Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 317
РІШЕННЯ
Іменем України
09.02.2011Справа №5002-28/5714-2010 За позовом Прокурора Роздольненського району (96200, смт. Роздольне, вул. Леніна, 58) в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198).
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздольненська Спеціалізована пересувна механізована колона - 73» (96200, смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе, 21).
Про стягнення 231973,35 грн.
Суддя С.О. Лукачов
представники:
Від прокуратури Горна К.В., посвідчення № 04070.
Від позивача Шмігель О.О. гол. спец. ю/к., довіреність № 02 від 31.12.2010р.
Від відповідача ОСОБА_1 директор, Шило Р.П. - представник, довіреність від 10.11.2010 р.
Суть спору: Прокурор Роздольненського району в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздольненська СПМК-73» про стягнення шкоди у розмірі 231973,35 грн., завдану самовільним відбором питної води.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємство відповідача в період з 01.04.2008р. по 16.10.2008р. здійснювало відбір підземної води без дозволу на спеціальне водокористування, що, на думку прокурора, завдало шкоду державним інтересам у розмірі 231 973,35 грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідачем укладено ряд договорів концесії щодо водопостачання та водовідведення певних сіл з відповідних свердловин, на які є дозволи на спеціальне водокористування, у звязку з чим, відповідач вважає, що у визначений прокурором та позивачем період, ТОВ «Роздольненська СПМК - 73» здійснювало свою діяльність відповідно до дозволів на спеціальне водокористування.
24.01.2011р. представник позивача надав пояснення, в яких посилається на приписи ст. 1118 Цивільного кодексу України та зазначає, що договори концесії, надані відповідачем, не пройшли державну реєстрацію, а тому викликають сумніви правові підстави набрання законної сили договорами.
09.02.2011р. від відповідача надійшов додатковий відзив, в якому останній заперечує щодо застосування ст. 1118 ЦК України до договорів концесії, у звязку з тим, що до зазначених правовідносин застосовується спеціальне законодавство, а саме Закон України «Про концесію».
Представник позивача та прокурор підтримали позовні вимоги.
Строк розгляду справи продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України
У справі оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон), Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища є спеціально уповноваженим органом державного управління в області охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, в числі інших функцій здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Природоохоронним законодавством, а саме пунктом "З" ст. 20 Закону, вказаний державний орган уповноважений представляти інтереси держави при розгляді в судах спорів про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Відповідно до положення про Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Комітет є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів в Автономній Республіці Крим та входить до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України, яке відповідно до Указу Президента України 1573/99 от 15.02.1999 р. «Про зміни та доповнення в структурі центральних органів державної виконавчої влади» зі змінами та доповненнями, є центральним органом виконавчої влади.
Суд встановив, що 19-23 липня 2010 року Управлінням екологічної інспекції Перекопського регіону проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Роздольненська СПМК - 73».
За результатами перевірки старшими державними інспекторами Войниковим В.Д. та Шаблій Є.Ф., державним інспектором Плахотнюк М.А., у присутності заступника начальника ТОВ «Роздольненська СПМК - 73» ОСОБА_2, складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19-23.07.2010р., який підписаний з зауваженням відповідача щодо відкриття водокористування (а. с. 9-12).
Відповідно до акту, в ході проведення перевірки встановлено порушення відповідачем приписів ст. 44 Водного кодексу України, а саме: в період з 01.04.2008р. по 16.10.2008р. підприємство відповідача здійснювало забір підземної води без дозволу на спеціальне водокористування з наступних артезіанських свердловин:
- Кукушкінська сільська рада - № 3642, № 3641, № 3670 (с. Кукушкіне), № 3640, № 3638 (с. Огні);
- Словянська сільська рада - № 3565, № 3564 (с. Словянське), № 3563 (с. Аврора);
- Славнівська сільська рада - № 3526 (с. Стерегуще);
- Березівська сільська рада - № 3702, № 3704 (с. Березівка), № 3698 (с. Ульянівка), № 3512 (с. Нива).
Також, в ході проведення перевірки встановлено, що відповідно до виданого дозволу на спеціальне водокористування, підприємство повинно здійснювати облік підземної води, яка забирається, за формою ПОД-11, проте, відповідач не виконує вимоги спеціального користування - облік підземної води на окремих свердловинах здійснюється косвеним методом за формою ПОД-12. Журнали за формою ПОД-12 ведуться не за встановленою формою, з порушенням вимог «Інструкції».
