгруп" отримав продукцію на загальну суму 3958291,02 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 5.2. Договору Відповідач зобов’язувався оплатити поставлену продукцію шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позивача після спливу наданої Позивачем відстрочки платежу, зазначеної в п. 5.3. Договору.

Відповідно до умов п. 5.3. Договору відстрочка платежу складає 21 календарний день з дати відвантаження партії продукції для перевезення, що фіксується у видатковій накладній.

В порушення умов Договору Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Профітгруп" виконав зобов’язання по оплаті вартості поставленої продукції частково в сумі 3394881,21 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У зв’язку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 563409,81 грн. - заборгованості за дистрибуторським договором № КП-00091 від 04.01.2010р.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості поставленої продукції (п. 5.3. Договору), проте Відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору, за поставлену продукцію не розрахувався в повному обсязі.

Таким чином, вимога про стягнення з Відповідача 563409,81 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, згідно із заявою від 22.12.2010р. про збільшення позовних вимог, за порушення виконання грошового зобов’язання Позивач просив стягнути з Відповідача 40416,78 грн. пені, 20985,57 грн. збитків від інфляції, 6666,06 грн. 3% річних.

Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог від 22.12.2010р., суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві Позивач просив суд стягнути лише суму основного боргу, а в подальшому подав заяву про збільшення позовних вимог.

Статтею 22 ГПК України передбачено серед іншого право позивача збільшити розмір позовних вимог, а також змінити підставу або предмет позову.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог розуміється зміна кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Така дія кваліфікується як зміна предмету позову.

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Зазначена позиція підтверджена практикою Вищого господарського суду України, зокрема постановою ВГСУ від 16.11.2010р. по справі № 46/141.

Оскільки заявою від 22.12.2010р. Позивачем заявлено додаткові вимоги (про стягнення пені, збитків від інфляції та 3% річних), що є порушенням ст. 22 ГПК України, суд залишає їх без розгляду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 5634,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітгруп" (юридична адреса: 02068, м. Київ, вул. Княжий затон, буд. 4; м. Київ, вул. Курська, буд. 10; ідентифікаційний код 35848894; р/р 260036821 в АТ "Ерсте Банк", МФО 380009; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119; ідентифікаційний код 36413692; р/р 26000001338870 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528) 563409 (п’ятсот шістдесят три тисячі чотириста дев’ять) грн. 81 коп. основного боргу, 5634 (п’ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 10 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітгруп" 40416,78 грн. пені, 20985,57 грн. збитків від інфляції, 6666,06 грн. 3% річних залишити без розгляду.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 07.02.2011р.