Рішення № 13724162, 28.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/58028.01.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа»

ДоПриватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»

Простягнення 2970,90 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Удачина Е.А. дов. № 06/3952 від 16.04.2010 року;

від відповідача: Зозуля О.Б. дов. № 4/11 від 14.01.2011 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Горлівськтепломережа»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»про стягнення 1422,78 грн. основного боргу, 1422,78 грн. пені, 89,27 грн. інфляційних втрат та 36,09 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобовязання щодо оплати послуг за спожиту теплову енергію відповідно до Договору № 2229 на поставку теплової енергії (вбудовані в жилих будинках нежитлові приміщення) від 23.07.2008 року.

Ухвалою від 13.12.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.12.2010 року.

В судовому засіданні 27.12.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 27.12.2010 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 27.11.2010 року розгляд справи було відкладено на 28.01.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 28.01.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі та підтримав подане через канцелярію суду клопотання про зміну назви відповідача.

В судовому засіданні 28.01.2011 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Крім того, слід зазначити, що з наданого позивачем витягу з ЄДРПОУ вбачається, що назва відповідача Міжрегіональна академія управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) було змінена на Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом», тобто, належною назвою відповідача по справі є Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом».

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.01.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Горлівськтепломережа»(далі постачальник, позивач) та Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) (далі споживач, відповідач) був укладений договір № 2229 на поставку теплової енергії (вбудовані в жилих будинках нежитлові приміщення) (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) сторони погодили, що по даному постачальник бере на себе зобовязання постачати споживачу теплову енергію для теплопостачання нежитлового приміщення за адресою: вул. Кірова, 18 з тепловим навантаження на опалення Q 0,003 Гкал/год., загальною площею 45,6 м?, а споживач зобовязався отримувати теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені даним Договором.

Відповідно до пункту 5.1 Договору споживач сплачує відпущену теплову енергію:

А) за опалення загальною площею 45,6 м?, при тарифі 8,66 грн. за 1 м? в місяць, сума оплати в місяць опалювального періоду 394,90 грн., крім того ПДВ 20% в сумі 78,98 грн. Разом: 473,88 грн. Сума оплати в місць: опалювального періоду: 473,88 грн., літнього періоду грн.

Б) згідно рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради від 20.02.2008 року № 210 «Про тарифи на послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, які надаються споживачам міста (крім населення)»з 01.03.2008 року введені нові тарифи на послуги теплопостачання:

- за опалення загальної площі 45,6 м?, за тарифами 10,00 грн. за 1 м? в місяць, сума оплати в місяць опалювального періоду 456,00 грн., крім того ПДВ 20% в сумі 91,20 грн. Всього; 547,20 грн. Сума оплати в місяць: опалювального періоду 547,20 грн., літнього періоду грн.

Згідно з пунктом 5.3 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

На виконання умов Договору позивач за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що засвідчується актом на включення опалення від 02.11.2009 року та актом на відключення опалення від 15.04.2010 року та платіжними вимогами дорученнями за вищезазначений період.

Пунктом 5.4 Договору сторони узгодили, що оплату за теплову енергію споживач здійснює до початку розрахункового періоду, згідно платіжної вимоги - доручення.

Відповідно до пункту 5.5 Договору платіжна вимога доручення постачальника вважається предявленою з моменту вручення її споживачу, керівнику, відповідальному представнику, бухгалтеру (казначею), відповідальному за діловодство споживача. У випадку неможливості вручення особисто - з моменту відправки поштою рекомендованим листом на юридичну адресу, вказану в Договорі, з урахуванням строку поштового пробігу.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжні вимоги доручення за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року були надіслані відповідачем своєчасно у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору, що підтверджується фіскальними чеками та реєстрами рекомендованої відправки (копії в матеріалах справи).

Однак, відповідач в повному обсязі за поставлену теплову енергію не розрахувався, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 1422,78 грн.

Cтаном на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість останнього перед позивачем в силу наведеного вище становить 1422,78 грн.

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 275 Господарським кодексом України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1422,78 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 8.2 Договору за весь час несвоєчасної оплати теплової енергії споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% від загальної суми заборгованості.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 8.2. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1422,78 грн.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 5.4 та 8.2 Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, здійснених поставок, а також з урахуванням обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 157,61 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 36,09 грн. та 89,27 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 5.4 Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, порядку розрахунків встановлених сторонами та періодів нарахування визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»(місцезнаходження: 03039, м. Київ, Голосіївський р н, вул. Фрометівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 00127522) на користь Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа»(місцезнаходження: 84601, Донецька обл., м. Горлівка, Центрально міський р н, вул. Академіка Павлова, буд. 13, код ЄДРПОУ 03337007) 1 422 (одну тисячу чотириста двадцять дві) грн. 78 коп. основного боргу, 157 (сто пятдесят сім) грн. 61 коп. пені, 89 (вісімдесят девять) грн. 27 коп. інфляційних втрат, 36 (тридцять шість) грн. 09 коп. 3% річних, 58 (пятдесят вісім) грн. 56 коп. державного мита та 135 (сто тридцять пять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

07.02.2011 року