Рішення № 137235918, 14.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/2378/26

Номер провадження2/205/3003/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - Позивач) в особі свого представника звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 26.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_2 було укладено Договір № 555972790, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 7 500 грн. 00 коп. строком на 29 календарних днів, тобто до 23.04.2021 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,70 % на добу.

Позивач посилається на те, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконала, у зв`язку з чим станом на 25.06.2025 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 26 550 грн. 00 коп., з яких: 7 500 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 19 050 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Також Позивач зазначає, що право вимоги за вказаним кредитним договором послідовно перейшло від ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, надалі до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, а в подальшому до ТОВ «Юніт Капітал» на підставі Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року.

Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 555972790 від 26.03.2021 року у загальному розмірі 26 550 грн. 00 коп.

Посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань та наявність заборгованості, Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 555972790 від 26.03.2021 року у загальному розмірі 26 550 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Разом із цим, відповідач надала суду письмову заяву, в якій визнала позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 500 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами за період дії кредитного договору з 26.03.2021 року по 23.04.2021 року у розмірі 3 588 грн. 75 коп. В іншій частині позовних вимог просила відмовити, посилаючись на відсутність підстав для нарахування процентів після закінчення строку кредитування.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позов задовольнити.

Відповідач надіслала на адресу суду письмову заяву, в якійзазначає про визнання позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту за Договором № 555972790 від 26.03.2021 року у розмірі 7 500 грн. 00 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 3 588 грн. 75 коп. за період з 26.03.2021 року по 23.04.2021 року, а в частині стягнення відсотків поза межами строку кредитного договору просить відмовити.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27.02.2026 року вирішено витребувати у АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, електрона адреса: canclyaria@privatbank.ua) інформацію: 1) чи емітувалась на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка № НОМЕР_2; 2) про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_2 у період з 26.03.2021 року по 31.03.2021 року у сумі 7 500 грн. 00 коп.; 3) чи емітувалась будь -яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); 4) чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска карти № НОМЕР_2, та чи знаходиться /знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); 5) у разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска - карти № НОМЕР_2, що ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за з 26.03.2021 року по 31.03.2021 року у сумі 7 500 грн. 00 коп. витребувати інформацію у вигляді первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію; повного номеру рахунку маска картки № НОМЕР_2; 6) у випадку неможливості надати вищевказані первинні документи, просимо надати інші, прирівняні до них (довідки, листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска - карти боржника; 7) повного номера рахунку маска картки № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); 8) у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска - картки № НОМЕР_2, витребувати номери телефонів, що знаходяться в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска картки № НОМЕР_2.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 26.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 555972790. Згідно з умовами зазначеного договору фінансова установа надала відповідачу кредит у розмірі 7 500 грн. 00 коп. строком на 29 днів, тобто до 23.04.2021 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,70 % на добу.

Судовим розглядом встановлено, що вказаний договір та паспорт споживчого кредитування були підписані відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Вказаний ідентифікатор для підписання договору був направлений ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» на номер телефону НОМЕР_3 , який був та є фінансовим номером телефону ОСОБА_2 , що підтверджується, зокрема, довідкою АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260312/92232-БТ від 27.02.2026 року. Зазначена обставина стороною відповідача не спростована.

Отже, суд доходить висновку, що кредитний договір був укладений сторонами у належній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», а використаний відповідачем одноразовий ідентифікатор є належним способом підписання електронного правочину та підтверджує її волевиявлення на укладення договору.

Матеріалами справи також підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 7 500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № b7b77e3a-7a17-4e91-b8f3-79e8ba7cf8d від 26.03.2021 року з відміткою товариства, з якого вбачається, що 26.03.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів згідно з Договором № 555972790 від 26.03.2021 року відповідачу - ОСОБА_2 шляхом безготівкового зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer на платіжну картку № НОМЕР_2 у розмірі 7 500 грн. 00 коп.

Факт отримання відповідачем зазначених коштів також підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_2, який належить саме відповідачеві.

Таким чином, судом встановлено, що первісний кредитор належним чином виконав свої договірні зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а відповідач отримала кредит у передбаченому договором розмірі.

Судом встановлено, що 28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» приймає права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 28.11.2019 року Додатковою угодою № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони виклали пункт 8.2 договору в новій редакції, а в подальшому Додатковими угодами № 26 від 31.12.2020 року, № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022 року та № 32 від 31.12.2023 року продовжували строк дії вказаного договору факторингу.

Також судом встановлено, що 05.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого право вимоги до боржників було відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Крім того, 04.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання Договору факторингу № 04/06/25-Ю сторонами було складено та підписано Акт приймання-передачі Реєстру боржників, який підтверджує перехід права вимоги від клієнта до фактора та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до Реєстру боржників від 04.06.2025 року до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за Договором № 555972790 від 26.03.2021 року у загальному розмірі 26 550 грн. 00 коп., з яких: 7 500 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу та 19 050 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Судом також встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 20.05.2022 року ОСОБА_2 після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Юніт Капітал» направило на адресу відповідача повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідність її погашення, однак відповідач вимоги позивача добровільно не виконала.

Разом із тим суд бере до уваги, що відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та наявності заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 7 500 грн. 00 коп., а також визнає нарахування процентів за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування з 26.03.2021 року по 23.04.2021 року.

Водночас відповідач заперечує проти стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, посилаючись на відсутність правових підстав для їх нарахування після 23.04.2021 року.

