Рішення № 13724972, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/2808.02.11 За позовом До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрео-Ніка»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Маком»

Простягнення 30093, 74 грн.

Суддя Іванова Л.Б.

Представники:

Від позивача: Пролубщиков О.О. –директор згідно протоколу № 1 від

04.09.2009.

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрео-Ніка»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маком»30093, 74 грн., з яких: 28533, 50 грн. –заборгованість за поставлений товар, 592, 82 грн. –3 % річних, 967, 42 грн. –встановлений індекс інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2011. порушено провадження у справі № 5/28 та призначено розгляд справи на 08.02.2011 р.

В судовому засіданні 08.02.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 08.02.2011 р. відповідач не з’явився з невідомих суду причин, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 18.01.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/28 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрео-Ніка»(далі-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маком» (далі-покупець) було укладено договір № 2.

Відповідно до п. 1. 1. Договору продавець зобов’язувався передати, а покупець прийняти і оплатити на умовах даного договору фреони та масла (далі-товар). Кількість та ціна товару зазначається в накладних, що є невід»ємною частиною даного договору (п. 1.2).

Пунктом 2.2 договору сторони обумовили, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу 100 % оплати на поточний рахунок продавця на підставі рахунків, виданих продавцем, не пізніше 15 календарних днів від дати передачі товару покупцю.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

На виконання умов договору № 2 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № ФН-0000110 від 16.03.2010 р. та на підставі видаткової накладної № ФН-Г-0000221 від 06.04.2010 р. поставив відповідачу товар на суму 41 133, 50 грн.

Відповідач товар отримав, що підтверджується копією довіреності № 0040 від 06.04.2010 р., видана на ім»я Філіпенка Сергія Дмитровича.

У відповідності до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 12600, 00 грн., а 28533, 50 грн. залишилися відповідачем несплаченими.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями № 18/11-01 від 18.11.2010 р. та № 01/09-01 від 01.09.2010 р. щодо неналежного виконання умов договору № 2.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази виконанням відповідачем зазначених претензій.

Враховуючи те, що відповідач за отриманий товар повністю не розрахувався, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 28533, 50 грн. - основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 592, 82 грн. –3 % річних та 967, 42 грн. –встановлений індекс інфляції.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 592, 82 грн. –3 % річних, 967, 42 грн. –встановлений індекс інфляції.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрео-Ніка»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Надлишково сплачене позивачем державне мито в розмірі 2708 грн. 43 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маком»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 5, офіс 1; код ЄДРПОУ 33304091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрео-Ніка»(03162, м. Київ, пр. Леся Курбаса, 12-б/152; код ЄДРПОУ 36620991) 28533 (двадцять вісім тисяч п’ятсот тридцять три) грн. 50 грн. –заборгованості за поставлений товар, 592 (п’ятсот дев’яносто дві) грн. 82 коп. –3 % річних, 967 (дев’ятсот шістдесят сім) грн. 42 коп. –встановлений індекс інфляції, 300 (триста) грн. 94 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрео-Ніка»(03162, м. Київ, пр. Леся Курбаса, 12-б/152; код ЄДРПОУ 36620991) надлишково сплачене державне мито в розмірі 2708 (дві тисячі сімсот вісім) грн. 43 коп., перераховане платіжним дорученням № 683 від 23.12.2010.

Платіжне доручення № 683 від 23.12.2010 залишити в матеріалах справи № 5/28.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.Б.Іванова