Рішення № 13725123, 03.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/50403.02.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тірол - Інвест»

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Лук’яненко К.Г. (довіреність № 116 від 01.07.2010р.);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 03 лютого 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тірол - Інвест»(відповідач) заборгованості в сумі 1774685,29 грн. з них заборгованість за кредитом –1600000,00 грн., заборгованість за процентами –53733,39 грн., пеня за прострочення повернення кредиту –119167,12 грн., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом –1 284,78 грн. та заборгованості по сплаті комісії в розмірі –500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №0606/02 від 06 червня 2007 року належним чином не виконав, зокрема, після закінчення строку дії кредитного договору не повернув кредитні кошти та повністю не сплатив відсотків за користування кредитними коштами та комісією, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Протягом перебування справи на розгляді в суді позивач уточнив (зменшив) свої позовні вимоги та поросить суд стягнути з відповідача 983707,52 грн. з них заборгованість за кредитом –863254,62 грн., пеня за прострочення повернення кредиту –119167,12 грн. та пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом –1 284,78 грн. Свої уточнення позивач обґрунтував тим, що під час перебування справи на розгляді в суді відповідач частково погасив заборгованість за кредитом та повністю погасив відсотки за користування кредитом та сплатив комісію за супровід кредиту.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 20.12.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 25.01.2011р. Ухвалою від 25.01.2011р. розгляд справи, у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 03.02.2011р.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2007 року між позивачем (надалі –Банк або Кредитор) та відповідачем (далі по тексту –Позичальник або Боржник) (разом - сторони), був укладений кредитний договір № 0606/02 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі –Кредитний договір або Договір), згідно з положень п. 1.1 якого Банк відкриває Позичальнику відновлювану кредитну лінію і надає йому кредити, заборгованість за якими в сумі не перевищує 2500000,00 грн. на поповнення обігових коштів із сплатою 18% процентів річних.

Додатковою угодою від 30 жовтня 2008 року до Кредитного договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), сторони домовились, що Банк відкриває Позичальнику відновлювану кредитну лінію і надає йому кредити, ліміт заборгованості за якими в сумі не перевищує 1600000,00 грн. на поповнення обігових коштів із сплатою 28% процентів річних з 01.11.2008р.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що Банк виконав взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором належним чином, зокрема, надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 1600000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордерам № 841 від 07 червня 2007 року та меморіальним ордером № 970 від 13 червня 2007 року, а також підтверджується банківськими виписками (копії меморіальних ордерів та банківських виписок в справі).

Протягом дії Договору між сторонами було укладено додаткові договори про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, зокрема, додатковим договором від 15 грудня 2009 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), сторони визначили, що строк погашення кредиту –не пізніше 14 червня 2010 року, а додатковим договором від 20 січня 2010 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) сторони домовились викласти пункт 3.3.7. Договору в новій редакції, згідно з яким Позичальник зобов’язаний сплатити Банку комісію за супровід кредитної справи Позичальника, що складає 500,00 грн.

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що Позичальник, незважаючи на часткову сплату ним відсотків за користування кредитом, порушив свої зобов'язання за Кредитним договором, зокрема, після закінчення строку повернення кредитних коштів не повернув суму наданого йому кредиту, а також в повному обсязі не сплатив відсотків за користування кредитними коштами та не сплатив комісію за супровід кредитної справи в розмірі 500,00 грн., у зв'язку з чим, станом на 28.11.2010р., у останнього, утворилась заборгованість перед Банком, і становить: заборгованість за кредитом –1600000,00 грн., заборгованість за процентами –53733,39 грн. та заборгованість по сплаті комісії в розмірі –500,00 грн. (розрахунок заборгованості Позичальника по кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом та комісією міститься в матеріалах справи).

При цьому, Банк вказує, що під час перебування справи на розгляді в суді відповідач частково погасив заборгованість за кредитом в розмірі –736745,38 грн. та повністю погасив відсотки за користування кредитом та сплатив комісію за супровід кредиту, що підтверджується банківськими виписками (копії виписок в справі). Відтак, заборгованість відповідача за Кредитним договором (по тілу кредиту) складає –863254,62 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються Банком на фактично отриману Позичальником суму кредиту та за фактичний термін користування ним з дня видачі кредиту по останній день строку погашення.

Позичальник сплачує Банку нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строк, не пізніше останнього робочого поточного місяця.

Згідно з п. 2.4 Договору Позичальник погашає кредит в валюті кредиту не пізніше строку, зазначеного в Договорі.

Позичальник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі виконати зобов’язання перед Банком (п. 3.3.3. Кредитного договору).

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення з Позичальника на користь Банку заборгованості за кредитом –863254,62 грн. –є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.1. Кредитного договору встановлено, що за несвоєчасне погашення кредиту та/або сплату процентів та комісій Банк має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі діючої на період прострочки подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення Позичальником зобов’язання за Договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, стягненню з Позичальника на користь Банку підлягає пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 15.06.2010р. по 28.11.2010р. в розмірі –119167,12 грн. та пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.07.2010р. по 28.11.2010р. в сумі –1284,78 грн. При цьому, нарахування пені на кредит та відсотки здійснювалося позивачем до моменту часткового погашення заборгованості по кредиту та повної сплати відсотків за користування кредитом (розрахунок пені міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 17982,85 грн. (17746,85 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тірол - Інвест»(ідентифікаційний код: 34647110, адреса: 02160, м. Київ, Дніпровський район, проспект Воз’єднання, будинок, 15, п/р 260063011250 у ПАТ «КБ Актив-Банк»м. Київ, МФО 300852) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк»(ідентифікаційний код: 26253000, адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, будинок, 3) грошові кошти: заборгованість за кредитом –863254,62 грн. (вісімсот шістдесят три тисячі двісті п’ятдесят чотири гривні 62 копійки), пеня за прострочення повернення кредиту –119167,12 грн. (сто дев’ятнадцять тисяч сто шістдесят сім гривень 12 копійок) і пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом –1 284,78 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят чотири гривні 78 копійок) та судові витрати: державного мита –17 746,85 грн. (сімнадцять тисяч сімсот сорок шість гривень 85 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 08.02.2011р.