Рішення № 137254478, 08.06.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/11079/25

провадження № 2/208/2210/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 208/11079/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бердніченко Оксана Павлівна звернулась до Заводського районного суду міста Кам`янського із позовною заявою до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, у якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.01.2026, просить:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2 , право власності на спадкове майно: житловий будинок 1972 року забудови, загальною площею 68,3 м2, житловою площею 56,2 м2, літня кухня з сараєм, 1970 року забудови, площею 43,0 м2, коридор 1971 року забудови, площею 11,1 м2, сарай 1972 року забудови, площею 23,6 м2, погреб 1970 року забудови, площею 8,7 м2, вбиральня 1970 року забудови, площею 1,1 м2, замощення, ворота, паркан, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті чоловіка позивачки відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності померлого на будинок підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом № 1644 від 11.03.1998 та Інформацією з ДРРП на нерухоме майно від 21.08.2025 № 440402955. Позивачка зареєстрована та проживала з чоловіком до його смерті у вказаному будинку та фактично прийняла спадщину і вступила в управління спадковим майном. При вимушеному переміщенні позивачки з с. Іванівка Покровського району Донецької області у зв`язку з його окупацією правовстановлюючі документи на будинок були нею втрачені. Разом з тим право власності померлого чоловіка на будинок підтверджено інформацією КП «БТІ» № 1153/01-02 від 03.06.2025, де вказано, що 01.01.2013 будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок. Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 440402955), будинок за цією адресою не зареєстрований на інших осіб. У липні 2025 року позивачка звернулась до Олександрівської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину після померлого чоловіка. Проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 140/01-31 від 30.07.2025 їй було відмовлено з підстав відсутності у неї правовсановлюючого документа на загальний будинок. З огляду на це, з метою реалізації свого права власності у порядку спадкування, ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2025 року по цивільній справі № 208/11079/25 визначено головуючого суддю Гречану В.Г.

Ухвалою суду від 26.08.2025 відкрито провадження у справі № 208/11079/25 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

04.09.2025 відповідачем в особі начальника Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області - Сергія Добряка до суду надано заяву про розгляд справи без участі його представника та винесення рішення на розсуд суду.

Ухвалою суду від 15.01.2026 року задоволено клопотання адвоката Бердніченко О.П. та витребувано у Карлівської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 83-09 заведену після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

22.12.2025 року та 17.01.2026 року від адвоката Бердніченко О.П. надійшли заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року задоволено клопотання адвоката Бердніченко О.П. та витребувано з Мирноградської державної нотаріальної контори (85322 Донецька обл. м. Мирноград Квартал 40, 5 к. 96. Телефон НОМЕР_2 ) належним чином завірену копію спадкової справи № 83-09 заведену після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

20.03.2026 року на виконання ухвали суду від 23.02.2026 року надійшла копія спадкової справи № 83-09 заведену після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 24.03.2026 закрито підготовче провадження у справі № 208/11079/25 та призначено її до судового розгляду.

03.06.2026 року в судовому засіданні адвокат Бердніченко Оксана Павлівна підтримала позовні вимоги. Просила їх задовольнити у повному обсязі, зазначивши обгрунтування, які наведені у позовній заяві.

03.06.2026 року у судовому засіданні після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. На підставі ч.1 ст. 244 ЦПК України ухвалення судового рішення було відкладено та визначено дату та час судового засідання, в якому буде відбуватися проголошення судового рішення, про що учасники справи були повідомлені у спосіб, встановлений ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 12.02.1966 уклала шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом серії НОМЕР_3 . Прізвище позивачки до шлюбу ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловік позивачки помер, що підтверджено свідоцтвом серії НОМЕР_4 .

11.03.2009 позивачка звернулась до Другої красноармійської нотаріальної контори Донецької області із заявою про прийняття спадщини за законом, у якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її чоловік. Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , земельної ділянки, розташованої на території Іванівської сільської ради та грошових вкладів.

