Рішення № 13723274, 31.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

31.01.2011

Справа №5002-30/5544-2010

За позовом Державного підприємства «Дельта-лоцман», м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27 (ЄДРПОУ 25374003).

До відповідача Приватного підприємства «Керч-Транзит-Стар», м. Керч, вул. Рибаків, 2, кв. 59 (ЄДРПОУ 25526456).

Про стягнення 948,97 доларів США

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Берестовенко Р.Г., представник за дов. від 31.12.2010р. № 6, у справі.

Відповідач – Семенченко О.В., директор за наказом, у справі.

Суть спору: позивач – Державне підприємство «Дельта-лоцман», м. Миколаїв (ЄДРПОУ 25374003) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Приватного підприємства «Керч-Транзит-Стар», м. Керч (ЄДРПОУ 25526456) про стягнення пені у розмірі 906,41 дол. США, штрафу – 42,56 дол. США, всього – 948,97 дол. США.

Заявою від 06.12.2010р. в порядку ст. 22 ГПК України позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 906,41 дол. США пені, 42,56 дол. США штрафу, всього – 948,97 дол. США та 921,27 грн. пені, 936,45грн. штрафу, всього – 1857,73грн., а також судові витрати.

Заява прийнята судом до розгляду оскільки не суперечить діючому законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Суд продовжує розгляд справи в межах збільшених позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов’язань за договором №69/П-08 від 01.01.2008р. в частині своєчасної оплати отриманих від ДП “Дельта - лоцман” послуг служби регулювання руху суден, на оплату яких відповідачу були виставлені рахунки, а Приватне підприємство «Керч-Транзит-Стар» оплату виставлених рахунків здійснило несвоєчасно всупереч умовам п.4.2.2 договору, на підставі чого позивачем нарахована пеня за прострочення оплати в сумі 906,41 дол. США, 42,56 дол. США штрафу, всього – 948,97 дол. США та 921,27 грн. пені, 936,45грн. штрафу, всього – 1857,73грн., які заявлені ним до стягнення.

10 грудня 2010 року до канцелярії господарського суду АР Крим від відповідача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи. Також відповідач зазначив, що деякі рахунки, виставлені Державним підприємством «Дельта-лоцман» протягом травня-липня 2010 року були сплачені Приватним підприємством «Керч-Транзит-Стар» з порушенням строку, вказаного в договорі. Проте деякі рахунки сплачені вчасно, однак зараховані на рахунок позивача через три дні, у зв’язку з чим виник пропуск строку на оплату. Проти позову заперечує.

Під час судового засідання 11.01.2011р. позивач надав заперечення щодо доводів відповідача, в яких зазначив, що пояснення відповідача безпідставні та такі, що не можуть бути взяті судом до уваги виходячи з того, що за неналежне виконання зобов’язання контрагентами боржника, відповідальність у будь-якому разі несе боржник – відповідач. Позивач також вважає, що зобов’язання з оплати коштів є виконаним з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок кредитора, а подання відповідачем платіжних доручень банку про перерахування коштів, не може вважаться виконання зобов’язання, доки ці кошти не будуть зараховані на рахунок кредитора.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 11.01.2011р. розгляд справи продовжено до 31.01.2011 р. на підставі ст. 69 ГПК України за клопотанням позивача.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Інших доказів представлено в матеріали справи не було.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд –

в с т а н о в и в:

01 січня 2008 року між ДП «Дельта-лоцман» (Підприємство) та Приватним підприємством «Керч-Транзит-Стар» (Агент) укладено договір №69/П-08 про надання послуг (а.с. 12-15).

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1.1 договору якого Підприємство зобов’язаний за заявками Агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден (далі – СРРС) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (далі – ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько – Дніпровсько - лиманському, Херсонському морським каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай - Чорне море (далі – БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а Агент зобов’язується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг Підприємства є Судновласник (в розумінні ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України).

Строк дії договору відповідно до додаткової угоди №4 від 22.09.2008р. яка є невід’ємною частиною договору, встановлений до 31.12.2010 р. (а.с. 21).

Відповідно до п. 2.1.2. договору, позивач зобов'язався надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог договору.

Пунктом 2.2.3. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний робити своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, які користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, справляння і розмір якого встановлюється Міністерством транспорту України з погодженням з Міністерством економіки України.

