Рішення № 137231414, 09.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року справа №320/40903/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські інфосистеми», про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в

Комунальне підприємство «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські інфосистеми», з вимогою визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-22-004029-а, затверджений 27.04.2023.

Ухвалою суду від 14.11.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами моніторингу відповідачем складено протиправний висновок про результати моніторингу від 27.04.2023. Наголошено, що учасником торгів (третьою особою) надано документи, які у повній мірі відповідають умовам тендерної документації, а тому були відсутні підстави для відхилення пропозиції ТОВ «Українські інфосистеми».

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення аргументує тим, за результатами моніторингу закупівлі встановлено, що учасником торгів (третьою особою) не підтверджено відповідність кваліфікаційному критерію наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) та не надано відповідні документи (протокол, наказ, доручення, довіреність тощо), що підтверджують повноваження особи, яка підписує банківську гарантію, чим не виконано вимоги тендерної документації, встановлені замовником (позивачем).

З`ясувавши обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

22.02.2023 КП «Інформатика» розмістило в електронній системі закупівель «Prozorro» оголошення про проведення відкритих торгів за номером UA-2023-02-22-004029-a, назва предмета закупівлі «Налаштування програмного забезпечення», код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015:72260000-5: Послуги, пов`язані з програмним забезпеченням.

06.03.2023 за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій переможцем процедури закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Інфосистеми» з ціною 4 909 998,00 гривень з ПДВ.

14.03.2023 між КП «Інформатика» (Замовник) і ТОВ «Українські Інфосистеми» (Виконавець) укладений договір про надання послуг №14032023, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати послуги у сфері інформатизації, за ДК 021:2015:72260000-5: Послуги, пов`язані з програмним забезпеченням (налаштування програмного забезпечення), а Замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити у строки та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 3.1 Договору ціна визначається на підставі Додатку 2 (Специфікація) та становить: без ПДВ: 4 091 665,00 гривень (чотири мільйони дев`яносто одна тисяча шістсот шістдесят п`ять гривень 0 копійок); ПДВ 20%: 818 333,00 гривень (вісімсот вісімнадцять тисяч триста тридцять три гривні 00 копійок); разом з ПДВ: 4 909 998,00 гривень (чотири мільйони дев`ятсот дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються в безготівковій формі у національній валюті України Замовником протягом 20-днів з дати укладення та підписання Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (Додаток 3 до цього Договору) та рахунку - фактури.

Згідно п. 5.1., п. 5.2. Договору послуги надаються Виконавцем шляхом налаштування модулів підсистем програмного забезпечення програмно-апаратного комплексу міської інтеграційної платформи відповідно до Технічних вимог (Додаток 1до цього Договору). Послуга надається Виконавцем у строк до 30 травня 2023 року.

Відповідно до п. 5.4. Договору Передача та приймання Послуги проводиться на підставі акту приймання-передачі наданої Послуги, що є Додатком 3 до цього Договору та наданого Виконавцем рахунку-фактури.

Акт приймання-передачі наданої Послуги, що є Додатком 3 до цього Договору, укладається після складення Сторонами Протоколу тестування, яким підтверджується відповідність наданої Послуги умовам цього договору та Технічним вимогам (Додаток 1 до цього Договору).

Факт приймання-передачі Послуг підтверджується підписання Сторонами акту приймання-передачі наданої Послуги (Додаток 3 до цього Договору) та надання Виконавцем рахунку-фактури.

Договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами свої зобов`язань за Договором (п. 13.1 Договору).

03.04.2023 Північний офіс Держаудитслужби розпочав процедуру моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-22-004029-a.

27.04.2023 начальник Північного офісу Держаудитслужби Карабанов О.В. затвердив висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-22-004029-a, який цього ж дня був оприлюднений в системі закупівель.

За результатом моніторингу встановлено наступні порушення:

(1) Переможцем не виконано вимоги ТД у складі своєї тендерної пропозиції, так як надані договори не є аналогічними за предметом закупівлі (код ДК 021:2015: 48210000-3 Пакети мережевого програмного забезпечення та код ДК 021:2015:72260000-5 Послуги, пов`язані з програмним забезпеченням), оскільки не співпадають за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, чим не виконано вимогу пункту 1 розділу 1 Додатку № 2 до ТД та не підтверджено відповідність кваліфікаційному критерію наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

На порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Українські Інфосистеми» як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону № 922, а уклав з ним договір про закупівлю на суму 4 909 998,00 гривень.

(2) Переможець, у складі своєї тендерної пропозиції надав банківську гарантію від 06.03.2023 № 397-23Г підписану начальником відділу продажу банківських гарантій АТ «РВС БАНК» Рижим О.В., шляхом розміщення в інформаційно-телекомунікаційній системі публічних закупівель Prozorro.

