Рішення № 13724336, 01.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/52201.02.11 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мальва +»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»

провизнання права власності

За участю представників сторін :

від позивача:Ландишева С.М. представник за довіреністю № б/н від 17.01.2011

від відповідача:не зявився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальва +»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»про визнання права власності на окреме нежиле приміщення № 7 (антресоль) площею 14,30 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24 (літ. А) та зобовязання відповідача усунути перешкоди позивачу у користуванні вказаним приміщенням.

Позовні вимоги обгруновані тим, що на підставі договору оренди № 40/01 нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.05.2001 року, укладеного з Державним підприємством по експлуатації будинків і наданню послуг Мінагропрому України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальва +»отримало в строкове платне користування державне нежитлове приміщення загальною площею 129,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24 на 1-му поверсі адміністративного будинку.

У відповідності до акту про приймання передачі нежитлового приміщення від 22.05.2001 року, який був додатком до вказаного вище договору оренди, до складу орендованого приміщення увійшли складські приміщення площею 52,9 кв.м. (в т.ч. пять приміщень першого поверху, підсобне приміщення, що має другий рівень - антресоль) та проїзд (арочний простір) площею 76,4 кв.м.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.05.2002 року № 1016 Товариству з обмеженою відповідальністю «Мальва +»було надано дозвіл на проектування та реконструкцію міжарочного простору в адмінбудинку на вул. Хрещатик, 24 у м. Києві під торгівельний заклад та здійснити благоустрій прилеглої території відповідно до погодженої та затвердженої у встановленому законом порядку проектно-кошторисної документації.

Актом про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, зареєстрованого Управлінням держархбудконтролю м. Києва від 26.01.2004 року за № 14, відповідно до Положення про порядок приймання в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів у м. Києві, на підставі позитивних висновків органів державного контролю і нагляду у будівництві та архітектурі про надання дозволу на експлуатацію обєкта, закінчений будівництвом та підготовлений до експлуатацію арочний простір під магазин за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24 був прийнятий в експлуатацію.

Згідно з матеріалами технічної інвентаризації, виготовленими Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно у 2005 році, загальна площа орендованого позивачем за договором оренди № 40/01 нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.05.2001 року, укладеного з Державним підприємством по експлуатації будинків і наданню послуг Мінагропрому України, нежилого приміщення становила 232,20 кв.м., з яких: приміщення №№ 1-5 групи приміщень № 181 першого поверху площею 116,40 кв.м., приміщення № 7 антресолі площею 14,30 кв.м.; приміщення №№ 1-6,8 ІІ (групи приміщень № 181) площею 101,50 кв.м.

На думку позивача після реконструкції орендованого приміщення у відповідності до положень статті 331 Цивільного кодексу України (в редакції від 18.11.2003) він став власником приміщення № 7 антресолі площею 14,30 кв.м., приміщення №№ 1-6,8 ІІ (групи приміщень № 181) площею 101,50 кв.м.

У подальшому, як зазначає позивач, за договором купівлі продажу від 05.11.2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05.11.2005 року за реєстрованим № 1278, позивач придбав у РВ ФДМУ по м. Києву нежилі приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 181а) першого поверху за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24 (літера А), які на підставі договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 15.09.2005 року за реєстровим № 5119, позивач продав приватному підприємству «Катюша».

20.10.2005 року приватне підприємство «Катюша»за договором купівлі продажу нежилих приміщень, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.10.2005 року зареєстрованим у реєстрі за № 5989, продало товариству з обмеженою відповідальністю «Обрій»нежилі приміщення з № 1 по № 6, №№8, ІІ (групи приміщень № 181) антресолі загальною площею 100,1 кв.м., які розташовані у місті Києві на вул. Хрещатик, 24 (літ. А).

19.03.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мальва +»за договором купівлі продажу нежилих приміщень, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 19.03.2010 зареєстрованим у реєстрі за № 287, продало товариству з обмеженою відповідальністю «Обрій»нежилі приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 181а) першого поверху загальною площею 116,40 кв.м., які розташовані за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик, 24 (літ. А).

Отже, відповідно до вищевикладеного, позивач вважає, що продав усі реконструйовані ним приміщення, крім приміщення № 7 антресолі площею 14,30 кв.м. та є власником останнього.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.12.2010 року порушено провадження у справі № 33/522 та призначено розгляд справи на 18.01.2011року.

Представник відповідача у судове засідання 18.01.2011 не зявився, вимоги ухвали суду від 28.12.2010 не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2011 року, у звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання та невиконанням вимог суду, розгляд справи було відкладено на 01.02.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання 01.02.2011 року не зявився, проте через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав відзив на позовну заяву, відповідно до умов якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суду відмовити позивачеві в задоволенні позову, а також порушив клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

У судове засідання 01.02.2011 року зявився представник позивача та надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Мальва +»право власності на нежиле приміщення № 7 (група приміщень № 181) антресоль, площею 14,30 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24 (літ. А), а також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита в розмірі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

15.05.2001 року між Державним підприємством по експлуатації будинків і наданню послуг Мінагропрому України (орендодавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мальва +» (орендар за договором) було укладено договір нерухомого майна, що належить до державної власності № 40/01, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нежитлове приміщення, загальною площею 129,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24 на 1-му поверсі адміністративного будинку.

