Рішення № 13723882, 03.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/1703.02.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРБО ІНВЕСТ»

Простягнення 41346546,70 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Шилов К.Р.

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРБО ІНВЕСТ»40343235,43 грн. простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом, 1003 311,27 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Відповідач в судові засідання не з’являвся. Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2009р. між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТУРБО ІНВЕСТ»було укладено договір № ІВ71-МВ/09 про відкриття кредитної лінії.

Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії банк відкрив позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію та на підставі додаткових угод, окремими траншами, надав позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених договором.

Позивач у свою чергу, зобов’язувався використовувати кредит з метою, зазначеною у п.1.5. договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконувати інші умови та повернути банку кредит у терміни, встановлені договором від 25.06.2009р. № ІВ71-МВ/09.

Ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту): сума, еквівалентна 709000000 грн.

Строк дії кредитної лінії закінчується 24.06.2011р.

Відповідно до п.1.3. договору розмір процентів за користування кредитом складає: - за користування частиною кредиту, наданою у гривнях 47,00% річних, - за користування частиною кредиту у доларах США 26,00% річних, - за користування частиною кредиту, наданою у євро –26,00% річних.

У день укладення договору позивач відкрив відповідачу кредитну лінію та позичкові рахунки.

Між Позивачем та Відповідачем 25.06.09 р. укладено Додаткову угоду №1 про надання траншу, на підставі якої Позивач надав Відповідачу кредитні кошти в розмірі 570 410 000 грн. за користування траншем Позичальник сплачує Банку 41,9%.

25.06.10 р. Відповідачем було здійснено погашення суми траншу в розмірі виданого, що підтверджується випискою по особовому рахунку за 25.06.10 р.

25.06.10 р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №2 про надання траншу у розмірі 540 410 000 грн.

За користування траншем Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку проценти в розмірі 15,00%.

Також пункт 6.2. статті 6 було викладено в новій редакції, а саме: проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов'язаний сплачувати щоквартально у строк з 1 (першого) по 25 (двадцять п'яте) число (включно) місяця, наступного за останнім місяцем звітного кварталу, за який вони нараховані, крім процентів, строки сплати яких визначені у наступних абзацах: 18 578 776 грн. 90 коп. до 30.09.10 р. (включно); 24 771 702 грн. 55 коп. до 31.12.10р. (включно); 30 964 628 грн. 19 коп.; 49 543 405 грн. 10 коп. до 24.06.10 р.

Крім того, 31.07.2009р. між сторонами була укладена угода №1 про внесення змін до додаткової угоди №1 від 25.06.09 р. до договору про відкриття кредитної лінії №ІВ71-МВ/09 від 25.06.09 p., якою пункт 2 Додаткової угоди викладено в новій редакції:

«На часткову зміну п.1.3. Основного договору встановити, що з 15 серпня 2009 року за користування Траншем Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку проценти у розмірі 21,54% річних».

У відповідності з п. 11.1. Договору - за прострочення повернення Кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління Кредитом Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний пень прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором в частині сплати процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що прострочена заборгованість про процентах за користування кредитом складає 40343235,43 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем строків сплати процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1003311,27 грн. за прострочення терміну сплати процентів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону та обставин справи, відповідачем, який жодного разу не направив до суду для участі в судових засіданнях свого повноважного представника, вимоги суду не виконав, контр розрахунку з приводу заявлених позивачем вимог не надав, належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

03.02.2011р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУРБО ІНВЕСТ»(01004, м. Київ, вул.. Пушкінська, 27, код ЄДРПОУ 35330689) на користь Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК»(01025, м. Київ, вул.. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) 40343235 (сорок мільйонів триста сорок три тисячі двісті тридцять п’ять) грн.. 43 коп. простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом, 1003311 (один мільйон три тисячі триста одинадцять) грн.. 27 коп. пені за прострочення сплати процентів, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн.. державного мита та 236 (двісті тридцять п’ять) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 07.02.2011р.