Рішення № 13724340, 17.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/46017.01.11

За позовом Приватного підприємства «Інжиніринг Ремейк Агрегат»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-Сервіс»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Рижик І.М., директор;

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 17.01.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Інжиніринг Ремейк Агрегат»(надалі ПП «Інжиніринг Ремейк Агрегат», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-Сервіс»(надалі ТОВ «СТС-Сервіс», відповідач) суми основного боргу з врахуванням індексу інфляції в розмірі 148408,54 грн., а також 3% річних від простроченої суми 7042,42 грн., всього разом 155 450,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару згідно накладних зазначених у позовній заяві та наданих послуг по ремонту обладнання. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку, нарахувавши при цьому штрафні санкції у вигляді інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 19.11.2010 року наявний у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу купівлі-продажу товарів, ПП «Інжиніринг Ремейк Агрегат»на користь ТОВ «СТС-Сервіс»було передано обумовлену продукцію та надано послуги по ремонту обладнання на загальну суму 525491,89 грн.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вчинення правочину щодо купівлі-продажу товару підтверджується видатковими накладними, які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи. Про отримання відповідачем товару за вказаними накладними свідчать довіреності, які також залучені до справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Передача товарів відповідачу, прийняття товару останнім свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Також, між сторонами було досягнуто домовленості щодо надання послуги по ремонту обладнання.

Вчинення відповідного правочину між сторонами підтверджується актами здачі-прийняття робіт, які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оплати за отриманий товар та надані послуги по ремонту обладнання відповідачем повністю не проведено, заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 119560,19 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про сплату заборгованості (вих. 31 від 02.08.2010 року), у якому вимагав виконати взяті на себе зобов’язання щодо оплати отриманого товару та наданих послуг в сумі 119560,19 грн. Зазначена вимога отримана відповідачем 05.08.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, належним чином засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи.

Строк виконання зобов’язань по оплаті переданого товару та наданих послуг є таким, що настав 12.08.2010 року та саме з указаної дати слід здійснювати розрахунки штрафних санкцій та вважати наявним прострочення сплати. Сума заборгованості в розмірі 119560,19 грн. відповідачем не погашена, доказів зворотнього на вимоги суду не представлено.

Про відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 30.05.2009 року по 13.12.2010 року свідчить довідка з банку у якому відкрито рахунок підприємства-позивача (вих. 67-771 від 14.12.2010 року), сума заборгованості відповідача за поставлені товари та надані послуги складає 119560,19 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних збитків, що підлягає стягненню з відповідача за поданим позовом за розрахунком суду складає 4944,40 грн. та розрахована у відношенні суми заборгованості в розмірі 119560,19 грн. з урахування настання строку платежу за поставлений товар та надані послуги за період з 13.08.2010 року по 31.10.2010 року (дата на яку здійснено розрахунок позивачем).

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних збитків за період листопад 2008 року –жовтень 2010 року не може бути прийнятий судом, оскільки право вимоги щодо оплати поставленого на користь відповідача товару позивачем було реалізовано 04.08.2010 року з надісланням листа-вимоги від 02.08.2010 року, відповідно починаючи з 13.08.2010 року (семиденний строк від дня отримання вимоги відповідачем) наявним є факт порушення строків оплати товару з яким закон пов’язує нарахування штрафних санкцій, зокрема у вигляді інфляційних збитків, трьох процентів річних.

Сума 3% річних за прострочення сплати 119560,19 грн. в періоді з 13.08.2010 року по 18.11.2010 року (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) складає 963,03 грн. та саме у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів в підтвердження заперечень на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків з позивачем за переданий товар та виконані роботи, обов’язок по оплаті якого виник згідно надісланої вимоги, суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 1554,51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1445,12 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-Сервіс»(02068, м. Київ, вул. Урлівська, 8, офіс 123, п/р 26007300001076 в ВАТ «Златобанк»в м. Київ, МФО 380612; р/р 26006001314627 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31747460) на користь Приватного підприємства «Інжиніринг Ремейк Агрегат»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, р/р 26002260000106 в ВАТ «ВіЕйБі Банк», м. Києва, МФО 380537, ідент. код 33551187) 119560,19 грн. (сто дев’ятнадцять тисяч п’ятсот шістдесят гривень 19 копійок) основного боргу, 4944,40 грн. (чотири тисячі дев’ятсот сорок чотири гривні 40 копійок) інфляційних збитків, 963,03 грн. (дев’ятсот шістдесят три гривні 03 копійки) 3% річних та 1445,12 грн. (одну тисячу чотириста сорок п’ять гривень 12 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 04.02.2011р.