Рішення № 13725198, 03.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/50203.02.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конста Плюс»

за участю Прокуратури Подільського району міста Києва

про стягнення 326987,02 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький О.Ю.

Представники:

від позивача: Лашко І.І. (довіреність № 1194 від 04.11.2010);

від відповідача: не з’явились;

від прокуратури: Тєлічко І.В. (посвідчення №135).

В судовому засіданні 03 лютого 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (надалі –позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конста Плюс»(надалі –відповідач) заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом в загальному розмірі 326987,02 грн., в тому числі 250000,00 грн. основного боргу, 48222,78 грн. процентів за користування кредитом, 4651,21 пені за несвоєчасне повернення відсотків та 24113,03 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за договором не виконав, повернення кредиту в термін відповідно Договору не забезпечив та не сплатив проценти за користування кредитом.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечував, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємств згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 20.01.2011р. наявний у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 17.12.2010 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 20.01.2011. В судовому засіданні 20.01.2011 до участі у справі вступила Прокуратура Подільського району м. Києва, в судове засідання представник відповідача не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 03.02.2011, в яке представник відповідача також не з’явився. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 22.1/79-КЛТ-08 (надалі –Договір, Кредитний договір), згідно з п. п. 1.1, 1.2 якого позивач надає відповідачу кредити в межах загальної суми 250 000,00 грн. У відповідності до п. 1.2 Кредитного договору заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена у будь-якому випадку не пізніше 19 лютого 2009 року.

У відповідності до п. 2.3 Договору підставою для надання кредитів за цим договором є Додаткові угоди, що укладаються за взаємною згодою сторін.

Згідно із Додатковою Угодою №1 від 18.02.2008 позивач надає відповідачу кредит в сумі 70000,000 грн. на строк не пізніше 19.02.2009 з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 20,5% річних.

Згідно із Додатковою Угодою №2 від 27.02.2008 позивач надає відповідачу кредит в сумі 80000,000 грн. на строк не пізніше 19.02.2009 з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 20,5% річних.

Згідно із Додатковою Угодою №3 від 29.02.2008 позивач надає відповідачу кредит в сумі 30000,000 грн. на строк не пізніше 19.02.2009 з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 20,5% річних.

Згідно із Додатковою Угодою №4 від 14.03.2008 позивач надає відповідачу кредит в сумі 50000,000 грн. на строк не пізніше 19.02.2009 з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 20,5% річних.

Згідно із Додатковою Угодою №5 від 02.04.2008 позивач надає відповідачу кредит в сумі 20000,000 грн. на строк не пізніше 19.02.2009 з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 20,5% річних.

Згідно із Додатковою Угодою №6 від 14.05.2008 позивач надає відповідачу кредит в сумі 40000,000 грн. на строк не пізніше 19.02.2009 з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 20,5% річних.

Згідно із Додатковою Угодою №7 від 16.05.2008 позивач надає відповідачу кредит в сумі 25000,000 грн. на строк не пізніше 19.02.2009 з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 20,5% річних.

Згідно із Додатковою Угодою №8 від 26.05.2008 позивач надає відповідачу кредит в сумі 5000,000 грн. на строк не пізніше 19.02.2009 з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 20,5% річних.

На підставі Додаткових угод № 1 від 18.02.22008, № 2 від 27.02.2008, №3 від 29.02.22008, №4 від 14.03.2008, №5 від 02.04.2008, №6 від 14.05.2008, № 7 від 16.05.2008, та №8 від 26.05.2008 позивачем було видано відповідачу кредити на загальну суму 320000,000 грн.

19.02.2009 між позивачем і відповідачем було укладено Додаткову угоду №9, якою п. 1.2 Кредитного договору викладено у новій редакції, у відповідності до якої заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у додаткових угодах, але не пізніше 18 лютого 2010 року. Відповідні зміни щодо строку повернення кредитів внесені і в Додаткові угоди №1-№8.

