Ухвала суду № 137238781, 03.06.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/661/26 Провадження № 1-кс/304/337/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12026078130000010 від 27 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В :

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12026078130000010 від 27 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про накладення арешту на рахунок банківської картки АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, шляхом заборони відчуження та користування грошовими коштами, що знаходяться на вказаному рахунку.

Клопотання мотивує тим, що Перечинським відділом Ужгородської окружної прокуратури відповідно до вимог КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, під час якого встановлено, що 26 січня 2026 року о 17.30 год до чергової частини відділення поліції № 1 надійшов протокол прийняття заяви ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , про те, що 24 січня 2026 року у соціальній мережі «ТікТок» він знайшов оголошення про продаж квадроцикла, під яким було прикріплено номер телефону НОМЕР_2 , за яким він, через додаток Вайбер шляхом переписки, домовився про купівлю квадроцикла та переказав завдаток у сумі 10 645 грн зі своєї банківської картки Універсалбанку НОМЕР_3 на банківську картку Райффайзенбанку № НОМЕР_1 , що відкрита на ім`я ОСОБА_5 , після чого зв`язок з особою пропав, а вказане оголошення видалене.

Прокурор вказує, що оскільки потерпілий ОСОБА_4 здійснив грошовий переказ на номер банківської картки Райффайзенбанку № НОМЕР_1 , орган досудового розслідування вважає необхідним накласти арешт на рахунок такої картки, оскільки є реальна загроза відчуження грошових коштів, які незаконно привласнені шахрайським шляхом та є предметом злочину, а тому посилаючись на положення п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, просить клопотання задовольнити.

Ініціатор клопотання у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд такого без його участі, клопотання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Власник майна у судове засідання також не з`явилася, про місце, дату та час судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку за встановленими органом досудового розслідування адресами місця її проживання, що наявні у матеріалах клопотання.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Слідчий суддя, вивчивши надані ініціатором клопотання матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, прийшов до такого висновку.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З матеріалів клопотання видно, що 26 січня 2026 року о 17.30 год інспектором СРПП відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 складено протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, за яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , просить прийняти міри до невідомих осіб, які у період з 24 по 21 січня 2026 року вчинили відносно нього шахрайські дії, а саме отримавши грошові кошти на рахунок НОМЕР_1 у сумі 10 645 грн, заблокували його, не надавши обумовлену послугу.

Двадцять сьомого січня 2026 року за вказаним фактом було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12026078130000010 від 07 квітня 2026 року.

Крім цього 26 січня 2026 року інспектором СРПП ОСОБА_6 було допитано ОСОБА_4 , який пояснив, що 24 січня 2026 року у соціальній мережі «ТікТок» він побачив оголошення про продаж квадроцикла, написав продавцю та продовжив подальшу переписку з приводу купівлі вказаного транспортного засобу у додатку «Вайбер» за номером телефону НОМЕР_4 . Там йому повідомили ціну 4 200 доларів США і, оскільки, він виявив бажання придбати квадро цикл, йому надали банківський рахунок НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_5 . Він здійснив три перекази на різні суми та на загальну суму 10 645 грн, після чого його повідомили, що квадроцикл відправили, кинули фото такого та фото паспорту кур`єра із заблюреними номерами на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а приблизно через 5 хв він побачив, що повідомлення з чату почали видаляти та заблокували його як у Вайбері, так і у ТікТок. Загальна сума збитків становить 10 645 грн.

Вказані обставини переказу коштів потерпілим ОСОБА_4 на банківський рахунок Райффайзенбанку № НОМЕР_1 трьома транзакціями 24 січня 2026 року на суму 4 100 грн та 2 860 грн, а також 25 січня 2026 року на суму 3 685 грн, підтверджуються наявними у матеріалах клопотанням скриншотами з банківського додатку «Монобанк».

Окрім цього з матеріалів клопотання видно, що орган досудового розслідування проведеним моніторингом системи ІПНП встановив можливі дані ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка АДРЕСА_3 .

Частиною 6 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (ч. 8 ст. 170 КПК).

Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У даному випадку слідчий суддя вважає, що встановлено достатньо підстав для накладення арешту на таке майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

З накладенням арешту можливість особи розпоряджатись відповідним майном на власний розсуд та відчужувати його на користь третіх осіб втрачається. Отже у такий спосіб, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

За таких умов заявлені прокурором підстави арешту є виправданими, а переслідувані цілі можуть бути досягнуті через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Положеннями ч. 5 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12026078130000010 від 27 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківській картці АТ «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) № НОМЕР_1 , що відкрита на ім`я ОСОБА_5 , заборонивши розпорядження та користування такими коштами.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя:ОСОБА_1