Рішення № 13724666, 28.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/55728.01.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ Страхування»

ДоКомунального підприємства «Нивки»Подільської районної у м. Києві ради

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1

Простягнення 5992,18 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Лавренко Н.О.дов. № 30/11-10_Л від 30.11.2010 року; Руденко О.О. дов. № 04/10-10_Р від 04.10.2010 року;

від відповідача: Сілецька Т.С. дов. № б/н від 10.01.2011 року;

від третьої особи: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ Страхування»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Комунального підприємства «Нивки»Подільської районної у м. Києві ради про стягнення 5553,46 грн. страхового відшкодування, 305,44 грн. інфляційних втрат, 133,28 грн. 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється відшкодувати позивачу розмір сплаченого останнім страхового відшкодування своєму страхувальнику.

Ухвалою від 02.12.2010 року було порушено провадження по справі, призначено її розгляд на 20.12.2010 року та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1.

В судовому засіданні 20.12.2010 року представники позивача подали документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надали усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2010 року подав відзив на позовні заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судове засідання 20.12.2010 року представник третьої особи не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 20.12.2010 року судом оголошено перерву до 28.01.2011 року.

Представники позивача в судовому засіданні 28.01.2011 року позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

В судовому засіданні 28.01.2011 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував та крім того, підтримав раніше подане через канцелярію суду клопотання про розстрочку виконання рішення строком на шість місяців.

В судове засідання 28.01.2011 року представник третьої особи не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.01.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2009 року внаслідок порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху та неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху по вул. Маршала Гречка, 8-Г в м. Києві за участю автомобіля Toyota Cаmry, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, власником якого є ОСОБА_2 сталася дорожньо транспортна пригода.

Як вбачається з довідки про дорожньо транспортну пригоду № 55/4923 від 21.03.2009 року та постанови Подільського районного суду м. Києва від 31.03.2009 року, дорожньо транспортна пригода сталася в результаті порушення гр. ОСОБА_1 вимог ч. 4 ст. 140 Кодексу про адміністративне правопорушення України, а саме гр. ОСОБА_1 будучи посадовою особою не вжив необхідних заходів щодо безпеки дорожнього руху на прибудинковій території по вул. М. Гречко 8-Г в м. Києві, своєчасно не відремонтував, як посадова особа КП «Нивки», що відповідає за безпеку руху, ями на проїжджій частині прибудинкової території дороги в результаті чого сталося ДТП за участю автомобіля Toyota Cаmry, який отримав пошкодження.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 31.03.2009 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 4 статтею 140 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № АС 001214 від 28.03.2008 року страховиком автомобіля Toyota Cаmry є Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ Страхування».

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 100 від 25.03.2009 року та ремонтної калькуляції № 22 від 30.03.2009 року, матеріальний збиток, спричинений внаслідок ДТП власнику автомобіля Toyota Cаmry, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2 становить 5567,26 грн.

Відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту № АС 001214 від 28.03.2008 року розмір безумовної франшизи за завданий збиток складає 0,0% від розміру страхової суми.

Як вбачається з страхового акту № АС 001029 від 25.05.2009 року загальний розмір страхового відшкодування становить 5553,46 грн.

На виконання умов Договору позивач на підставі рахунку № ВДзС-4101398 від 23.03.2009 року сплатив страхувальнику 5553,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1211 від 03.06.2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, громадянин ОСОБА_1, в результаті бездіяльності якого сталося ДТП, є посадовою особою Комунального підприємства «Нивки»Подільської районної у м. Києві ради.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У звязку з чим, позивач 21.12.2009 року направив на адресу відповідача заяву № 15/04/8.05/545-09 з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу до якої додав весь пакет необхідних документів, що була вручена уповноваженому представнику відповідача 15.01.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 5553,46 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 133,28 грн. 3 % річних за період з 23.01.2010 року по 10.11.2010 року та 305,44 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2010 року по вересень 2010 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням прострочення сплати страхового відшкодування, дати вручення регресної вимоги та семиденного строку для виконання зобовязання від дня її вручення, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 122,33 грн. та інфляційні втрати в сумі 194,37 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Зважаючи на світову фінансову кризу, тяжке матеріальне становище відповідача, господарський суд вважає за необхідне скористатися наданим йому правом, задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення на шість місяців.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Нивки»Подільської районної у м. Києві ради (місцезнаходження: 04136, м. Київ, Подільський р н, вул. Маршала Гречка, 10, корпус В, код ЄДРПОУ 35669287) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ Страхування»(місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво Святошинський р н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 56, код ЄДРПОУ 35429675) 5 553 (пять тисяч пятсот пятдесят три) грн. 46 коп. основного боргу, 194 (сто девяносто чотири) грн. 37 коп. інфляційних втрат, 122 (сто двадцять дві) грн. 33 коп. 3% річних, 99 (девяносто девять) грн. 92 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення суду по даній справі наступним чином:

до 28 лютого 2011 року 1033,55 грн.;

до 31 березня 2011 року 1033,55 грн.;

до 30 квітня 2011 року 1033,55 грн.;

до 31 травня 2011 року 1033,55 грн.;

до 30 червня 2011 року 1033,55 грн.;

до 31 липня 2011 року 1033,52 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

07.02.2011 року