Рішення № 13724130, 28.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/2328.01.11 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Закритого акціонерного товариства “Фірма “Лейпціг”

про розірвання договору та стягнення 464323,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 представник по довіреності від 04.02.2009

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про розірвання Договору комісії № 101 від 10.09.2007, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Фірма «Лейпціг»та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1, повернення продукції, поставленої відповідно до накладних № 1 від 12.09.2007 на суму 152500,97 грн., № 2 від 20.10.2007 на суму 79660,53 грн. та стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 232161,05 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2008 порушено провадження у справі № 53/23, розгляд справи призначено на 20.10.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2008 розгляд справи було відкладено на 17.11.2008р.

14.11.2008 до відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової технічної експертизи.

17.11.2008 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що ЗАТ «Фірма «Лейпціг»не укладало з ФОП ОСОБА_1 договору комісії № 101 від 10.09.2007 та відповідно не отримувало від позивача жодного товару, переліченого в накладних № 1 та № 2 від 12.09.2007 до договору комісії № 101 від 10.09.2007.

17.11.2008 до відділу діловодства суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення відповідним судом питання щодо притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.

24.11.2008 в судовому засіданні відповідач порушив перед судом клопотання про направлення матеріалів справи до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

24.11.2008 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ЗАТ «Фірма «Лейпціг», в межах заявлених позовних вимог. Крім того, позивач просив заборонити ЗАТ «Фірма «Лейпціг»вчиняти будь-які дії направлені на відчуження, пошкодження, перевезення, тощо, щодо майна ФОП ОСОБА_1, яке було передане відповідачу по договору комісії для реалізації.

В судових засіданнях 17.11.2008 та 24.11.2008 для вивчення матеріалів справи та вирішення заявлених клопотань оголошено перерви до 24.11.2008 та 01.12.2008 відповідно.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення відповідним судом питання щодо притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки відповідачем не надано доказів порушення судом справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Клопотання відповідача про направлення матеріалів справи до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві також задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази порушення РУ ГУ МВС України в м. Києві кримінальної справи проти ОСОБА_1

Ухвалою Господарського суду від 01.12.2008 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 01.12.2008 задоволено клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи, на вирішення якої поставлено питання відповідності печаток, що містяться на накладних № 1 від 12.09.2007 та № 2 від 20.10.2007 печаткам відповідача.

Ухвалою суду від 01.12.2008 зупинено провадження у справі № 53/23 до проведення судової технічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2008 та отримання висновку експертів.

Листом Господарського суду міста Києва від 01.12.2008 матеріали справи були направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судово-технічної експертизи.

Через відділ діловодства суду 03.02.2009 представник позивача подав клопотання про витребування з дозвільної системи управління внутрішніх справ Голосіївського району м. Києва копії зразків (ескізів) печаток ЗАТ «Фірма «Лейпціг», якими користувалось товариство в період підписання Договору комісії № 101 від 10.09.2007.

З метою задоволення клопотання позивача судом було зроблено відповідний запит № 25 від 09.02.2009.

02.03.2009 з Голосіївського районного управління МВС України в м. Києві № 58/вх2130 на адресу суду було надіслано відповідь, в якій зазначено, що дозвіл на виготовлення печаток та штампів для ЗАТ «Фірма «Лейпціг»Голосіївським РУ ГУ МВС України в м. Києві в 1998-2001 р.р. та з 11.07.2005 по теперішній час не видавався.

Крім того в листі Голосіївський РУ ГУ МВС України повідомив суд, що повноваження по видачі дозволів на виготовлення печаток та штампів, а також квитанцій про знищення печаток та штампів з 06.12.2001 по 11.07.2005 були передані дозвільній системі УГБ ГУМВС України в м. Києві (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 18а).

22.06.2009 Господарський суд міста Києва звернувся до дозвільної системи УГБ ГУМВС України в м. Києві з листом № 06-37.1/1551 на який, 09.07.2009 було надіслано відповідь за № 9/1вх974 з якої слідує, що ВДС УГБ ГУМВС України надано дозвіл № 3629 від 25.02.2003р. для ЗАТ «Фірма «Лейпціг»на виготовлення печатки. Разом з тим, дозвільна система повідомила суд, що в компетенцію підрозділів дозвільної системи входить видача дозволів на виготовлення печаток та штампів по клопотанням підприємств, установ, організацій, а також знищення печаток та штампів. Виготовленням печаток та штампів займаються суб'єкти підприємницької діяльності, які мають відповідні дозволи МВС України. Відбитки виготовлених ними печаток залишаються у книзі відбитків печаток та штампів. Книги обліку з реєстрації та оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів зберігаються в штемпельно-граверній майстерні протягом трьох років, після чого знищуються зі складанням відповідного акта про знищення.

