Рішення № 13723278, 03.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

03.02.2011

Справа №5002-1/6051-2010

за позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора, (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Чапаєва, 17а) в інтересах держави в особі Красноперекопського управління водного господарства, (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. 3-я Промислова, 6),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиваш-Агрос», (96000, АР Крим, Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. Зелена, 5а),

про стягнення 141 977,38 грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

представники:

від позивача Нагієва К.І., представник, довіреність від 10.01.2011р. № 04/09-02,

від відповідача не з’явився, повідомлений належним чином,

за участю прокурора Горная К.В., прокурор відділу прокуратури АР Крим,

Суть спору: Красноперекопський міжрайонний прокурора в інтересах держави в особі Красноперекопського управління водного господарства звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиваш-Агрос» про стягнення суми основного боргу в розмірі 129 219,70 грн. та штрафу в розмірі 12 757,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов’язання за договором про надання послуг з подачі води на полів сільськогосподарських культур від 22.04.2010р. № 61 в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Позивач вимоги прокурора підтримав у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.2010р. між сторонами у справі укладений договір на надання послуг з подачі води на полів сільськогосподарських культур № 61, (аркуш справи 4-11).

Відповідно до пункту 2.1.1 договору Красноперекопське управління водного господарства здійснює подачу води з точки водовиділа згідно з планом поливу відповідно до заявки замовника протягом поливного сезону 2010 року витратами, що не перевищують проектні можливості точок водовиділу.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата вартості послуг з подачі води на полив зрошуваних земель здійснюється за договірною ціною вартості з подачі 1 куб. м. води за фактично подані обсяги води.

В подальшому, 05.05.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг з подачі води на полів сільськогосподарських культур від 22.04.2010р. № 61, якою між сторонами досягнуто згоди щодо розміру плати на послуги з подачі води.

Пунктом 2.2.3 встановлений обов’язок замовника своєчасно оплачувати виконавцю вартість послуг з подачі замовлених обсягів води.

Позивачем прийняті на себе зобов’язання виконані у повному обсязі, про що свідчать відповідні акти подачі - прийому води за договором №61, підписані уповноваженими представниками сторін, (аркуш справи 28-32).

У порушення умов договору, відповідач свої зобов’язання за договором № 61 в частині оплати наданих послуг не виконав, у зв’язку із чим, станом на час звернення позивача до господарського суду АР Крим заборгованість товариства становить 129 219,70 грн.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов’язань за договором про надання послуг з подачі води на полів сільськогосподарських культур не надано.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно пункту 5.3 договору, за невиконання замовником пункту 4.1 договору (оплата вартості послуг) встановлюється пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати послуг з моменту виставлення рахунку.

За такими обставинами, виходячи з наданого позивачем розрахунку позовних вимог, суд вважає вимоги прокурора про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 129 219,70 грн. та штрафу в сумі 12 757,68 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Належні до сплати судові витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиваш-Агрос», (96000, АР Крим, Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. Зелена, 5а; банківські реквізити: рахунок 26000000132311 ВДКБ ЧБРР, м. Сімферополь, МФО 384577, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34897940) на користь Красноперекопського управління водного господарства, (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. 3-я Промислова, 6; банківські реквізити: рахунок 31251272210127 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 01033990) заборгованість в сумі 129 219,70 грн. та штраф в розмірі 12 757,68 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиваш-Агрос», (96000, АР Крим, Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. Зелена, 5а; банківські реквізити: рахунок 26000000132311 ВДКБ ЧБРР, м. Сімферополь, МФО 384577, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34897940) в дохід Державного бюджету України (рахунок 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740405) 1419,77 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиваш-Агрос», (96000, АР Крим, Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. Зелена, 5а; банківські реквізити: рахунок 26000000132311 ВДКБ ЧБРР, м. Сімферополь, МФО 384577, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34897940) в дохід Державного бюджету України рахунок 31214264700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код платежу 22050003, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.