Статтею 115 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що із суден, які користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за Міністерством економіки України.

Так, наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374/1399 від 24.07.1996) затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднами у морських торговельних портах України, в тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання руху суден.

Пунктом 2.2.4 договору передбачено, що відповідач повинен сплачувати рахунки відповідача у терміни, визначені цим договором.

Пунктом 4.2 договору, зокрема підпунктами 4.2.1 та 4.2.2 договору передбачено, що до подання заявки Агент здійснює передплату в розмірі повної вартості, в тому числі ПДВ послуг, що мають бути надані Підприємством на підставі цієї заявки. Остаточний розрахунок здійснюється Агентом протягом п’яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках.

Згідно п. 5.4 договору, Агент несе повну матеріальну відповідальність перед „Підприємством" за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і в ВКВ.

На підставі договору та заявок відповідача, позивачем у травні – липні 2010 року були надані послуги з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден, які знаходились під агентуванням відповідача, на оплату яких відповідачу були виставлені рахунки (т.с. 1 а.с. 122 – т.с. 3 а.с. 67).

Позивач у позові зауважував на тому, що оплата наданих послуг була здійснена з простроченням встановлених п. 4.2 договору строків, оскільки кошти перераховані боржником поза граничного строку, встановленого договором.

Відповідач посилається на те, що він виконуючи свої обов’язки за договором, перерахував кошти до банку, проте останній перерахував їх позивачу лише через 3 дні, коли строк оплати за договором вже минув.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача з наступного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог.

Відповідачем не доведено здійснення дій, що свідчать про вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, дії непереборної сили, тобто, надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Штрафними санкціями згідно ст. 230 ГК України у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з п. 5.3. договору, в разі порушення взятих на себе за цим договором зобов’язань Агент за вимогою Підприємства несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсотка несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

ДП „Дельта-лоцман" є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, що підтверджується його Статутом.

Наведені норми та обставини справи свідчать про те, що відповідач несе перед позивачем відповідальність за несвоєчасну оплату рахунків у вигляді пені в сумі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а також додатково повинен сплатити штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Тому нараховані позивачем пеня в розмірі 906,41 дол. США, штраф в сумі 42,56 дол. США, а разом 949,97 дол. США (що станом на 05.11.2010р. складає в еквіваленті 7506,35грн.) та пеню в розмірі 921,27грн., штрафу в сумі 936,46грн., а разом 1857,73грн. розраховані позивачем правильно (т.с. 1 а.с. 7-8, т.с. 3 а.с. 112), підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 31 січня 2011р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 03 лютого 2011р.

З огляду на викладене, керуючись ст. 49, ст. 75, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Керч-Транзит-Стар», м. Керч, вул. Рибаків, 2, кв. 59 (ЄДРПОУ 25526456, МФО 324548, р/р 2600931394173/840, р/р 26009301394173/980 Beneficiar: 1. Name: Kerch-Transit-Star 2. Town: Kerch, Crime, Ukraine 3. Account: 26038301392845/840 Beneficialy Bank: 1. Name: Prominestbank of Ukraine, Kiev, Ukraine 2. Swift code: UPIBUAUX 3. Correspondent account 04-182-382 Correspondence bank: 1. Name: Deutsche Bank Trust company Americas 2. Town: New York, USA 3. Swift Code: BKTR US 33) а користь Державного підприємства «Дельта - Лоцман» (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 25374003 р/р 26007001010084, МФО 326739 філія ВАТ «Державний Експортно-Імпортний Банк України» у м. Миколаєві р/р26007001010084 вал.980, р/р 26007001010084 вал.840, The State Export-Import Bank of Ukraine Jsc, Nikolaev branch 25-A, Dekabristov str., 54017, Nikolaev, Ukraine, SWIFT: EXBSUAUXMYK, MFO 326739, Account: 26007001010084) пеню в сумі 906,41 дол. США, штраф у сумі 42,56 дол. США, всього 948,97 дол. США, що в еквіваленті станом на 05.11.2010р. складає 7506,35грн., 921,27грн. пені, 936,46грн. штрафу, а разом 1857,73грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 12,88 доларів США та 18,58грн., 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.