Ухвала суду № 13723272, 01.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Річна, 29/11, к. 313

УХВАЛА

01.02.2011

Справа №5002-24/1629-2009

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», (03038 м. Київ, вул. Ямська, 28А // 03040 м. Київ, вул. М. Стельмаха, 3 // 03134, м.Київ, вул..Симиренка, 12Б, оф.67)

На дії Відділу державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції (97200, АР Крим, смт.Совєтське, пров.Мартинова, 5)

Боржник - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ал’янс», (97200 АР Крим, Совєтський район, вул. Чорноморська, 17)

По справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», (03038 м. Київ, вул. Ямська, 28А; 03040 м. Київ, вул. М. Стельмаха, 3; ідентифікаційний код 25591321)

До відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ал’янс», (97200 АР Крим, Совєтський район, вул. Чорноморська, 17; ідентифікаційний код 32672606)

Про стягнення 539896,24 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача (заявника) – Грищенко О.М., представник за довіреністю від 01.02.2010р., паспорт.

Від відповідача (боржника) – Монастирський С.В., представник за довіреністю від 01.09.2010р.

ВДВС – не з’явився.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ал’янс» про стягнення 539896,24 грн., у тому числі: 429089,16 грн. – основного боргу, 21938,09 грн. –пені, 2744,82 грн. – 3 % річних, 21715,79 грн. – індекс інфляції, 64363,38 грн. – штрафу, а також 15200,00 грн. адвокатських витрат на підставі договору № 54/02/09 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 09.02.2009 р.

16.04.2009 р. до канцелярії суду від сторін надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди у справі № 2-24/1629-2009, відповідно до якої сторони просять суд затвердити мирову угоду у справі № 2-24/1629-2009 на умовах, викладених у мирової угоді б.н. від 16.04.2009 р., оригінал якої був доданий до заяви.

Ухвалою господарського суду від 13.05.2009р. зазначена мирова угода затверджена судом.

20.12.2010р. до канцелярії суду від ТОВ «Тридента Агро» надійшла скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції, в якій заявник оскаржує відмову ВДВС Советського РУЮ у відкритті виконавчого провадження по виконанню Ухвали від 13.05.2009р. та просить суд визнати неправомірними дії ВДВС Советського РУЮ та зобов’язати ВДВС Советського РУЮ прийняти до виконання Ухвалу від 13.05.2009р. та виконати її.

Також заявник просить суд відновити строк для подання скарги на дії ВДВС Советського РУЮ.

Скарга обґрунтована тим, що 25.11.2010р. ухвала суду від 13.05.2009р. була пред’явлена до виконання до Відділу державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції.

26.11.2010р. головним державним виконавцем ВДВС Совєтського РУЮ Борзенковим І.В. винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню ухвали суду від 13.05.2009р.

Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.11.2010р. винесена на підставі п.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» та мотивована тим, що в наведеній ухвалі суду не вказана міра примусового виконання, яка має бути виконана ВДВС Совєтського РУЮ.

Таким чином, державним виконавцем в оскаржуваній постанові від 26.11.2010р. встановлена невідповідність виконавчого документа вимогам ст..19 Закону України «Про виконавче провадження», що виключає можливість проведення виконавчих дій.

Заявник просить суд врахувати те, що ВДВС Совєтського РУЮ АРК при прийнятті спірної постанови, керувався п.6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за яким державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону.

Зазначена норма (п.6 ст. 26 Закону), за відсутності посилання на спеціальний нормативний акт, є нормою загального характеру та не може бути підставою для відмови у відкритті провадження з урахуванням норм імперативного характеру.

ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" зазначає, що фактично суб'єктом оскарження у Постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 26.11.2010 року не враховано те, що у відповідності до норм ГПК України, ухвали господарського суду підлягають вступу у законну силу із моменту їх прийняття.

Таким чином, заявник вказує на те, що виконавча служба ухиляється від виконання ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-24/1629-2009 від 13 травня 2009 року, що суперечить вимогам ст. 115 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Також у скарзі заявник заявив клопотання про направлення кореспонденції на адресу: 03134, м.Київ, вул..Симиренка, 12Б, оф.67.

