Рішення № 13723388, 08.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

08.02.2011

Справа №5002-29/6151-2010

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01600, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18) в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (95000, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 2);

До відповідача – Військової частини А 2320 (97578, с. Перевальне, вул. Жовтнева (Октябрьська); 95000, м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 62).

Про стягнення 1363,62 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача – Філімонова Т.О., ю/к, нотаріальна довіреність від 30.12.2010 р.

Від відповідача – Андросенко А.В., представник, довіреність № 4593 від 23.12.2010 р.

Сутність спору: Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Військової частини А 2320 про стягнення 1363,62 грн., з яких 1200,50 грн. – сума основного боргу, 123,24 грн. – пеня, 39,88 грн. – 3% річних.

Крім того, позивач просить покласти судові витрати зі сплати державного мита та інформаційно – технічного забезпечення судового процесу на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови Договору оренди нерухомого майна № 439-34 від 26.10.2007 р., укладеного між позивачем та відповідачем, в частині своєчасності та повноти сплати наданих послуг. Позивач зазначає, що відповідач не сплачує орендну плату з серпня 2009 р. по листопад 2009 р. включно, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 1200,50 грн., що і стало причиною звернення позивача до суду.

Крім того, позивач вважає, що зазначені порушення з боку відповідача є підставою для нарахування штрафних санкцій у вигляді пені та 3 % річних, що і заявлено в позовних вимогах.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 24 січня 2010 року Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні. Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні брали участь повноважні представники позивача та відповідача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні останніх.

Відповідач у судовому засіданні, яке відбулося 08.02.2011 р., надав відзив на позов, згідно якому позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити та стягнути заборгованість у розмірі 1363,62 грн. з Міністерства оборони України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», за своїми зобов’язаннями військова частина відповідає в межах наявних коштів, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису, а у разі їх недостатності, відповідальність за зобов’язаннями військової частини несе Міністерство оборони України, а також просив суд долучити до матеріалів справи Довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи України.

Суд, долучив до матеріалів справи надані відповідачем документи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

встановив:

26.10/2007р. між ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» та Військовою частиною А 2320 укладено договір оренди нерухомого майна № 439-34., відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 1м2, розміщеного в ЛАЦ ЦТЕ ПМ № 5, який відноситься до спеціалізованих технологічних приміщень – СТП, 1-го поверху будинку ЦТЕ МТТЗ, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Горького, 33 ВАТ «Укртелеком» Кримська філія ЦТЕ МТТЗ, з метою розміщення обладнання.

Відповідно до п. 2.1 договору передача Орендодавцеві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна (Додаток № 1), вказаного в п. 1.1 цього договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до Орендаря з відповідними наслідками.

Відповідно до умов вказаного договору, відповідачем за актом прийому-передачі від 10.08.2007р. було прийнято у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 1 м2, розміщеного в ЛАЦ ЦТЕ ПМ № 5, який відноситься до спеціалізованих технологічних приміщень – СТП, 1-го поверху будинку ЦТЕ МТТЗ, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Горького, 33 ВАТ «Укртелеком» Кримська філія ЦТЕ МТТЗ, з метою розміщення обладнання (а.с. 18).

Розділом 3 вказаного договору було визначено, що орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі Майна, що вказана у додатку 1. Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 150 грн. з ПДВ (20%) за 1 м2 спеціалізованого технологічного приміщення (СТП). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Строк дії договору було встановлено до 05.08.2010р. ( п. 12.1 договору).

Додаткової угодою від 30.11.2009р. до вказаного до договору, сторони достроково припинили дію договору з 30.11.2009р. В цей же день майно було повернуто Орендодавцеві (зворотній а.с. 21).

Однак виставлені позивачем рахунки за оренду майна в період з серпня 2009р. по листопад 2009р. (рахунок акт від 25.08.2009р. на суму 296,82 грн., рахунок акт від 30.09.2009р. на суму 296,82 грн., рахунок акт № 09-3503 від 31.10.2009р., на суму 302,35 грн., № 09-4282 від 30.11.2009р. на суму 304,51 грн.), відповідачем не оплачені, у зв’язку із чим за останнім міститься заборгованість по орендній платі у сумі 1200,62 грн.

Пунктом 12.1. вказаного договору визначено, що сторони зобов’язані протягом 20 днів після закінчення строку дії договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування, оскільки ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 625 ЦК України закріплено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, право Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» на отримання належних йому коштів за договором оренди №439-34 від 26.10.2007 р. не може бути поставлено в залежність від наявності чи відсутності бюджетного фінансування. При цьому, зобов’язаною стороною за договором оренди є саме в/ч А2320, а не Міністерство оборони України.

Доказів здійснення відповідачем оплати виставлених рахунків на суму 1200,62 грн. після припинення дії договору, суду не подавалось.

Таким чином наявна заборгованість по орендній платі у сумі 1200,62 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії.

Позивачем була спрямована на адресу відповідача претензія №09/407 від 09.11.2010 р. про сплату суми заборгованості (а.с. 26-28).

Відповідач надав відповідь на претензію із посиланням та не, що Військава частина А 2320 є бюджетною неприбутковою установою та по всім видам забезпечення залежить від вищого довольчого органу –Міністерства оборони України та управління зв’язку штабу командування Військово-Морських Сил ЗС України – військова частина А 0776. та відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», за своїми зобов’язаннями військова частина відповідає в межах наявних коштів, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису, а у разі їх недостатності, відповідальність за зобов’язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Крім того, Військова частина А 2320 повідомила, що на її рахунку знаходяться цільові кошти (для розрахунку за отримані послуги зв’язку) у сумі 83,3 тис. грн., однак у зв’язку з їх арештом державною виконавчою службою Сімферопольського РУЮ АР Крим Військова частина А 2320 не може самостійно погасити виниклу заборгованість, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 липня 2008 року № 609 у таких випадках примусове стягнення здійснюють органи державної виконавчої служби.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 цього Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов’язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», статтями 1,3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.п.8.2 договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, позивачем нарахована пеня за договором оренди нерухомого майна від 26.10.2007р. №439-34 в розмірі 123,24 грн. та 3% річних – 39,88 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач свої зобов’язання за договором оренди нерухомого майна № 439-34 від 26.10.2007р. не виконав, на вимогу позивача суму боргу не сплатив і має борг перед позивачем у розмірі 1200,50 грн., а відтак повинен сплатити відповідачу окрім суми основного боргу 3% річних у розмірі 39,88 грн. та пеню в сумі 123,24 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню саме на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А 2320 (97578, с. Перевальне, вул. Жовтнева (Октябрьська); 95000, м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 62, код ЄДРПОУ 24980339) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01000, м. Київ, б-р. Шевченко, 18) в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (95000, м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, 11, код ЄДРПОУ 22236588) заборгованість у розмірі 1200,50 грн., 3% річних у розмірі 39,88 грн.; пеню у розмірі 123,24 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено – 09.02.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.