Рішення № 13723411, 08.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

08.02.2011

Справа №5002-2/6197-2010

за позовом Прокурора Октябрьського району м. Полтави ( м. Полтава, вул. В.Козака, 1) в інтересах держави в особі Державного підприємства "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" (м. Полтава)" (36011, м.Полтава, Гоголя, 25)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (м.Сімферополь, вул.Бородіна, 16)

третя особа, яка не заявляє самостійниїх вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне Управління Міністерстава внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Відділу капітального будівництва (36000, м.Полтава, вул.Пушкіна, 83)

про стягнення 138 768,93 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача Петтер – заст. директора, посвідчення №80.

Від відповідача не з’явився

Третьої особи не з’явився

Від прокуратури не з’явився

Суть спору:

Прокурор Октябрьського району м. Полтави в інтересах держави в особі Державного підприємства "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" м. Полтава" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійниїх вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне Управління Міністерстава внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Відділу капітального будівництва, якою просять суд стягнути з відповідача на користь Державного підприємства "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" м. Полтава" заборгованість у сумі 138 768грн93коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення прокуратурою Октябрьського району м. Полтави перевірки встановлено, що 18.11.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт №286-05, відповідно до якого замовником є Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Відділу капітального будівництва, а відповідач – платником за угодою. Позивач своєчасно та у повному обсязі виконав свої зобов’язання за договором однак, відповідач безпідставно відмовляється від оплати виконаних робіт, чим порушує права та інтереси позивача. Вищенаведене і стало підставою для звернення Прокурора Октябрьського району м.Полтави із позовною заявою до господарського суду Автономної Республіки Крим.

24.01.2011 року від Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Відділу капітального будівництва надійшов відзив на позов від 19.01.2011 року №24/18, у якому зазначено, що відповідно до укладено трьохстороннього контракту третя особа не брала на себе зобов’язання по оплаті проектних робіт. Також, у вказаному відзиві просять суд розглянути справу без участі представника третьої особи.

7 лютого 2011 року до суду від третьої особи надійшов лист №24/29 від 31.01.2011р, відповідно до якого Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Відділу капітального будівництва просить суд розглянути справу по суті без участі третьої особи.

Відповідач, третя особа та прокурор у судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не з’явлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором підряду на проведення проектних та вишукувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.(ч.1 ст.887 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.889 Цивільного кодексу України зобов’язання по оплаті виконаних робіт лежить на замовнику, якщо інше не встановлено договором.

Між Державним підприємством "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" (м. Полтава)", як виконавцем, та ВКБ УМВС України в Полтавській області, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД", як платником, був укладений контракт №286-05 від 18.11.20005р на виконання проектно – вишукувальних робіт, відповідно до р.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання проектних робіт: 16-ти поверховий житловий будинок з приміщеннями торгівлі по бульв. Боровиковського, 2/2, 4 в м.Полтаві. Робоча документація, наукові, технічні, економічні та інші вимоги до проектної продукції, яка є предметом контракту, зазначені у технічному завданні, складеними за нормативними документами та є невід’ємною частиною цього договору. Зміст і строки виконання основних етапів робіт визначаються календарним планом, який є невід’ємною частиною цього контракту. Вартість робіт встановлюється угодою про розмір договірної ціни, а оформлюється протоколом, який є невід’ємною частиною цього договору.

Розділом 2 Контракту № 286-05 від 18.11.2005 р. встановлено, що оплату виконаних робіт здійснює платник (відповідач по справі).

У зв'язку зі збільшенням обсягів робіт та зміною цін на виконання проектно-вишукувальних робіт, 07.05.2007р., 26.07.2007р., 21.02.2008р. було збільшено обсяги робіт та їх вартість і продовжено дію контракту, що підтверджується відповідними додатковими угодами.

Судом встановлено, що Державне підприємство «ДПІ «Міськбудпроект» своєчасно і в повному обсязі виконало свої зобов'язання по даному договору - розробило робочу документацію на 16-ти поверховий житловий будинок по бульв. Боровиковського, 2/2, в м. Полтава., що підтверджується актами та проміжними актами здачі-приймання проектно - вишукувальної продукції, які знаходяться у матеріалах справи та відповідно до яких відповідач прийняв проектно-вишукувальну продукцію на загальну суму 830 003грн40коп. та частково оплатив.

Як встановлено р.1,2,3 контракту відповідач повинен був оплатити прийняті третьою особою виконанні роботи, проте, TOB Фірма «Консоль ЛТД» порушуючи вимоги законодавства та договору, не виконав належним чином свої зобов'язання щодо повної оплати виконаних позивачем робіт.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією про проведення процедури прийняття робіт, що підтверджується листами № 01-13/1670 від 06.11.08 р., № 01-13/22 від 09.01.09 р. TOB Фірма «Консоль ЛТД» проігнорувала ці вимоги - не прибула для здійснення прийому - передачі робіт і не повідомила про свої майбутні наміри стосовно виконання даного договору, внаслідок чого була проведена процедура прийому - передачі виконаних робіт по контракту № 286-05 від 18.11.2005р. без участі відповідача, відповідно до вимог угоди та ст. 882 ЦК України. В результаті був складений Акт прийому - передачі № 11 від 14.01.2009 р. між позивачем і третьої особою у відповідності до р. 3 контракту. Будь-яких зауважень або претензій стосовно якості виконаних робіт замовником не висувалися, в судовому порядку акт прийому - передачі не оскаржено.

Даний Акт з вимогою № 01-13/87 від 14.01.2009 р. про його оплату був направлений відповідачу для здійснення оплати в 5-ти денний термін, як вимагає договір.

Проте, TOB Фірма «Консоль ЛТД» не здійснило оплату виконаних робіт в сумі 138 768,93 грн. Наявність і суму боргу відповідач визнає, про що свідчить лист № 15 від 21.01.09 р. про надання розстрочки.

Крім цього, 21.01.2009 р. відповідач надіслав пропозицію (лист № 15 від 21.01.2009р.) про укладання додаткової угоди про розстрочення даної заборгованості до грудня 2009 р. з щомісячними виплатами по 16 308,00грн. Позивач погодився на дані умови і направив відповідачу Додаткову угоду № 3 від 22.01.2009 р., яка була укладена і частково здійснені проплати.

Однак, судом встановлено, що заборгованість за контрактом № 286-05 від 18.11.2005 р. боржником не погашена та складає 138 768,93 грн.

Отже судом встановлено, що відповідач допустив односторонню відмову від виконання прийнятих на себе зобов’язань у розумінні ст..525 ЦК України.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 138 768грн93коп. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 138 768грн93коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відноситься на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення підготовлено та підписано 10.02.2011р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85, ГПК України

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (м.Сімферополь, вул.Бородіна, 16, р/р 26004301320616 у КРУ «Промінвестбанк» МФО 324430, ЄДРПОУ 220676633) на користь Державного підприємства "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" (м. Полтава)" (36011, м.Полтава, Гоголя, 25, р/р 260076616 в АБ «Полтава- Банк» МФО 331489, ЄДРПОУ 02497967) 138 768грн93коп. боргу, 1 387грн.69коп державного мита, 236,00грн витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.