Рішення № 13724976, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/1008.02.11 За позовом До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МКЛ»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия»

Про

стягнення 52978, 25 грн.

Суддя Іванова Л.Б.

Представники сторін:

Від позивача: предст. Циганок Г.А. за дов. № б/н від 12.01.2011 р.

Від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МКЛ»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия»52978, 25 грн., з яких: 49912, 40 грн. –основний борг, 2495, 62 грн. –встановлений індекс інфляції, 570, 23 грн. –3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов договору купівлі-продажу № 12 від 28.04.2009 р. повністю не сплатив кошти за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2011 порушено провадження у справі № 5/10 та призначено розгляд справи на 25.01.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 за клопотанням представника відповідача, розгляд справи № 5/10 було відкладено до 08.02.2011.

В судовому засіданні 08.02.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 08.02.2011 р. відповідач не з’явився з невідомих суду причин, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 10.01.2011 та від 25.01.2011 № 5/10 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МКЛ» (далі-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия» (далі-покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 12.

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов’язувався продати, а покупець прийняти і оплатити морозиво, заморожені пельмені, вареники, напівфабрикати і інші заморожені продукти харчування (далі - товар) в порядку та строки, передбачені даним договором. Ціни на товар вказуються в прайс-листі продавця, діючого на день здійснення замовлення (п. 5.1).

Пунктом 5.4. договору сторони обумовили, що оплата за поставлений товар здійснюється по факту його поставки, не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару, вказаного в товарній накладній.

Строк дії даного договору сторони встановили з моменту підписання його сторонами до повного виконання сторонами своїх зобов»язань по договору (п. 10.8).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 12, на підставі видаткових накладних, (копії яких знаходяться в матеріалах справи), позивач поставив відповідачу товар на суму 302369, 00 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач свої зобов»язання виконав частково, сплативши кошти в сумі 247 000, 00 грн., що підтверджуються банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

На підставі накладних про повернення № ВН-0000019 від 02.08.2010 р. та № ВН-0000020 від 02.08.2010 р. товар на суму 5456, 60 грн. відповідач повернув позивачу, а 49912, 40 грн. залишилися відповідачем несплаченими.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 49912, 40 грн. визнаються судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2495, 62 грн. –встановлений індекс інфляції та 570, 23 грн. –3 % річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 2495, 62 грн. –встановлений індекс інфляції та 570, 23 грн. –3 % річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МКЛ» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Надлишково сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 770 грн. 56 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бухта Изобилия»(04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, кв. 17; код ЄДРПОУ 36283939) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «МКЛ»(91016, м. Луганськ, вул. Совєтська, буд. 48, кімн. 303; код ЄДРПОУ 32065760) 49912 (сорок дев»ять тисяч дев»ятсот дванадцять) грн. 40 коп. –сума основного боргу, 2495 (дві тисячі чотириста дев»яносто п»ять) грн. 62 коп. –встановлений індекс інфляції, 570 (п»ятсот сімдесят) грн. 23 коп. –3 % річних, 529 (п»ятсот двадцять дев»ять) грн. 78 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім «МКЛ»(91016, м. Луганськ, вул. Совєтська, буд. 48, кімн. 303; код ЄДРПОУ 32065760) надлишково сплачене державне мито в розмірі 770 (сімсот сімдесят) грн. 56 коп., перераховане платіжними дорученнями № № 95, 96 від 16.12.2010. та № 86 від 28.01.2011 р.

Платіжні доручення № № 95, 96 від16.12.2010 та № 86 від 28.01.2011 р. залишити в матеріалах справи № 5/10.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.Б.Іванова