Таким чином, судом встановлено факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, належного переходу права вимоги за спірним зобов`язанням до позивача та наявність між сторонами спору щодо обсягу грошових зобов`язань відповідача за Договором № 555972790 від 26.03.2021 року, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Щодо наявного у позивача права вимоги за Договором № 555972790 від 26.03.2021 року на підставі договорів факторингу, суд зазначає таке.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі № 6-14194св14 зроблено висновок, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, а також розрахунок кредитної заборгованості, здійснений при відступленні права вимоги.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором послідовно перейшло від ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», надалі до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а в подальшому до ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договорів факторингу та відповідних реєстрів боржників.

Матеріалами справи підтверджується, що до Реєстру боржників від 04.06.2025 року до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року включено право вимоги до ОСОБА_2 за Договором № 555972790 від 26.03.2021 року.

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами довів як факт набуття права вимоги за спірним кредитним договором, так і розмір заборгованості, що обліковувалася на момент відступлення права вимоги.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в електронному документі та підписаний сторонами.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що Договір № 555972790 від 26.03.2021 року та паспорт споживчого кредиту були підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, який був направлений на фінансовий номер телефону відповідача НОМЕР_3 .

Зазначений номер телефону належав та використовувався відповідачем, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260312/92232-БТ від 27.02.2026 року та не спростовано стороною відповідача.

Крім того, матеріали справи містять підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, в якому визначено суму кредиту, строк кредитування, порядок його отримання, розмір процентної ставки та інші істотні умови кредитування.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що кредитний договір між сторонами був належним чином укладений у письмовій електронній формі відповідно до вимог чинного законодавства.

Судом також встановлено, що ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за договором та перерахувало відповідачу кредитні кошти у сумі 7 500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № b7b77e3a-7a17-4e91-b8f3-79e8ba7cf8d від 26.03.2021 року та банківською випискою про зарахування коштів на картковий рахунок відповідача.

Отже, отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до статей 526, 527, 530, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у строки та на умовах, визначених договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості та враховуючи відсутність доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 7 500 грн. 00 коп. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язан повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем, підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникало зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначеними у кредитному договорі, то позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами на дату відступлення прав вимоги згідно Договором № 555972790 від 26.03.2021 року, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що сторонами у Договорі № 555972790 від 26.03.2021 року погоджено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1,70 % на добу та строк кредитування 29 календарних днів, тобто до 23.04.2021 року включно.

Таким чином, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, проценти були нараховані за період з 26.03.2021 року по 25.06.2025 року.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».

У такому випадку, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, враховуючи, що позивачем нараховані проценти за користуванням кредитами за межами строку дії такого кредиту, то у задоволенні вимог позивача в частині нарахування відсотків за користування кредиту, починаючи з 24.04.2021 року по 25.06.2025 року у розмірі 15 461 грн. 25 коп. згідно Договору № 555972790 від 26.03.2021 року, слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Одночасно із цим, вимоги позивача про стягнення процентів за період дії кредитного договору, а саме, з 26.03.2021 року по 23.04.2021 року у розмірі 3 588 грн. 75 коп. згідно Договору № 555972790 від 26.03.2021 року підлягають задоволенню, оскільки відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню. З ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № 555972790 від 26.03.2021 року у загальному розмірі 11 088 грн. 75 коп., яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 7 500 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими у межах погодженого сторонами строку кредитування, у розмірі 3 588 грн. 75 коп. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення процентів, нарахованих після спливу строку кредитування, слід відмовити як необґрунтованих.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає договір про надання правничої допомоги, докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалено рішення. Водночас суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо встановить, що їх розмір є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, витраченим адвокатом часом та значенням справи для сторони.

Судом встановлено, що 05.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка Артема Ігоровича укладено Договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01.

Також матеріали справи містять Додаткову угоду № 25770527370 від 05.06.2025 року до вказаного договору та Акт приймання-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року, відповідно до якого адвокатом Тараненком Артемом Ігоровичем надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» правничу допомогу у справі щодо ОСОБА_1 на загальну суму 7 000 грн. 00 коп., а саме: складання позовної заяви - 5 000 грн. 00 коп., вивчення матеріалів справи - 1 000 грн. 00 коп., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500 грн. 00 коп., підготовка та подання клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500 грн. 00 коп.

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності понесених витрат, а також критерію розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи. Аналогічний підхід застосовується і Європейським судом з прав людини, який у своїй практиці зазначає, що компенсації підлягають лише ті витрати, які були фактичними, неминучими та обґрунтованими (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. Така категорія спорів є поширеною у судовій практиці та не відзначається підвищеною складністю. Позовна заява значною мірою містить виклад фактичних обставин справи, типові посилання на норми матеріального та процесуального права, а також стандартні процесуальні формулювання. Крім того, представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн. 00 коп. не є повністю співмірним зі складністю справи та обсягом фактично виконаної адвокатом роботи.

З огляду на викладене, враховуючи характер та складність спору, обсяг підготовлених процесуальних документів, фактичний обсяг наданої правничої допомоги, принципи розумності, співмірності та справедливості, суд доходить висновку, що обґрунтованим та співмірним є стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на суму 11 088 грн. 75 коп. із заявлених до стягнення 26 550 грн. 00 коп., з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 011 грн. 73 коп. (11 088 грн. 75 коп. ? 2 422 грн. 40 коп. : 26 550 грн. 00 коп. = 1 011 грн. 73 коп.).

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 011 грн. 73 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 526, 527, 530, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Договором № 555972790 від 26.03.2021 року, у загальному розмірі 11 088 грн. 75 коп., з яких: 7 500 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту, та 3 588 грн. 75 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 26.03.2021 по 23.04.2021 року.

3. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 24.04.2021 року по 25.06.2025 року у розмірі 15 461 грн. 25 коп. - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.

5. Стягнути з ОСОБА_1 (( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 011 грн. 73 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Мовчан Д.В.