Згідно довідки Іванівської сільської ради № 194 від 10.03.2009, наданій на запит Другої красноармійської нотаріальної контори Донецької області, ОСОБА_2 постійно мешкав з 1954 року в селі Іванівка, Іванівської сільської ради Красноармійського району Донецької області по день смерті. Разом з ним мешкала з 1987 року і на час складення довідки, тобто після його смерті, його дружина ОСОБА_1 .

За заявою від 26.08.2009 позивачці були видані свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на території Іванівської сільської ради та грошові вклади, що належали її померлому чоловіку.

Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою позивачки від 30.07.2025 постановою нотаріуса від 30.07.2025 було відмовлено з підстав не надання нею оригіналу правовстановлюючого документа на вказаний житловий будинок.

Не погодившись з вказаною постановою нотаріуса, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За приписами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Матеріалами справи підтверджено, що на час смерті чоловіка ОСОБА_2 , позивачка проживала разом з ним у селі Іванівка, Іванівської сільської ради Красноармійського району Донецької області. Вказана обставина також була врахована нотаріусом при видачі позивачці свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну ділянку та на грошові вклади.

Позивачка є спадкоємцем за законом після свого померлого чоловіка. У оформленні права позивачки на спадщину за законом нотаріусом було відмовлено з підстав ненадання нею оригіналу правовстановлюючих документів на житловий будинок, що є перешкодою в реалізації позивачкою права на належне їй за законом спадкове майно.

Отже, встановленню у межах цієї справи підлягає право власності позивачки на спадкове майно її померлого чоловіка, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що залежить від документального підтвердження права власності останнього на вказане майно.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.З урахуванням цих норм права на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначено у п. 2 вказаної Постанови, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Матеріали справи містять технічний паспорт, складений 28.06.1987 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , власник будинку ОСОБА_2 . Згідно характеристик будівель та споруд, рік побудови житлового будинку 1972.

Зі змісту Свідоцтва на забудови садиби в сільських населених пунктах Української РСР та акту про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для індивідуального жилого будинку, на підставі рішення виконкому Іванівської сільської ради від 25.04.1970, ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво жилого будинку із трьох кімнат з літньою кухнею, погребом та вбиральнею на відведеній йому земельній ділянці.

Згідно довідки Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» від 03.06.2025 за вих. № 1153/01-02, будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Красноармійським районним відділом по комунальному господарству від 11.03.1988 на підставі рішення Красноармійської районної Ради № 23 від 10.02.1988.

Згідно довідок Гродівської селищної Ради № 91, № 92 від 31.03.2025, будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 (власник помер), підстава господарська книга. Також, за цією адресою зареєстрована ОСОБА_1 з 05.02.1970 на час видачі довідки.

Таким чином, на час будівництва житлового будинку (1972 рік), з урахуванням також положень ст. 4 ЦК Української РСР (1963 року), якою передбачено підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, реєстрація права власності на нього не вимагалася. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Право власності спадкодавця чоловіка позивачки, підтверджено вищевказаними документами у їх сукупності. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.

Як було зазначено раніше, право позивачки на спадкування за законом підтверджено матеріалами справи. Також підставою для відмови нотаріуса в оформленні свідоцтва на спадщину за законом на житловий будинок є саме відсутність оригіналу документа, що підтверджує право власності чоловіка позивача на вказаний будинок.

З огляду на підтвердження права власності чоловіка позивачки на житловий будинок документами, які були зазначені вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи документально підтверджене складне матеріальне становище позивачки, з огляду на норми п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку про звільнення позивачки від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2 , право власності на спадкове майно: житловий будинок 1972 року забудови, загальною площею 68,3 м2, житловою площею 56,2 м2, літня кухня з сараєм, 1970 року забудови, площею 43,0 м2, коридор 1971 року забудови, площею 11,1 м2, сарай 1972 року забудови, площею 23,6 м2, погреб 1970 року забудови, площею 8,7 м2, вбиральня 1970 року забудови, площею 1,1 м2, замощення, ворота, паркан, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактично мешкає: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, ЄДРПОУ 44790232, адреса розташування, 85300, місто Покровськ, Покровський район, Донецька область, площа Незалежності, 11, ел. пошта krs.v@dn.gov.ua.

Суддя В.Г. Гречана