Ухвала суду № 137252005, 01.06.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 563/1923/24

Номер провадження 2/570/116/2026

УХВАЛА

01 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання: Ярошик І.Р.,

учасники справи, які були присутні у судовому засіданні 29 травня 2026 року:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача адвоката Кужель З.П. (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської областірозглянувши клопотання представника відповідача-адвоката Кужеля З.П. про звернення до компетентного органу Республіки Фінляндії через міністерство юстиції України з судовим дорученням про надання правової допомоги у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Корецька міська рада Рівненської області, як Орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, про відібрання дитини та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Корецька міська рада Рівненської області, як Орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області про відібрання дитини та стягнення аліментів.

У ході розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання дитини та стягнення аліментів представником відповідача-адвокатом Кужелем З.П. подано клопотання про звернення до компетентного органу Республіки Фінляндії через Міністерство юстиції України з судовим дорученням про надання правової допомоги.

Як зазначено у клопотанні, рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 29 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 09 травня 2024 року, місце проживання дитини визначено разом із матір`ю.

З 09 січня 2023 року дитина ОСОБА_4 фактично проживає разом із батьком на території Фінляндії, в місті Кіркконуммі.

Крім того, відповідно до рішення суду першої інстанції Західної Уусімаа (Республіка Фінляндія) від 14 вересня 2023 року у справі № H750/2022/2423, яке набрало законної сили 23 жовтня 2023 року, дитину передано під одноосібну опіку батька, визначено її місце проживання разом із батьком, а також покладено на матір обов`язок зі сплати аліментів.

Оскільки, у зв`язку з перебуванням дитини за межами України її безпосереднє опитування судом є неможливим, з метою з`ясування думки дитини та врахування інтересів дитини при розгляді справи, а також забезпечення змагальності процесу, всебічному, повному з`ясуванню обставин справи, просить:

-доручити Міністерству юстиції України або його територіальним органам звернутися до компетентних органів Республіки Фінляндії із судовим дорученням про надання правової допомого в отримані доказів та проведенні окремих процесуальних дій, в рамках розгляду цивільної справи №563/1923/24, а саме з питань:

з?ясування думки малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з батьком ОСОБА_3 , шляхом проведення опитування з наступних питань:

1) Як відноситься дитина ОСОБА_4 до батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ?

2) Які стосунки склались у дитини ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_3 та матір?ю ОСОБА_2 ?

3) З ким з батьків ОСОБА_4 бажає проживати постійно?

-складання висновку компетентного органу Республіки Фінляндії про умови проживання, виховання, навчання, розвитку та відпочинку малолітньої дитини ОСОБА_4 за місцем її проживання за адресою: ( АДРЕСА_1 ), визначення її психологічного стану, доцільності відібрання дитини ОСОБА_4 в батька ОСОБА_3 та повернення її до України.

-під час виконання судового доручення дозволити компетентному органу Республіки Фінляндії залучати психолога, перекладача (у разі необхідності), працівника служби в справах дітей чи інші органи (осіб), які є компетентним та необхідними для вчинення відповідних процесуальних дій на території Республіки Фінляндії.

-провадження по цивільній справі №563/1923/24 зупинити до надходження відповіді на судове доручення від компетентного органу Республіки Фінляндії.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Кужель З.П. наполягав на задоволені клопотання, з огляду на викладені обставини. Обґрунтовуючи клопотання також зазначив, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 06 грудня 2021 року у справі №493/1516/20-ц, відібрання дитини у контексті ст. 162 СК України це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, у зв`язку з чим у кожному випадку потрібно виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати, проте з урахуванням права кожного з батьків та добросовісної поведінки батьків задля дотримання прав дитини та кожного з них. Вказує, що на час розгляду справи дитині 6 років і в силу її віку вона може висловити свою думку та бути заслуханою.

В судовому засіданні позивач та її представник адвокат Рудик В.Р. заперечили щодо задоволення клопотання. Просили врахувати суд, що спір щодо визначення місця проживання дитини разом з матір`ю встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили. Зазначили, що батько не турбувався думкою дитини, коли залишав її без матері.

В судовому засіданні представник ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання, зазначивши про недоцільність з`ясування думки дитини. Зазначила, що органом опіки та піклування було надано висновок, який просила врахувати при розгляді справи.

29 травня 2026 року, суд повернувся для з`ясування обставин щодо позиції відповідача, яка відображена у постанові Верховного суду у справі №563/1923/24 від 12 листопада 2025 року, з приводу рекомендації соціальних служб Фінляндії не залишати дитину з матір`ю, оскільки це негативно впливає на останню.