З матеріалів справи вбачається, що до складу орендованого приміщення увійшли складські приміщення площею 52,9 кв.м. (в т.ч. пять приміщень першого поверху, підсобне приміщення, що має другий рівень - антресоль) та проїзд (арочний простір) площею 76,4 кв.м.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 22.05.2002 року № 1016, товариству з обмеженою відповідальністю «Мальва +»було надано дозвіл на проектування та реконструкцію міжарочного простору в адмінбудинку на вул. Хрещатик, 24 у м. Києві під торгівельний заклад та здійснити благоустрій прилеглої території відповідно до погодженої та затвердженої у встановленому законом порядку проектно-кошторисної документації.

Актом про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, зареєстрованого Управлінням держархбудконтролю м. Києва, за № 14 від 26.01.2004 року, відповідно до Положення про порядок приймання експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у м. Києві, на підставі позитивних висновків органів державного контролю і нагляду в будівництві та архітектурі про надання дозволу на експлуатацію об'єкта закінчений будівництвом та підготовлений до експлуатації арочний простір під магазин за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24, загальною будівельною площею 230,8 кв.м. була прийнята в експлуатацію.

Наявними у матеріалах справи матеріалами технічної інвентаризації, виготовленими Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно у 2005 році підтверджується фактична загальна площа орендованого позивачем за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 40/01 від 15.05.2001 року, нежилого приміщення становить 232,20 кв.м та складається з: приміщення №№ 1-5 групи приміщень № 181 першого поверху площею 116,40 кв.м., приміщення № 7 антресолі площею 14,30 кв.м.; приміщення №№ 1-6,8 ІІ (групи приміщень № 181) площею 101,50 кв.м.

Таким чином, після проведеної позивачем реконструкції площа орендованого згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 40/01 від 15.05.2001 року, нежитлового приміщення збільшилася з 129,3 кв.м. до 230,80 кв.м.

У відповідності до положень статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно статті 778 Цивільного кодексу України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2005 № 3/289 встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Мальва +»вищезазначену реконструкцію орендованого приміщення проводило за згодою орендодавця та внаслідок проведеного поліпшення позивачем було створено нову річ, право власності на яку визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «Мальва +».

Отже, з урахуванням вищевказаного, позивач став власником нежитлових приміщень №№ 1-6,8 ІІ (групи приміщень № 181) площею 100,10 кв.м., які розташовані у м. Києві на вул. Хрещатик, 24 (літера А) та приміщення № 7 антресолі площею 14,30 кв.м.

15.09.2005 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мальва +»за договором купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 15.09.2005 року за реєстраційним № 5119, продало приватному підприємству «Катюша»нежитлові приміщення №№ 1-6,8 ІІ (групи приміщень № 181) площею 100,10 кв.м., які розташовані у м. Києві на вул. Хрещатик, 24 (літера А).

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «Катюша»на підставі договору купівлі продажу від 20.10.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим у реєстрі за № 5989, продало вказані нежилі приміщення товариству з обмеженою відповідальністю «Обрій».

Отже, з 20.10.2005 року відповідач є власником нежилих приміщень з № 1 по № 6, №№8, ІІ (групи приміщень № 181) антресолі загальною площею 100,10 кв.м., які розташовані у місті Києві на вул. Хрещатик, 24 (літера А).

05.11.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мальва +»придбало у Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву орендовані за договором оренди № 40/01 нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.05.2001 року, нежилі приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 181а) першого поверху загальною площею 116,40 кв.м., які у подальшому за договором купівлі продажу від 19.03.2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 19.03.2010 року і зареєстрованим у реєстрі за № 287, були продані позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «Обрій».

З огляду на вищевикладене, товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій»є власником нежилих приміщень, розташованих на вул. Хрещатик, 24 (літера А), загальною площею 216,5 кв.м.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не продавав створене ним внаслідок проведеної реконструкції приміщення № 7 антресолі площею 14,30 кв.м

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути: визнання права.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За вимогами статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Судом встановлено, що позивач створив приміщення № 7 антресоль площею 14,30 кв.м., що розташоване у м. Києві на вул. Хрещатик, 24 літера А, внаслідок проведеної ним реконструкції орендованого приміщення, тому є його власником на підставі статтей 331, 778 Цивільного кодексу України.

Відповідач набув право власності на приміщення площею 216,5 кв.м., що розташовані у м. Києві на вул. Хрещатик, 24 літера А, на підставі зазначених вище договорів купівлі продажу. Право власності на нежиле приміщення № 7 антресоль площею 14,30 кв.м., що розташоване у м. Києві на вул. Хрещатик, 24 літера А, товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій»за вказаним вище правочинами не набуло.

Матеріалами справи підтверджується, що товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій»є власником усіх приміщень, що розташовані на вул. Хрещатик, 24 (літера А) у м. Києві, загальною площею 230,80 кв.м., що свідчить про невизнання ним права власності на спірне приміщення за позивачем.

Як встановлено судом відповідач не визнає право власності позивача на нежитлове приміщення площею № 7 (антресоль) площею 14,30 кв.м., що знаходиться у будівлі 24 (літ. А) на вул. Хрещатик у місті Києві, тому у відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України позивачем правомірно обраний спосіб захисту свого порушеного цивільного права, шляхом його визнання в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою.

Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини та на підставі наведених норм закону, суд вважає позовні вимоги належним чином доведені, документально підтверджені і відповідачем не спростовані, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Мальва +»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, ідентифікаційний код 31169771) право власності на нежиле приміщення № 7 (група приміщень № 181) антресоль, площею 14,30 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24 (літ. А).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»(65028, м. Одеса, вул. Болгарська, 1, ідентифікаційний код 31382560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальва +»(вул. Хрещатик, 24, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 31169771) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Мудрий С.М.

Дата підписання рішення: 07.02.2011 року