Рішення № 137254481, 20.04.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2239/26

провадження № 2-о/208/83/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 квітня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р., заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Скочко О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Новоекономічна селищна рада Покровського району Донецької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Скочко О.А. звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з спадкодавцем ОСОБА_2 , 1932 року народження, з лютого 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на день її смерті, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви представник заявника, посилається на те, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З 1988 року він від батьків переселився до свого будинку, який був побудований поряд АДРЕСА_1 .

Потім з роками батьки стали потребувати його допомоги і постійної присутності, адже спочатку батько до своєї смерті в 2019 році, а потім і мати потребували постійного цілодобового догляду за своїм станом здоров`я. Тому з 2014 року до грудня 2021 року, а в подальшому до травня 2025 року (тобто до вимушеного переїзду у м.Кам`янське Дніпропетровської області у зв`язку з бойовими діями) він мешкав в буд. АДРЕСА_2 .

Рішенням Новоекономічної селищної Ради депутатів від 26.09.1962 р. його мамі, ОСОБА_4 відведено земельну ділянку для забудови.

Вказаний будинок був оформлений на ім`я ОСОБА_2 в 1979 році.

Також його матір`ю була отримана у власність земельна ділянка, площею 0,1959 га, на якій розташований її будинок, з цільовим призначенням: 0,15 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, 0,0459 га для ведення особистого підсобного господарства.

В 2019 році помер його батько ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати, ОСОБА_2 , померла.

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді вищевказаного житлового будинку.

На підставі заповіту від 14.05.2015 р. його мати, ОСОБА_2 , заповіла йому, ОСОБА_1 , все своє майно, у зв`язку з чим він став єдиним спадкоємцем після своєї матері.

07 листопада 2025 року він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом йому було відмовлено, адже ним не підтверджено факт його спільного проживання разом з померлою на день її смерті.

Для цього він звертається до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 не менше, ніж п`ять років до дня її смерті. З 2014 року він постійно мешкав зі своєю мамою, ОСОБА_2 , доглядав, піклувався про неї, вів з нею спільне господарство, купував їй одяг, продукти харчування, ліки, постійно сплачував комунальні послуги.

2. Заяви, клопотання заявника та заінтересованої особи.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Скочко О.А. заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Представник заінтересованої особи Новоекономічної селищної ради Покровського району Донецької області в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

3. Процесуальні дії по справі.

26 лютого 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.

Вислухавши заявника, представника заявника, свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Відповідно до повного витягу №00054628166 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 07 листопада 2025 року вбачається, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , та до повного витягу №00054628362 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 07 листопада 2025 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №210.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме: присадибна земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 700,0 кв.м., що підтверджується актом управління районного архітектора Красноармійського району про відведення земельної ділянки від 14 січня 1965 року; земельна ділянка, розташована на території смт Новоекономічне Новоекономічної селищної ради, площею 0,1959 гектарів, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, виданого 20 грудня 2000 року Новоекономічною селищною радою народних депутатів; будинок АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок, виданий 08 лютого 1979 року Новоекономічною селищною радою.

07 листопада 2025 року за результатами звернення ОСОБА_1 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. заведено спадкову справу щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №30/2025 та зареєстровано в Спадковому реєстрі за №74836801, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №83172732 від 07.11.2025 року.

З копії спадкової справи №30/2025, заведеної після померлої ОСОБА_2 , наданої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р., вбачається, що з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до нотаріальної контори звернувсялише ОСОБА_1 .

Згідно довідки №363, виданої 10.12.2025р. виконкомом Гродівської селищної ради Покровського району Донецької області, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з нею у будинку, що розташований за вищевказаною адресою ніхто не мешкав і не був зареєстрований.

Згідно до постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 18 грудня 2025 року, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенська І.Р. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, на час відкриття спадщини постійно не проживав разом із спадкодавцем та звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу Свідоцтва про право на спадщину лише 07 листопада 2025 року, тобто поза межами строків визначених законом.

Відповідно до заповіту ОСОБА_2 від 14 травня 2015 року, що посвідчений секретарем Новоекономічної селищної ради Красноармійського району Донецької області Трубіною Л.О., вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_1 . Даний заповіт зареєстрований в реєстрі за №25.

Відповідно до акту, що наданий 29 січня 2026 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , вбачається, що вони колишні мешканці смт.Новоекономічне Покровського району Донецької області склали акт про те, що у будинку АДРЕСА_2 , з 2014 року по 2019 року мешкали подружжя ОСОБА_2 з чоловіком ОСОБА_3 та їх син ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_8 . В 2019 році помер ОСОБА_3 і в будинку залишились проживати ОСОБА_2 та її син ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_2 і в будинку до травня 2025 року залишились мешкати ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_8 .

5. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Згідно до ч.1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідност. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силуст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статей1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявності фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного (справа № Постанова КЦС ВС від 02.11.2021 у справі №572/1551/20). Отже, для встановлення вказаного юридичного факту, доведенню та встановленню підлягає саме факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, а не місце їх реєстрації.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Відповідно до статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Таким чином, положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від зареєстрованого місця її проживання.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Судом досліджено докази, які в своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують той факт, що заявник ОСОБА_1 постійно фактично проживав зі спадкодавцем ОСОБА_2 до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки заявником доведено факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , від встановлення даного факту залежить виникнення у ОСОБА_1 право на спадкування, оскільки нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому суд вважає за необхідне заявлені вимоги заявника задовольнити.

Таким чином, встановлені судом, на підставі належних та допустимих доказів, фактичні обставини справи переконують суд у тому, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

6. Розподіл судових витрат.

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, сплачений при звернені до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, судовий збір не відшкодовується за рахунок іншої сторони.

Керуючись ст. ст. 4, 268, 272, 273, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Новоекономічна селищна рада Покровського району Донецької області, про встановлення факту, що має юридичне значення,задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , разом із спадкодавцем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з лютого 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

заінтересована особа - Новоекономічна селищна рада Покровського району Донецької області, ЄДРПОУ 04341643, адреса: Донецька обл., Покровський район, смт.Новоекономічне, пр. Центральний, буд.7.

Суддя Похваліта С. М.