23.07.2010р., за результатами перевірки, Управлінням екологічної інспекції Перекопського регіону відповідачу видано припис (а. с. 13-14), який отримано керівником ТОВ «Роздольненська СПМК - 73» ОСОБА_1 з запереченнями щодо п. 6 про отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр.
23.07.2010р. за результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення № 007823-061/48 відносно ОСОБА_2 (а. с. 19), який він отримав в той же день, що підтверджується відміткою на протоколі.
26.07.2010р. заступник начальника ТОВ «Роздольненська СПМК - 73» ОСОБА_2 за вищевказане правопорушення притягнений до адміністративної відповідальності (постанова про накладення адміністративного стягнення № 007823-061/48).
Докази оскарження та скасування у встановленому законом порядку даної постанови, в матеріалах справи відсутні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у звязку з наступним.
Як пояснив відповідач, у відповідності зі статутною та фактичною діяльністю ТОВ «Роздольненська СПМК - 73», основним видом діяльності останнього є водопостачання сільського населення водою для питних та господарсько-побутових потреб.
Судом встановлено, що з метою здійснення своєї діяльності відповідачем укладено ряд договорів концесії, а саме з Кукушкінською сільською радою, Словянською сільською радою, Славнівською сільською радою та з Березівською сільською радою.
07 квітня 2008 року між Кукушкінською сільською радою та ТОВ «Роздольненська СПМК - 73» укладено договір концесії (а. с. 64-66), відповідно до якого, концесієдавець надає на 50 років концесіонеру (відповідачу) право суттєво поліпшити та здійснювати управління та експлуатацію обєктом концесії з метою задоволення суспільних потреб в галузі централізованого водопостачання та водовідведення, за умови оплати концесійних платежів та виконання інших умов даного договору. Обєктом концесії є «водозабезпечення та водовідведення сіла Кукушкіно та сіла Огні».
Відповідно до розділу 2 договору, концесієдавець зобовязаний передати концесіонеру в строк до 07.04.2058р. обєкт «водозабезпечення та водовідведення сіла Кукушкіно та сіла Огні», а також, надати в строк до 01.05.2008р., зокрема, копію статуту КП «Кукушкіне» та копію дозволу на спеціальне водокористування.
03 квітня 2008 року між Словянською сільською радою та ТОВ «Роздольненська СПМК - 73» укладено договір концесії (а. с. 60-62), відповідно до якого, концесієдавець надає на 50 років концесіонеру (відповідачу) право суттєво поліпшити та здійснювати управління (експлуатацію) обєктом концесії з метою задоволення суспільних потреб в галузі централізованого водопостачання та водовідведення, за умови оплати концесійних платежів та виконання інших умов даного договору. Обєктом концесії є «водозабезпечення та водовідведення сіл Словянське та Аврора».
Відповідно до розділу 2 договору, концесієдавець зобовязаний передати концесіонеру в строк до 01.05.2008р. обєкт «водозабезпечення та водовідведення сіл Словянське та Аврора», а також, надати в строк до 01.05.2008р., зокрема, копію статуту ВКП «Словянка» та копію дозволу на спеціальне водокористування.
15 січня 2008 року між Славнівською сільською радою та ТОВ «Роздольненська СПМК - 73» укладено договір концесії (а. с. 53-55), відповідно до якого, концесієдавець надає на 50 років концесіонеру (відповідачу) право суттєво поліпшити та здійснювати управління та експлуатацію обєктом концесії з метою задоволення суспільних потреб в галузі централізованого водопостачання та водовідведення, за умови оплати концесійних платежів та виконання інших умов даного договору. Обєктом концесії є «водозабезпечення та водовідведення селища Стерегуще».
Відповідно до розділу 2 договору, концесієдавець зобовязаний передати концесіонеру в строк до 01.02.2008р. обєкт «водозабезпечення та водовідведення сіла Стерегуще», а також, надати в строк до 01.02.2008р., зокрема, копію статуту КП «Кристал» та копію дозволу на спеціальне водокористування.