08.04.2009 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 53/23 та лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 03/12279 від 20.03.2009, в якому зазначено, що висновок судово-технічної експертизи документів № 12279 від 20.03.2009 буде переданий до суду тільки після проведення оплати його вартості.

Ухвалою суду від 22.05.2009 оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі відпали, провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 05.06.2009.

В судових засіданнях 05.06.2009, 15.06.2009 та 22.06.2009 в порядку ст.. 77 ГПК України було оголошено перерви до 15.06.2009, до 22.06.2009 та до 17.07.2009 відповідно.

Ухвалою суду від 22.06.2009 за клопотанням сторін було продовжено строк розгляду справи на більш тривалий.

В судовому засіданні 05.06.2009 представник відповідача подав клопотання про виклик в судове засідання експерта та про призначення повторної судово-технічної експертизи.

У звязку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі, ухвалою суду від 17.07.2009 розгляд справи було відкладено на 21.08.2009.

В судовому засіданні 21.08.2009, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 05.10.2009.

21.08.2009 суд, задовольнивши клопотання відповідача, звернувся до Департаменту громадської безпеки Міністерства внутрішніх справ України із запитом щодо надання суду експериментальних зразків відтисків печатки ЗАТ «Фірма «Лейпціг»для направлення їх до КНДІСЕ для проведення повторної технічної експертизи документів по справі № 53/23.

09.09.2009 через відділ Діловодства суду Департамент громадської безпеки Міністерства внутрішніх справ України надіслав на запит суду оригінал квитанції № 000742 від 21.12.2007 та відбитку печатки ЗАТ «Фірма «Лейпціг», яка була знищена в установленому порядку у Департаменті громадської безпеки МВС України.

Ухвалою суду від 05.10.2009 призначено повторну судову технічну експертизу документів.

На адресу Господарського суду міста Києва 07.10.2009 від позивача надійшло клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві (Закрите акціонерне товариство “Фірма “Лейпціг”, код ЄДРПОУ 21648030), розмір яких становить 464323,00 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2010 заяву про вжиття заходів забезпечення позову Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) задоволено та накладено арешт на грошові кошти у розмірі 464323 (чотириста шістдесят чотири триста двадцять три) гривень 00 копійок що належать Закритому акціонерному товариству “Фірма “Лейпціг”.

21.10.2010 до Господарського суду міста Києва надійшла апеляційна скарга ЗАТ “Фірма “Лейпціг” на ухвалу суду від 09.10.2010.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 ухвалу суду від 09.10.2010 залишено без змін, скарги залишено без задоволення.

20.01.2010 ЗАТ “Фірма “Лейпціг” подало касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2009.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2010 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 залишено без змін, скаргу без задоволення.

28.04.2010 матеріали справи № 53/23 було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Листом Господарського суду міста Києва від 11.05.2010 справа № 53/23 була направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судово-технічної експертизи.

06.12.2010 до Господарського суду міста Києва надійшло матеріали справи № 53/23 та лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3623/10-11 від 29.11.2010, в якому зазначено, що матеріали справи повертаються до суду без виконання експертизи, оскільки не були надані додаткові матеріали згідно клопотання експерта та не сплачена вартість судової-технічної експертизи документів.

Ухвалою суду від 13.12.2010 поновлено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 17.01.2011.

17.01.2011 через відділ Діловодства суду від відповідача по справі надійшло клопотання про призначення колегіального складу суддів по справі № 53/23, оскільки на думку відповідача, дана справа відноситься до категорії складних.

Ухвалою суду від 17.01.2011 заяву відповідача про призначення колегіального розгляду справи залишено без задоволення. Розгляд справи призначено на 28.01.2011.

28.01.2011 через відділ Діловодства суду від відповідача по справі надійшло клопотання про призначення колегіального складу суду по справі № 53/23, оскільки на думку відповідача, дана справа відноситься до категорії складних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2011 заяву відповідача залишено без задоволення.

В судовому засіданні 28.01.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.01.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.09.2007р. між Закритим акціонерним товариством «Фірма «Лейпціг»(надалі відповідач, комісіонер) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі позивач, комітент) укладено Договір комісії № 101 відповідно до умов якого відповідач зобовязується за дорученням позивача за комісійну плату укласти за рахунок позивача, але від свого імені договір щодо продажу меблів (п. 1.1 Договору комісії № 101).