Додатковою угодою №10 від 27.02.2009 сторони домовились, що проценти за користування кредитом в сумі 1915,22 грн. за період з 26.01.2009 по 25.02.2009, відповідач має сплатити не пізніше 06.03.2009.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що він свої зобов’язання за Кредитним договором не виконав: суму кредиту та відсотки в повному обсязі не сплатив, чим порушив умови п.п. 1.1, 1.2 Кредитного договору та відповідних Додаткових угод до нього. Заборгованість відповідача за Кредитним договором перед позивачем по кредиту становить 250000,00 грн., а за відсотками 48222,78 грн.

18 лютого 2008 року в забезпечення зобов’язань відповідача за Кредитним договором між позивачем і відповідачем було укладено Договір застави рухомого майна № 22.1/79-3.1-08, за яким відповідач передав в заставу позивачу майно, визначене в Додатку №1 до цього договору на загальну суму 893286,91 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору, в редакції Додаткової угоди №9 від 19.02.2009 кінцевий термін повернення кредиту визначено 18 лютого 2010 року.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як свідчать матеріали справи, відповідач порушив зобов’язання за Кредитним договором щодо повернення суми отриманого кредиту, заборгованість по кредиту в сумі 250000,00 грн. у встановлені договором строки не сплатив.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідачів, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за кредитом в розмірі 250000,00 грн. та процентів по кредиту в сумі 48222,78 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п.3.4.8 Кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Кредитним договором щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 24113,03 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та пеня в сумі 4651,21 грн. за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.

У відповідності до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, звернення стягнення на предмет застави є правом позивача, яке він отримує у разі невиконання відповідачем забезпеченого заставою (у відповідності до Договору застави), одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

Однак враховуючи те, що позивачем заявлені окремо вимоги про стягнення всієї заборгованості по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом з відповідача, таким чином позивачем обрано спосіб задоволення його вимог шляхом стягнення заборгованості з боржника –Позичальника за Кредитним договором (шляхом виконання основного зобов’язання).

Виходячи із правила, встановленого ст. 527 ЦК України щодо виконання зобов’язання належними сторонами, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості з боржника за Кредитним договором (тобто вимогу про належне виконання боржником свого зобов’язання за ним) позивач не може одночасно заявляти ще і окрему вимогу про звернення стягнення на предмет застави, оскільки задоволення такої вимоги призведе до подвійного стягнення заборгованості за одним і тим же зобов’язанням, зважаючи на те, що по кожній із задоволених вимог судом видається окремий наказ.

Згідно із п. 4 ч.1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України висновок суду не може залежати від настання або ненастання якихось обставин.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Викладені позивачем у позовній заяві позовні вимоги не містять інформації щодо точного опису майна, за рахунок якого підлягають задоволенню його вимоги щодо погашення заборгованості за кредитним договором, не визначено спосіб реалізації предмету застави, не вказана початкова ціна такої реалізації та інші умови. Позивачем під час розгляду справи не доведено вартість майна (предмету застави), за рахунок якого підлягали б задоволенню його вимоги, не надано доказів права власності на вказане в Договорі застави майно, доказів реєстрації обтяжень предмету застави у відповідних Державних реєстрах, не надано доказів наявності (або відсутності) пріоритетів та розміру вимог інших обтяжувачів, та доказів того, що позивач має пріоритет перед іншими обтяжувачами.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості по кредиту у розмірі 250000,00 грн., заборгованості за процентами у сумі 48222,78 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 24113,03 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 4651,21 грн., всього на суму 326987,02 грн.

Судові витрати позивача у розмірі 3505,87 грн. (3269,87 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АБ - Спецмонтаж»(ідентифікаційний код 31517542, адреса: 03134, м. Київ, вул. Якутська, 10) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»(ідентифікаційний код 14349442, адреса: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, р/р № 32008171201 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321712) 326987,02 (триста двадцять шість тисяч дев’ятсот вісімдесят сім гривень 02 копійки) грн. та судові витрати в розмірі 3505,87 (три тисячі п’ятсот п’ять гривень 87 копійок) грн. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 08.02.2011р.