З приводу відновлення строку на подання скарги, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів чинного законодавства, зокрема, положень ст.. 1212 Господарського процесуального кодексу, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається з матеріалів скарги, заявнику постанова ВДВС Советського РУЮ була направлена лише 02.12.2010р., відповідно заявник отримав зазначену постанову 10.12.2010р., таким чином, заявнику стало відомо про відмову у відкритті виконавчого провадження саме 10.12.2009р.

Скарга на дії ВДВС Советського РУЮ від заявника надійшла до канцелярії суду 20.12.2010р.

Таким чином, з огляду на приписи діючого законодавства та матеріали справи, суд дійшов висновку, що строк на подання скарги відновленню не підлягає, оскільки скарга подана у межах строку передбаченого Господарським процесуальним кодексом.

Розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» на дії Відділу Державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів чинного Господарського процесуального кодексу України стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції. Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст. 4 Закону N 202/98-ВР та ст. 2 Закону N 606-XIV здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 1212 ГПК України.

Ухвалою від 27.12.20101р. суд прийняв зазначену скаргу до розгляду та призначив до розгляду у судовому засіданні на 18.01.2011р.

У своїй скарзі заявник вказує на те, що дії органу ВДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження за Ухвалою від 13.05.2009р., є незаконними та в обґрунтування своєї правової позиції посилається на приписи діючого законодавства, зокрема на Закон «Про виконавче провадження». Як вбачається з матеріалів скарги, заявник вважає, що Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, тому, на його думку, органи ВДВС повинні були відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеної Ухвали.

Однак, з цим твердженням заявника погодитися не можливо на підставі наступного.

Виходячи зі змісту поняття "виконавчий документ", примусовому виконанню органами виконавчої служби підлягають лише ті документи, які містять у своєму змісті вимоги про вчинення певних виконавчих дій (ст.. 19 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Ухвала про затвердження мирової угоди за своєю суттю вказує лише на затвердження мирової угоди на певних умовах, а також про припинення провадження у справі. Такі вказівки ухвали не є тими вимогами, які в силу Закону підлягають примусовому виконанню.

Також, згідно із текстом вказаної мирової угоди, сторони домовились лише про суму, яку відповідач повинен добровільно сплатити позивачеві.

Виходячи зі змісту поняття "виконавчий документ", примусовому виконанню органами виконавчої служби підлягають лише ті документи, які містять у своєму змісті вимоги про вчинення певних виконавчих дій (ст.. 19 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Ухвала про затвердження мирової угоди за своєю суттю вказує лише на затвердження мирової угоди на певних умовах, а також про припинення провадження у справі. Такі вказівки ухвали не є тими вимогами, які в силу Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, ухвала господарського суду АР Крим від 13 травня 2009р. у справі №2-24/1629-2009 про затвердження мирової угоди не є виконавчим документом і не підлягає примусовому виконанню згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження", що також було встановлено у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2010р.

Також, у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження у справі господарським судом припинено.

Аналогічна позиція викладена у роз’ясненнях Вищого арбітражного суду від 18.09.21997р. №02-5/289 (із змінами і доповненнями) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України».

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення скарги у порядку ст. 1212 ГПК України, на дії ВДВС Советського РУЮ по відмові у відкритті виконавчого провадження по виконанню ухвали від 13 травня 2009р. у справі №2-24/1629-2009, а тому відмовляє ТОВ “Тридента Агро” в задоволенні скарги на дії ВДВС Советського РУЮ.

Проте суд наголошує, що у разі невиконання однією із сторін умов мирової угоди, заінтересована сторона у цьому разі не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом до суду про спонукання до виконання мирової угоди.

Зазначена позиція, міститься також в роз’ясненнях Вищого арбітражного суду від 18.09.21997р. №02-5/289 (із змінами і доповненнями) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України».

Тож з огляду на наведене, суд дійшов висновку, що дії органів ВДВС є правомірними та скарга задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись, статтями 77, 121-2, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», (03038 м. Київ, вул. Ямська, 28А // 03040 м. Київ, вул. М. Стельмаха, 3 // 03134, м.Київ, вул..Симиренка, 12Б, оф.67) про визнання дій органів ВДВС неправомірними та зобов’язання ВДВС Советського РУЮ прийняти до виконання та виконати Ухвалу від 13.05.2009р., відмовити.

Ухвалу направити на адреси сторін та Відділу Державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції Автономної республіки Крим (97200, АР Крим, смт.Совєтське, пров.Мартинова, 5) рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.