Ухвала суду № 137238782, 03.06.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/662/26 Провадження № 1-кс/304/338/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12026078130000014 від 17 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В :

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12026078130000014 від 17 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ПУМБ), код ЄДРПОУ 14282829, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, шляхом заборони відчуження та користування грошовими коштами, що знаходяться на вказаному рахунку.

Клопотання мотивує тим, що Перечинським відділом Ужгородської окружної прокуратури відповідно до вимог КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, під час якого встановлено, що 16 лютого 2026 року о 13.30 год до чергової частини відділення поліції № 1 з письмовою заявою звернувся ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , який просить прийняти міри до ФОП ОСОБА_5 (м. Хмельницьк), яка користується номером мобільного телефону НОМЕР_2 , та якій він 26 січня 2026 року з належної йому картки ПриватБанку перерахував грошові кошти у сумі 64 250 грн, на рахунок ПУМБ НОМЕР_1 за купівлю пиломатеріалів, однак до цього часу пиломатеріали не отримав.

Прокурор вказує, що оскільки потерпілий ОСОБА_4 здійснив грошовий переказ на рахунок НОМЕР_1 Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ПУМБ), орган досудового розслідування вважає необхідним накласти арешт на вказаний рахунок, оскільки є реальна загроза відчуження грошових коштів, які незаконно привласнені шахрайським шляхом та є предметом злочину, а тому посилаючись на положення п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, просить клопотання задовольнити.

Ініціатор клопотання у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд такого без його участі, клопотання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Відомості про місце проживання/здійснення підприємницької діяльності власника майна у клопотанні відсутні, а відтак на розгляд клопотання такий не викликався.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Слідчий суддя, вивчивши надані ініціатором клопотання матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, прийшов до такого висновку.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З матеріалів клопотання видно, що 16 лютого 2026 року о 13.04 год надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що о 12.53 год того ж дня заявник ОСОБА_4 повідомив, що 26 січня 2026 року близько 16.30 год перерахував 64 250 грн на рахунок ФОП ОСОБА_5 з метою купівлі пиломатеріалів, однак до цього часу товар не надійшов, гроші йому не повернуто, при тому, що під час замовлення деревини, особа на ім`я ОСОБА_6 повідомила йому, що матеріал буде доставлено протягом 5-7 робочих днів.

Шістнадцятого лютого 2026 року о 13.50 год о/у СКП відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 складено протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, за яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_2 , просить прийняти міри до особи на ім`я ОСОБА_6 , який спілкувався з ним у додатку «Вайбер» за номером мобільного телефону НОМЕР_3 , у якого він замовив 10 м куб деревини породи сосна, здійснивши передоплату на рахунок НОМЕР_1 на ФОП ОСОБА_5 у розмірі 64 250 грн.

Сімнадцятого лютого 2026 року за вказаним фактом було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12026078130000014 від 07 квітня 2026 року.

Крім цього 17 лютого 2026 року начальником СД відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 було допитано ОСОБА_4 , який пояснив, що для перекриття будинку йому були необхідні лісоматеріали, які він замовив через додаток ОЛХ. Так, зателефонувавши на вказаний у оголошенні про продаж номер мобільного телефону, він спілкувався з особою на ім`я ОСОБА_6 , який повідомив, що має у наявності необхідну деревину, а після розмови скинув йому договір з ФОП ОСОБА_5 (м. Хмельницьк), де був вказаний рахунок на оплату завдатку, куди він того ж дня 26 січня 2026 року і перерахував такий у розмірі 64 250 грн. При розмові ОСОБА_6 також повідомив, що лісоматеріали вони відправлять протягом 5-7 робочих днів, однак до сьогоднішнього дня товар йому не поставили, на телефонні дзвінки ніхто не відповідає.

Частиною 6 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (ч. 8 ст. 170 КПК).

Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У даному випадку слідчий суддя вважає, що встановлено достатньо підстав для накладення арешту на таке майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

З накладенням арешту можливість особи розпоряджатись відповідним майном на власний розсуд та відчужувати його на користь третіх осіб втрачається. Отже у такий спосіб, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

За таких умов заявлені прокурором підстави арешту є виправданими, а переслідувані цілі можуть бути досягнуті через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Положеннями ч. 5 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12026078130000014 від 17 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Акціонерному товаристві «Перший Український Міжнародний Банк» (ПУМБ), код ЄДРПОУ 14282829, заборонивши розпорядження та користування такими коштами.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя:ОСОБА_1