Тож, в судовому засіданні було з`ясовано, що такий висновок соціальними службами було надано після спроби матір`ю забрати дитину додому, яка не вдалася через тимчасову заборону, про яку на той момент їй не було відомо.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача-адвоката Кужеля З.П. про звернення до компетентного органу Республіки Фінляндії через Міністерство юстиції України з судовим дорученням про надання правової допомоги щодо опитування малолітньої ОСОБА_4 та отримання письмового висновку про умови проживання, виховання, навчання, розвитку та відпочинку, а також визначення психологічного стану, доцільності відібрання дитини в батька та повернення її до України, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Відповідно до ст.498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Судом встановлено, 29 грудня 2023 року Корецький районний суд Рівненської області у справі № 5631923/24 ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу між ними та визначення місця проживання малолітньої дитини разом із матір`ю.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 9 травня 2024 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У подальшому ОСОБА_3 подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_3 про зупинення дії рішення Корецького районного суду Рівненської області від 29 грудня 2023 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 9 травня 2024 року. Дію зазначених судових рішень було зупинено до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

За результатами касаційного перегляду Верховний Суд постановив касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 29 грудня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 9 травня 2024 року в частині вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини разом із матір`ю змінено лише в мотивувальних частинах, які викладено в редакції постанови Верховного Суду. В іншій оскарженій частині зазначені судові рішення залишено без змін.

Одночасно Верховний Суд поновив дію рішення Корецького районного суду Рівненської області від 29 грудня 2023 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 9 травня 2024 року.

Таким чином, остаточним судовим рішенням підтверджено законність вимог позивача щодо розірвання шлюбу між сторонами та визначення місця проживання малолітньої дитини разом із матір`ю, при цьому Верховний Суд лише уточнив мотиви такого висновку, не змінивши його по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Аналогічні положення містяться у ст.12 Конвенції ООН, що забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Як зазначалося вище, вимога щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 була предметом судового розгляду в межах цивільної справи № 563/1923/24.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в межах даної цивільної справи позивач однією з вимог ставить негайне відібрання дитини і її повернення до неї, саме у зв`язку із набранням законної сили рішення Корецького районного суду Рівненської області від 29 грудня 2023 року, зокрема щодо визначення місця проживати дитини з матір`ю.

Отже, з`ясування думки дитини щодо того, з ким із батьків вона бажає проживати, фактично спрямоване на повторне дослідження питання, яке вже було остаточно вирішене судом та не належить до обставин, що підлягають встановленню у межах даної справи.

Судом враховується, що дитина тривалий час проживає разом із батьком за відсутності безпосереднього повсякденного спілкування з матір`ю, а тому висловлена нею позиція об`єктивно може формуватися під впливом існуючого середовища проживання.

Тож, суд вважає, що з`ясування думки п`ятирічної дитини не є необхідним для вирішення даного спору.

Також, суд додатково оцінюючи клопотання про звернення до компетентного органу Республіки Фінляндії через Міністерство юстиції України з судовим дорученням про надання правової допомоги через призму ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходить з того, що втручання у сімейне життя у формі додаткових процесуальних заходів щодо малолітньої дитини має відповідати критерію законності, необхідності та пропорційності.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що при вирішенні спорів щодо дітей національні суди повинні забезпечити справедливий баланс між інтересами дитини та інтересами батьків, при цьому першочергове значення мають найкращі інтереси дитини, а межі розсуду держави є широкими за умови належного мотивування рішень.

На переконання суду, проведення процесуальних дій на території іноземної держави, зокрема опитування дитини із залученням психолога та перекладача, може створити для неї додаткове психологічно-емоційне навантаження та викликати зайвий стрес.

Суд не вбачає правової необхідності для звернення до компетентного органу Республіки Фінляндії через Міністерство юстиції України з судовим дорученням про надання правової допомоги і вважає, що додаткове залучення дитини до даної цивільної справи не буде пропорційним поставленій меті, а тому приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.82, 353, 498 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника відповідача-адвоката Кужеля З.П. про звернення до компетентного органу Республіки Фінляндії через Міністерство юстиції України з судовим дорученням про надання правової допомоги у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Корецька міська рада Рівненської області, як Орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, про відібрання дитини та стягнення аліментів - відмовити.

У судовому засіданні оголосити перерву до 15:00год. 30 червня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гладишева Х.В.