Згідно з п. 2.1. Договору комісіонер зобовязався, зокрема, прийняти у комітента продукцію, призначену для продажу відповідно до умов цього договору та вжити всіх необхідних заходів для її збереження від втрати, нестачі або пошкодження (псування) (п. 2.1.2.); з моменту отримання продукції від комітента 1 раз на місяць інформувати останнього про хід виконання доручення протягом всього строку дії договору. Протягом 3-х робочих днів з дня укладення договору купівлі-продажу із третьою особою щодо продукції комітента повідомити останнього про таке укладення (п. 2.1.5.); передати комітентові все одержане за договором купівлі-продажу із третьою особою в строк 3 робочі дні з моменту отримання коштів від покупця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок комітента (п. 2.1.6.); повернути продукцію на вимогу комітента протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання такої вимоги (п. 2.1.7.).

Згідно з п. 3.1.1. Договору комітент зобовязався передати комісіонеру продукцію для продажу відповідно до умов цього договору протягом 10-ти робочих днів з дня набрання чинності цим договором.

Згідно з розділом 5 Договору «Порядок передання продукції»передання продукції комітентом комісіонеру для продажу відповідно до умов цього договору здійснюється за актом здавання-приймання (п. 5.1.); строк передання протягом 10 календарних днів з моменту підписання специфікації (п. 5.1.2.).

Згідно з п. 7.1. комісіонер зобовязаний виконати доручення щодо продажу продукції протягом року з дня набрання чинності цим Договором.

П. 8.2. Договору у разі порушення строку, передбаченого п. 2.1.7. Договору комісіонер сплачує штраф у розмірі повної вартості продукції, яка підлягає поверненню комітенту.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 10.1.). Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. цього договору та закінчується 31.12.2007. Якщо жодна із сторін за 1 місяць до закінчення строку дії договору не заявить про наміри щодо його розірвання, строк дії договору автоматично продовжується на 1 рік (п. 10.2.) Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.3.). Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору (п. 10.4.). Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору (п. 10.6.). Цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві (п. 10.7.)

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором комісії.

Згідно зі ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії; комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами; Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну, як зазначено в статті 1012 ЦК України.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Конкретні умови договору щодо кількості, якості та ціни продажу продукції, а також інші умови та вказівки Комітента наводяться у Специфікаціях, які є невідємною частиною цього договору (п. 1.2 Договору № 101).

До матеріалів справи додані специфікації № 1 та № 2 до Договору комісії № 101, в яких сторони погодили кількість та ціну продукції.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу мяких меблів на загальну суму 232161,05 грн., що підтверджується накладними № 1 від 12.09.2007р. до договору № 101 та № 2 від 20.10.2007р. до договору.

Проте, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства відповідач жодного разу не повідомив про хід виконання доручення та договорів купівлі-продажу з третіми особами не уклав.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення продукції. На доказ направлення вказаної вимоги позивач надав опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек та повідомлення про вручення з відміткою відповідача про отримання. Однак звернення було залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Разом з тим, матеріали справи також містять копію додаткової угоди № 1 від 28.07.2009 до договору комісії № 101 від 10.09.2007, яка була надіслана позивачем відповідачу з супровідним листом у звязку з закінченням строку виконання доручення щодо продажу продукції, передбаченого Договором комісії № 101 від 10.09.2007 з пропозицією розірвати вищезгаданий договір шляхом підписання додаткової угоди до договору та повернути продукцію, отриману по договору протягом 10 днів з моменту отримання цієї вимоги, що підтверджується копією фіскального чеку (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

При дослідженні Додаткової угоди № 1 від 28.07.2009 судом встановлено, що вона підписана та скріплена печаткою лише з боку позивача, а відтак не створює для сторін будь-яких наслідків.

Відповідно до змісту ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пунктом 1 частини 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч. 1 ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання відповідачем своїх зобовязань за Договором свідчить про позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору та є істотним порушенням його умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо відсутності договірних зобовязань між позивачем та відповідачем та, відповідно, не отримання останнім від позивача продукції згідно з видатковими накладними № 1 від 12.09.2007 та № 2 від 10.09.2007 до уваги судом не приймаються, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Так, за клопотанням відповідача судом було призначено судову технічну експертизу.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання: чи є печатка, відбиток якої нанесено на накладній № 1 від 12.09.2007р. та № 2 від 20.10.2007р., відбитком печатки Закритого акціонерного товариства “Фірма “Лейпціг”, якою це підприємство користувалося на час підписання зазначених документів ? Чи однією печаткою нанесені досліджуваний відтиск та експериментальні зразки відтиску печатки Закритого акціонерного товариства “Фірма “Лейпціг”?