26 травня 2008 року між Березівською сільською радою та ТОВ «Роздольненська СПМК - 73» укладено договір концесії (а. с. 45-47), відповідно до якого, концесієдавець надає на 50 років концесіонеру (відповідачу) право суттєво поліпшити та здійснювати управління (експлуатацію) обєктом концесії з метою задоволення суспільних потреб в галузі централізованого водопостачання та водовідведення, за умови оплати концесійних платежів та виконання інших умов даного договору. Обєктом концесії є «водозабезпечення та водовідведення сіл Березівка, Ульянівка та Нива».
Відповідно до розділу 2 договору, концесієдавець зобовязаний передати концесіонеру в строк до 15.06.2008р. обєкт «водозабезпечення та водовідведення сіл Березівка, Ульянівка та Нива», а також, надати в строк до 15.06.2008р., зокрема, копію статуту КП «Омега» та копію дозволу на спеціальне водокористування.
Суд не приймає обґрунтоване ст. 1118 ЦК України посилання позивача на те, що вищезазначені договори концесії не вступили в законну силу, з оглядом на наступне.
Відповідно до ст. 1118 ЦК України, договір комерційної концесії укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору концесії такий договір є нікчемним. Договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця. У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір комерційної концесії лише з моменту його державної реєстрації.
Однак, відповідно до ст. 1116 ЦК України, предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що приписи зазначеної статті не можливо застосовувати до договорів концесії, які укладено відповідачем по справі.
В той же час, поняття договору концесії визначено ст. 1 Закону України «Про концесії» від 16.07.1999р. № 997-XIV (далі - Закон), відповідно до якої, договір концесії (концесійний договір) - договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до цього Закону з метою задоволення громадських потреб.
Статтею 14 зазначеного Закону визначено, що у разі, якщо об'єктом концесії є об'єкт права державної власності, орган, уповноважений укласти концесійний договір в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, повідомляє про укладення такого договору Фонд державного майна України, який веде реєстр концесійних договорів. Порядок ведення такого реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо об'єктом концесії є об'єкт права комунальної власності, орган, уповноважений укласти концесійний договір в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, реєструє такий договір у виконавчому органі відповідної ради та повідомляє Фонд державного майна України про укладення такого концесійного договору. Порядок ведення обліку концесійних договорів, укладених органами місцевого самоврядування, визначається Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що всі вищезазначені договори концесії, укладені відповідачем, зареєстровані виконавчими комітетами відповідних сільських рад, що підтверджується довідками та витягами з реєстрів відповідних сільських рад (а. с. 102-110).
Так, 07 квітня 2008 року виконавчим комітетом Кукушкінської сільської ради на 20 сесії 5 скликання зареєстровано договір концесії від 07.04.2008р.; 03 квітня 2008 року Словянською сільською радою зареєстровано договір концесії від 03.04.2008р.; 18.01.2008р. виконавчим комітетом Славнівської сільської ради зареєстровано договір концесії від 18.01.2008р.; 26.05.2008р. виконавчим комітетом Березівської сільської ради зареєстровано договір концесії від 26.05.2008р.
Крім того, відповідно до Роз'яснення Міністерства юстиції від 19.01.2011р. «Особливості укладення договору концесії», зазначено, що факт реєстрації або не реєстрації договору концесії не впливає на його чинність, оскільки концесійний договір набирає чинності з дня досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
У звязку з викладеним, суд дійшов висновку про наявність у відповідача передбачених договорами концесії підстав для здійснення діяльності з водопостачання та водовідведення вказаних населених пунктів.
Проте, підставою звернення прокурора та позивача з позовною заявою до господарського суду стало те, що саме підприємство відповідача в період з 01.04.2008р. по 16.10.2008р. здійснювало відбір підземної води без дозволу на спеціальне водокористування.
Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України та «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», яка затверджена наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р., № 290, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднювальних речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднювальних речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Матеріали справи свідчать, що 07.04.2008р. Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища видано дозвіл УКР-КРЫ № 134 на спеціальне водокористування (а. с. 67-70 ), проте, судом встановлено, що зазначений дозвіл видано Комунальному підприємству «Кукушкіне» на здійснення водокористування зі свердловин № 3642, № 3641, № 3670 на території с. Кукушкіне та № 3640, № 3638 на території с. Огні. Саме КП «Кукушкіне» подало клопотання до Казенного підприємства «Південекогеоцентр» про погодження умов та отримання дозволу на спеціальне водокористування (а. с. 71-73), яке скріплено печаткою КП «Кукушкіне».
