Рішення № 13725111, 04.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/56704.02.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»в особі філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магістраль Україна»

простягнення 68512,18 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Романів О.Б. дов. № 158 від 16.12.2009 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»в особі філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магістраль Україна» про стягнення 62908,18 грн. основного боргу та 5604,00 грн. пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобовязання щодо оплати поставленого товару за Договором № 1-ц від 05 січня 2009 року.

Ухвалою від 09.12.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.12.2010 року.

В судовому засіданні 27.12.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 27.12.2010 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 27.12.2010 року розгляд справи було відкладено на 04.02.2011 року.

В судовому засіданні 04.02.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 04.02.2011 року вдруге не зявився, вимоги попередніх ухвал не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртранснафта»в особі філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магістраль Україна», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір № 1-ц (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязався виготовити та систематично постачати і передавати у власність покупцю цеглу керамічну (далі товар), а покупець зобовязався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору асортимент товару передбачається у специфікації, яка додається до даного Договору і є його невідємною частиною (Додаток № 1).

Згідно з пунктом 4.1 Договору покупець оплачує поставлений товар за ціною, передбаченою у специфікації (Додаток № 1).

Пунктом 5.1 Договору сторони узгодили, що розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у даному Договорі у вигляді 100% передплати.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар, що засвідчується видатковими накладними № 0000000007 від 12 січня 2009 року, № 0000000010 від 13 січня 2009 року, № 0000000011 від 13 січня 2009 року, № 0000000012 від 13 січня 2009 року, № 0000000013 від 15 січня 2009 року, № 0000000014 від 15 січня 2009 року, № 0000000016 від 16 січня 2009 року, № 0000000018 від 20 січня 2009 року, № 0000000019 від 21 січня 2009 року, № 0000000021 від 21 січня 2009 року, № 0000000024 від 22 січня 2009 року, № 0000000026 від 23 січня 2009 року, № 0000000028 від 23 січня 2009 року, № 0000000029 від 23 січня 2009 року, № 0000000030 від 26 січня 2009 року, № 0000000031 від 26 січня 2009 року, № 0000000032 від 26 січня 2009 року, № 0000000033 від 26 січня 2009 року, № 0000000034 від 26 січня 2009 року, № 0000000036 від 27 січня 2009 року, № 0000000037 від 27 січня 2009 року, № 0000000040 від 28 січня 2009 року, № 0000000051 від 02 лютого 2009 року, № 0000000052 від 02 лютого 2009 року, № 0000000055 від 03 лютого 2009 року, № 0000000083 від 04 лютого 2009 року, № 0000000088 від 05 лютого 2009 року, № 0000000100 від 10 лютого 2009 року, № 0000000101 від 10 лютого 2009 року, № 0000000103 від 10 лютого 2009 року, № 0000000105 від 11 лютого 2009 року, № 0000000106 від 11 лютого 2009 року, № 0000000108 від 11 лютого 2009 року, № 0000000109 від 11 лютого 2009 року, № 0000000122 від 20 лютого 2009 року та довіреностями на отримання товарно матеріальних цінностей серія ЯПЕ № 785289 від 08.01.2009 року, серія ЯПЕ № 78520 від 02.02.2009 року.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи), у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 62908,18 грн.

27 серпня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою погасити існуючу заборгованість, що засвідчується фіскальним чеком № 8698 від 27.08.2010 року, однак претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 62908,18 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 62908,18 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач керуючись статтями 611, 612 ЦК України та Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час користування чужими коштами в сумі 5604,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодекс України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).

Оскільки між сторонами угода щодо неустойки не укладена, а норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» передбачає стягнення пені за несвоєчасне виконання сторонами своїх зобов'язань у випадку, якщо остання передбачена умовами укладеного між сторонами Договору, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магістраль Україна» (місцезнаходження: 04050, м. Київ, Шевченківський р н, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 35033108) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»(місцезнаходження: 01133, м. Київ, Печерський р н, вул. Кутузова, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 31570412) в особі філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»(місцезнаходження: 79000, м. Львів, Шевченківський р н, вул. Липинського, буд. 12, код ЄДРПОУ 26112972) 62 908 (шістдесят дві тисячі девятсот вісім) грн. 18 коп. - основного боргу, 629 (шістсот двадцять девять) грн. 08 коп. - державного мита та 216 (двісті шістнадцять) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

08.02.2011 року