У висновку № 12279 судово-технічної експертизи документів по справі № 53/23, який складено 20.03.2009 експертом зазначено, що в наданих на дослідження накладній № 1 від 12.09.2007 до договору № 101 від 10.09.2007 та в накладній № 2 від 20.10.2007 до договору № 101 від 10.09.2007 відтиски печатки від імені ЗАТ «Фірма «Лейпціг»нанесені однією і тією ж печаткою ЗАТ «Фірма «Лейпціг», що й відтиски печатки в договорі комісії № 101, специфікації № 1 до договору № 101, специфікації № 2 до договору № 101, які датовані 10.09.2007р. В наданих на дослідження накладній № 1 від 12.09.2007 до договору № 101 від 10.09.2007 та в накладній № 2 від 20.10.2007 до договору № 101 від 10.09.2007 відтиски печатки від імені ЗАТ «Фірма «Лейпціг»нанесені не тією печаткою, експериментальні зразки відтисків якої надані до інституту.

Згідно з ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обовязковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Досліджуючи висновок судового експерта суд встановив, що до таких висновків судовий експерт дійшов через те, що відповідачем було надано експериментальні зразки відтисків печатки ЗАТ «Фірма «Лейпціг», якою підприємство відповідача користується на даний час, а в ході розгляду справи по суті, судом було встановлено, що 21.12.2007, тобто після підписання договору комісії № 101 від 10.09.2007, специфікацій № 1 та № 2 до договору комісії № 101 від 10.09.2007 та накладні № 1 від 12.09.2007, № 2 від 20.10.2007 печатку ЗАТ «Фірма «Лейпціг»було знищено у встановленому порядку у Департаменті громадської безпеки МВС України.

Отримавши лист № 10/4-6126 від 08.09.2009 з Департаменту громадської безпеки Міністерства внутрішніх справ України з оригіналом квитанції № 000742 від 21.12.2007 та відбитком печатки ЗАТ «Фірма «Лейпціг»та задовольнивши клопотання відповідача суд призначив повторну судову технічну експертизу у звязку з чим провадження у справі було зупинено та матеріали справи було направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставлені наступні питання: чи є печатка, відбиток якої нанесено на накладні № 1 від 12.09.2007р. та № 2 від 20.10.2007р., відбитком печатки Закритого акціонерного товариства “Фірма “Лейпціг”, якою це підприємство користувалося на час підписання зазначених документів ? Чи однією печаткою нанесені досліджуваний відтиск та експериментальні зразки відтиску печатки Закритого акціонерного товариства “Фірма “Лейпціг”?

Витрати за проведення додаткової судової технічної експертизи були покладені на відповідача.

06.12.2010, у звязку з тим, що 29.11.2010 не були надані додаткові матеріали згідно клопотання експерта і вартість судово-технічної експертизи документів № 3623/10-11 по справі № 53/23 не сплачена, матеріали справи повернулися до суду без виконання.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобовязання та за відсутності обставин, які звільняють відповідача від відповідальності за порушення зобовязання, вимоги позивача про розірвання Договору та повернення продукції на суму 232161,05 грн., що була передана відповідачу на виконання умов договору комісії № 101 від 10.09.2007 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Поряд з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача 232161,05 грн. штрафу, нарахованого за порушення строків повернення продукції.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у разі порушення строку, передбаченого п. 2.1.7. Договору комісіонер сплачує штраф у розмірі повної вартості продукції, яка підлягає поверненню комітенту.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи, що вимога про повернення продукції була отримана відповідачем 10.07.2008, то з урахуванням п. 2.1.7. Договору, відповідач повинен був 20.07.2008 повернути позивачу продукцію.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягає задоволенню за розрахунком позивача у сумі 232161,05 грн.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Оцінивши подані докази, зважаючи на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги предмет доказування у даній справі, враховуючи положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову на відповідача; при відмові в позові на позивача; при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача: 4729,46 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат по сплаті інформаційно технічного забезпечення судового процесу та 1501,44 грн. витарт на проведення експертизи.

На підставі викладеного та ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір комісії № 101 від 10.09.2007, укладений між Закритим акціонерним товариством «Фірма «Лейпціг»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3.Зобовязати Закрите акціонерне товариство «Фірма «Лейпціг»(03127, м. Київ, просп.. 40-річчя Жовтня, 114, код 21648030) повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) продукцію, що була передана відповідно до накладних № 1 від 12.09.2007 та № 2 від 20.10.2007.

4.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Фірма «Лейпціг»(03127, м. Київ, просп.. 40-річчя Жовтня, 114, код 21648030, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення,) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 232161 (двісті тридцять дві тисячі сто шістдесят одна) грн. 05 грн. штрафу, 4729 (чотири тисячі сімсот двадцять девять) грн. 46 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1501 (одна тисяча пятсот одна) грн.. 44 коп. витрат на оплату експертизи.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 04.02.2011