25 березня 2008р. листом № 03-64 (а. с. 74) КП «Кукушкіне» погоджено дозвіл на спеціальне водокористування до 01.04.2011р.
20.05.2005р. Республіканським комітетом АР Крим по екології та природним ресурсам видано дозвіл УКР-КРЫ № 965 на спеціальне водокористування, проте, судом встановлено, що зазначений дозвіл видано Комунальному підприємству «Словянка» на здійснення водокористування зі свердловин № 3565, № 3564 та № 3563 на території с. Словянське. 12.02.2007р. головою Республіканського комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища Бубновим Є.Г. продовжено дію дозволу до 01.03.2009р.
18.06.2007р. Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища видано дозвіл УКР-КРЫ № 187 на спеціальне водокористування (а. с. 56-59), проте, судом встановлено, що зазначений дозвіл видано Комунальному підприємству «Кристал», Славнівська сільська рада на здійснення водокористування, зокрема, з свердловини № 3526 на території с. Стерегуще. Строк дії дозволу до 01.04.2010р.
26.03.2008р. Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища видано дозвіл УКР-КРЫ № 352 на спеціальне водокористування (а. с. 48-49), проте, судом встановлено, що зазначений дозвіл видано Комунальному підприємству «Омега», Березівська сільська рада на здійснення водокористування, зокрема, зі свердловин № 3702 та № 3704 на території с. Березівка, № 3698 на території с. Ульянівка, № 3512 на території с. Нива. Доказом того, що саме КП «Омега» надано дозвіл на спеціальне водокористування підтверджується листуванням з Казенним підприємством «Південекогеоцентр» та Кримською санітарно-епідеміологічною станцією щодо погодження умов та отримання дозволу на спеціальне водокористування (а. с. 51-52).
Так, 13 березня 2008р. листом № 03-54 КП «Омега» погоджено дозвіл на спеціальне водокористування до 01.04.2011р.
З вищенаведеного вбачається, що дозволи на спеціальне водокористування надавались не відповідачу, а іншим комунальним підприємствам сільських рад.
Згідно пункту 9 статті 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Суду не надано дозволу на спеціальне водокористування видане саме ТОВ «Роздольненська СПМК - 73», яке діяло у спірний період, а саме з 01.04.2008р. до 16.10.2008р.
Більш того, відповідач пояснив, що здійснював свою діяльність на підставі договорів концесії та дозволів на спеціальне водокористування, які видані іншим підприємствам та передані відповідачу за договорами концесії.
Судом встановлено, що ТОВ «Роздольненська СПМК - 73» лише 16.10.2008р. отримало дозвіл УКР-КРЫ № 608 на спеціальне водокористування, в якому зазначені артезіанські свердловини, на які посилається прокурор у позовній заяві. Даний дозвіл діє до 01.10.2011р., але 15.11.2010р. було продовжено строк дії дозволу до 01.05.2012р.
Таким чином, суд дійшов висновку що з боку відповідача має місце самовільне водокористування.
Відповідно до ст. 49 Водного кодексу, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.
Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим, зокрема, з державними органами геології - в разі використання підземних вод. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі-Закон) передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Згідно з ч. 4, 5 статті 68 Закону, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно норм статті 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Відповідно до розрахунку, виконаного Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, збиток, заподіяний державі порушенням водного законодавства, склав 231973,35 грн.
Відповідачем не відшкодовані заподіяні збитки.
Згідно з Роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001, № 02-5/744 вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Відповідачем не надано доказів відсутність своєї вини у завданні збитків, або доказів сплати суми збитків, у звязку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 2319,73 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покладаються судом на відповідача.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 09.02.2011р.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 11.02.2011р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздольненська Спеціалізована пересувна механізована колона - 73» (96200, смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе, 21, код ЄДРПО України 32681055) на користь Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198, код ЄДРПО України 33713831) шкоду у розмірі 231973,35 грн., завдану самовільним відбором питної води.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздольненська Спеціалізована пересувна механізована колона - 73» (96200, смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе, 21, код ЄДРПО України 32681055) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 2319,73 грн.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздольненська Спеціалізована пересувна механізована колона - 73» (96200, смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе, 21, код ЄДРПО України 32681055) в дохід державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31214264700002 , банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 236,00 грн.
5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримЛукачов С.О.
Судове рішення № 13723436, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 09.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5714-2010. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: