Рішення № 13725432, 04.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/37604.02.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До Комунального підприємства з утримання житлового господарства Святошинського району міста Києва

Простягнення 46484,82 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача:Півень Д.О., довіреність № Д07/2011/02/01-1 від 01.02.2011р.

від відповідача:Серьогін С.Ю., довіреність № б/н від 13.04.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(далі позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з утримання житлового господарства Святошинського району міста Києва про стягнення з останнього 46484,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 810382 від 01.09.2006.

Ухвалою суду від 03.11.2010р. порушено провадження у справі № 1/376 та призначено розгляд на 19.11.2010 р.

19.11.2010 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

19.11.2010р. представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвал суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд повідомив представник позивача про клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти наведеного клопотання не заперечував.

Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 06.12.2010.

06.12.2010 представник позивача підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, про що надав відзив, надав свої пояснення, в яких пояснив що позов в частині стягнення основного боргу визнає, проте заперечив проти стягнення штрафних санкцій.

Представник позивача заперечив проти вимоги відповідача відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

Представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечив.

Суд вирішив задовольнити клопотання відповідача та зупинити провадження у справі.

Ухвалою від 06.12.2010р. провадження у справі зупинено.

12.01.2011р. позивач звернувся до суду з заявою № 1/376-2 від 12.01.2011 про поновлення провадження у справі.

Згідно ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Згідно ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою суду від 12.01.2011 провадження у справі відновлено та призначено до слухання на 04.02.2011.

04.02.2011 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову частково заперечив, а саме в частині стягнення штрафних санкцій, про що надав відзив.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання електричної енергії від 01.09.2006р. № 810382.

Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобовязаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п.2.3 договору відповідач зобовязаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 відповідно до якого за теплову енергію яка використовується населенням оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію яка використовується орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак свої зобовязання за зазначеним договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.10.2007 по 01.10.2010 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.10.2010 становить 24381,83грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 46484,82 грн. боргу, а саме: 24 381,83 грн. основного боргу, 1779,00 грн. пені, 16912,95 грн. інфляційних втрат, 3176,35 грн. 3% річних, 234,69 грн. штрафу та судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Виходячи з вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення 24381,83 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлена позовна вимога щодо стягнення 1779,00 грн. пені, 16912,95 грн. інфляційних втрат, 3176,35 грн. 3% річних, 234,69 грн. штрафу, проте суд вважає, що дана вимога підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Пунктом 3.1 договору за невиконання умов договору відповідачем, передбачено відповідальність у вигляді пені, проте її розмір умовами договору не визначено,

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Суд погоджується з розрахунком позивача в частині нарахування пені у розмірі 1779,00 грн. та 16912,95 грн. інфляційних втрат, 3176,35 грн. 3% річних, а тому вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вимоги про стягнення 234,69 грн. штрафу задоволенню не підлягають, оскільки суду не надано доказів того, що сторони у спірних відносинах віднесені в установленому порядку до державного сектору економіки.

До того ж, передбачені ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторони по справі погодили інший вид та розмір санкцій, ніж передбачено положенням ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України. У звязку з наведеним доводи позивача з цього приводу є безпідставними.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 464,85 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову частково покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 362 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (03179, м.Київ, вул. Прилужна 6, код ЄДРПОУ 03366552) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м.Київ, вул. Мельникова 31, код ЄДРПОУ 26187763) 24381 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят одну) грн. 83 коп. основного боргу, 1779 (одну тисячу сімсот сімдесят девять) грн. пені, 16912 (шістнадцять тисяч девятсот дванадцять) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 3176 (три тисячі сто сімдесят шість) грн. 35 коп. 3% річних, держмито в розмірі 462 (чотириста шістдесят дві)грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 233 (двісті тридцять шість) грн. 64 коп.

В іншій частині задоволених позовних вимог відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 09.02.2011р.)