Рішення № 13725167, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/2908.02.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні рішення"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт"

про стягнення 7 026,03 грн.

Суддя О.М. Ярмак

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Шпак Т.В. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 1087,90 грн. інфляційних втрат, 4 492,65 грн. штрафу та 1445,48 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості товару за договором поставки №ЗД-126 від 14.01.09р.

Позивач у судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому надає пояснення щодо причин несвоєчасної оплати вартості поставленого товару за договором поставки №ЗД-126 від 14.01.09р. та заявляє про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені та штрафу.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.09р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №ЗД-126 від 14.01.09р., за умовами якого постачальник зобов'язується передавати Покупцю будівельні матеріали окремими партіями за цінами, в асортименті (номенклатурі) та кількості, які погоджуються сторонами в накладних, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах, встановлених даним договором.

Відповідно до п.1.2 договору, загальний об'єм товару, який продається за даним договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма переданими на умовах даного договору окремими партіями товару.

Згідно п. 2.1, постачальник зобов'язаний передати покупцю товар окремими партіями в кількості та асортименті (номенклатурі), погодженими сторонами в накладних.

На виконання умов договору №ЗД-126 від 14.01.09р. відповідач за накладними №005754 від 30.11.09р. та №0206052 від 14.12.09р. отримав товар, всього на суму 17 970,63 грн.

Умовами п. 2.5 договору визначено, що покупець зобов'язується оплачувати кожну конкретну партію товару в строк, що не перевищує 14 календарних днів з моменту виконання постачальником зобов'язання з поставки відповідної партії.

Оплату поставленого товару відповідач на підставі виставлених рахунків-фактури здійснював частинами у період з 17.02.10р. по 18.11.10р. за накладною №005754 від 30.11.09р. та 18.11.09р. за накладною №006052 від 14.12.09р., у зв'язку з чим прострочив виконання зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості товару перед позивачем.

Відповідно до п.п.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у відповідності до ст. 625 ЦК України заявлені вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 1087,90 грн.

Свого контрозрахунку суми позову відповідач не надав. Стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1087,90 інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, яка згідно ст. 549 ЦК України виражається у формі пені або штрафу.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що у випадку затримки оплати товару покупець на вимогу постачальника сплачує йому борг з встановленням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки платежу, а також пеню, яка нараховується на несплачену суму за кожен день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочки.

Згідно умов п.4.5 договору, у випадку, якщо прострочка платежу буде продовжуватись більше тридцяти календарних днів, постачальник має право, крім передбачених п.4.3 договору суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та пені додатково стягнути з покупця 25 % від простроченої суми за весь період несплати з моменту відвантаження товару.

Судом не задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1445,48 грн. та 44925,65 грн. штрафу з наступних підстав.

Позивачем нараховано пеню за період з 15.12.09р. по 15.05.10р. за накладною №005754 від 30.11.09р. та з 29.12.09р. по 30.06.10р. за накладною №006052 від 14.12.09р. відповідно.

У відповідності з п.2.5 договору оплата повинна бути здійснена протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, тобто розрахунки між сторонами повинні бути здійснені за накладною №005754 від 30.11.09р. - до 14 грудня 2009р. та за накладною №006052 від 14.12.09р. - до 28 грудня 2010 р.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені та штрафу у відповідності до ч.3 ст. 267 ЦК України.

Загальні та скорочені строки позовної давності встановлені у ст. ст. 257 та 258 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 2 статті 258 Цивільного кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач звернувся з позовом до суду 31.12.2010 року, тобто із пропуском річного строку позовної давності, щодо стягнення неустойки встановленого чинним законодавством України.

Клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності позивачем не заявлялось, в зв’язку з чим суд позбавлений можливості дати оцінку обставинам, які зумовили пропуск строку позовної давності.

Згідно приписів частини 4 статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково щодо стягнення 1087,90 грн. інфляційних втрат. Вимоги в частині стягнення пені та штрафу задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82, 84 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 86, 04070, м.Київ, вул. Новокостянтинівська, 9, код ЄДРПОУ 30402842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні рішення" (08700, Київська обл., Обухівський район, м.Обухів, вул. Промислова, буд. 9, код ЄДРПОУ 30219145) 1087 (одну тисячу вісімдесят сім) грн. 90 коп. індексу інфляції, 15 (п'ятнадцять) грн. 79 коп. державного мита, 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

2. В решті позову відмовити.

Суддя О.М. Ярмак