Рішення № 13723860, 04.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/10604.02.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до 1. Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» 2. Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 11144, 57 грн.

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Брусника А.М. (довіреність від 30.12.2010р.);

від відповідача 1: Павличенко В.В. (довіреність № Д07/2010/12/29-27 від 29.12.2010р.);

від відповідача 2: не зявились;

В судовому засіданні, 04.02.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»(надалі ЗАТ «ПРОСТО-страхування», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»(надалі ЗАТ «СК «Крона», відповідач 2) затрат на виплату страхового відшкодування у сумі 10634, 57 грн. та стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(надалі АЕК «Київенерго», відповідач 1) затрат на виплату страхового відшкодування у сумі 510, 00 грн..

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнені, згідно з поданою 16.08.2010р. заявою, враховуючи сплату страховою компанією відшкодування в сумі 7087, 59 грн., позивач просив стягнути з відповідача 1 частину страхового відшкодування у розмірі 4056, 98 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ЗАТ «ПРОСТО-страхування»на підставі договору № 0110562 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля ГАЗ-52, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ЗАТ «СК «Крона»відповідальними за завдані збитки є відповідач 2 в межах укладеного договору страхування відповідальності винної особи та відповідач 1 як винна особа.

Відповідачем 1 надано відзив на позов, у якому зазначено про те, що автомобіль за участю якого сталась ДТП 19.01.2007р. був застрахований у ЗАТ «Київ-Енерго-Поліс», правонаступником якого є ЗАТ СК «Крона», а тому саме останнім має бути здійснена виплата.

Ухвалою суду від 16.08.2010р. у справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу, однак у звязку з несплатою вартості експертизи матеріали справи були повернуті до суду без виконання.

Провадження у справі поновлено ухвалою від 05.01.2011р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування транспортних засобів № 0110562 серії АТК від 27.12.2006р. у ЗАТ «ПРОСТО-страхування»застраховано автомобіль марки Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_1, вигодонабувачем КФ ВАТ «Мегабанк».

Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 19.01.2007р. в м. Києві на Дніпровській набережній сталась дорожньо-транспортна пригода зіткнення автомобілів ГАЗ-52, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, та Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог пункту 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України якого притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.02.2007р., справа 3-14981/07.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до акту № 193/370 товарознавчого дослідження складеного 20.02.2007р. суб'єктом оціночної діяльності оцінювачем ТОВ «Респект»Резниченко В.О. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 3611 від 11.06.20065р.), складає 7 597, 59 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 19.01.2007р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 1380/АТ від 06.03.2007р. по договору добровільного страхування транспортних засобів № 0110562 серії АТК від 27.12.2006р. до виплати визначено страхове відшкодування в сумі 11144, 57 грн., виплата якого проведена згідно платіжного доручення № 2699 від 06.03.2007р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль ГАЗ-52, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, застрахований ЗАТ «Страхова компанія «Крона»що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/4758113.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем ГАЗ-52, державний номер НОМЕР_2 підтверджується Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.02.2007р..

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ГАЗ-52, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ЗАТ «Київ-Енерго-Поліс», правонаступником якого є ЗАТ СК «Крона»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВА/4758113).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані збитки, у даному випадку є ЗАТ «СК «Крона»(відповідач 2) відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/4758113), та АЕК «Київенерго» (відповідач 1) відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ЗАТ «СК «Крона»як страховиком.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/4758113) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза 510 грн..

Згідно ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Актом № 193/370 товарознавчого дослідження складеним 20.02.2007р. підтвердженою є вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу в сумі 7597, 59 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, виплата відповідачем 2 (ЗАТ «СК «Крона») на користь позивача суми в розмірі 7087, 59 грн. (7597, 59 грн. 510 грн. франшиза), що підтверджується платіжним дорученням № 6515482 від 13.08.2010р. свідчить про виконання страховою компанією свого обовязку щодо сплати страхового відшкодування згідно договору страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/4758113), та відсутність між сторонами спору в цій частині.

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, у відношенні вимог до відповідача 2 провадження у справі підлягає припиненню, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач 1 не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок ДТП 19.01.2007р., вина працівника підтверджується Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.02.2007р..

В силу положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з наведеного заявлена до стягнення з відповідача 1 сума в розмірі 510 грн. (франшиза за договором страхування (поліс ВА/4758113), визнається судом обґрунтованою, оскільки не підлягає відшкодуванню згідно положень Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за рахунок страховика яким застраховано відповідальність винної особи.

Вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем 1, як винною особою іншої частини виплаченого страхового відшкодування є недоведеними перед судом належними засобами доказування, а відтак зазначена сума, що становить різницю у відношенні виплаченого страхового відшкодування та підтвердженого звітом автотоварознавця розміру збитків не підлягає стягненню з АЕК «Київенерго».

Як про те зазначено у п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. № 01-8/973 за приписами статті 41 ГПК України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Суд не повинен перебирати на себе не притаманні йому функції експерта.

Ухвалою суду від 16.08.2010р. у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої судом винесені питання на підтвердження заявленого позивачем розміру збитків.

Матеріали справи повернуті до суду експертною установою через невиконання вимог експерта в тому числі з питання здійснення попередньої оплати позивачем, невчиненням дій що вимагались експертом.

Згідно п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007р. у разі відмови чи ухиленні заінтересованої сторони від оплати витрат повязаних із проведенням судової експертизи господарський суд розглядає справи на підставі наявних доказів.

Таким чином, суд враховує, що позивачем не представлено належних доказів по заявленому розміру збитків в повній сумі виплаченого ним страхового відшкодування, дії позивача які призвели до невиконання експертизи свідчать про недоведеність в цій частині заявлених на розгляд суду вимог.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 111, 45 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно задоволених вимог в сумі 236, 26 грн.: з відповідача 1 в сумі 16, 53 грн. та з відповідача 2 219, 73 грн..

При цьому судом враховано, що сплата страхового відшкодування відповідачем 2 здійснена після порушення провадження у справі, а тому судові витрати у відповідній частині підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» суми страхового відшкодування в розмірі 7087, 59 грн..

3. Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. Івана Франка 5, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00131305) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена 10, п/р 26503441 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 300335, ідент. код 24745673) 510 грн. (пятсот десять гривень) суми збитків в порядку регресу, 16, 53 грн. (шістнадцять гривень 53 копійки) судових витрат.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»(01133, м. Київ, вул. Щорса 36Б, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30726778) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена 10, п/р 26503441 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 300335, ідент. код 24745673) 219, 73 грн. (двісті девятнадцять гривень 73 копійки) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 07.02.2011