Однак, Переможцем не надано відповідні документи (протокол, наказ, доручення, довіреність тощо), що підтверджують повноваження особи, яка підписує банківську гарантію, чим не виконано вимоги пункту 6 Розділу 7 ТД встановлені Замовником.

Таким чином, в порушення абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178 замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Українські Інфосистеми» із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури, не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922, а уклав з ним договір про закупівлю на суму 4 909 998,00 гривень.

В кінці висновку Північний офіс Держаудитслужби зазначив таке: «з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Позивач не погодився із вказаним висновком, у зв`язку із чим звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд покликається на наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон №2939).

Відповідно до статті 2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

У той же час, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до пункту 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

У той же час, відповідно до статті 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині другій статті 7-1 Закону №922, а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

За наявності однієї або декількох таких підстав, як визначено частиною другою статті 7-1 Закону №922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до частини третьої статті 7-1 Закону №922 таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини четвертої статті 7-1 Закону № 922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону № 922 моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Згідно частин шостої-сьомої статті 7-1 Закону № 922 за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Частиною 10 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Щодо вказаних відповідачем у висновку порушень суд зазначає таке.

1. Щодо наявності досвіду виконання аналогічних договорів.

У складі тендерної пропозиції ТОВ «Українські Інфосистеми» надало доказ виконання аналогічних договорів, а саме копію договору про закупівлю № 30 від 10.11.2022, укладеного зі Спеціалізованим комунальним підприємством «Київтелесервіс», та докази його належного виконання акт приймання наданих послуг № 233 від 28.11.2022.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 30 від 10.11.2022 Постачальник зобов`язується поставити комплект програмного забезпечення для контролю доступу безпровідних підключень до мережевої інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - програмна продукція) та надати супутні послуги зі встановлення та пусконалагодження (далі - послуги), а Замовник зобов`язаний оплатити Постачальнику програмну продукцію та супутні послуги.

Згідно п 1.3 Договору номенклатура, ціна та кількість програмної продукції та опис послуг визначаються згідно зі «Специфікацією» (Додаток № до Договору).

Згідно п. 1.4. Договору детальний опис програмної продукції та супутніх послуг визначено в Додатку № 2 до Договору.

В додатку № 2 до Договору № 30 від 10.11.2022 розкривається зміст супутніх послуг Програмне забезпечення має бути встановлено та пусконалагоджено на обладнанні Замовника, також необхідно виконати переналаштування параметрів устаткування Замовника, відповідно до рекомендацій виробника та реальних умов застосування приладів та активувати всі відповідні ліцензії.

За своїм змістом вказані послуги є налаштуванням програмного забезпечення, що свідчить про наявність у ТОВ «Українські Інфосистеми» досвіду виконання аналогічних за своїм змістом договорів незалежно від найменування предмету закупівлі за Єдиними закупівельним словником.

З огляду на принцип превалювання сутності над формою, якого дотримується Верховний Суд у правозастосовній практиці, доводи Північного офісу Держаудитслужби в цій частині є неспроможними, оскільки носять виключно формальний характер і не враховують зміст вказаної господарської операції.

2. Щодо банківської гарантії.

Відповідно до п. 14.1, п. 14.2. Договору виконавець відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання Договору надає забезпечення виконання Договору згідно з тендерною документацією, оголошення UA-2023-02-22-004029-а, оприлюдненого в електронній системі закупівель.

Розмір забезпечення виконання Договору становить 1 (один) відсоток від вартості Договору (з ПДВ) у сумі 49 099 грн 98 коп. (сорок дев`ять тисяч дев`яносто дев`ять гривень 98 копійок) (далі - забезпечення), яке надається у формі оригіналу банківської гарантії. Зазначена умова договору узгоджується із вимогами пункту 6 розділу VI Тендерної документації, за змістом якого Банківська гарантія в паперовому вигляді надається замовнику за адресою: КП «Інформатика», 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 37, тел. (044) 366-86-54.

Повноваження особи, яка підписує банківську гарантію, повинні бути підтверджені сканованою копією відповідного документа (протоколу, наказу, доручення, довіреності тощо).

При цьому, вимога щодо надання переможцем торгів забезпечення виконання договору, визначена у пункті 6 розділу IV тендерної документації, звучала як «або/або».

Або в паперовому вигляді на адресу КП «Інформатика», або у електронному вигляді.

06.03.2023 ТОВ «Українські Інфосистеми» в системі Прозорро розмістило документи, що вимагаються для укладення договору з переможцем, в тому числі і банківську гарантію №397-23Г від 06.03.2023, оформлену АТ «РВС Банк».

13.03.2023 (до підписання Договору про закупівлю) ТОВ «Українські Інфосистеми» надало КП «Інформатика» в паперовому вигляді копію вказаної гарантії разом із документами, які підтверджують повноваження начальника відділу продажу банківських гарантій АТ «РВС Банк» Рижого О.В., який від імені банка підписав гарантію.

Надаючи заперечення на висновок, КП «Інформатика» 03.05.2023 в системі «Прозорро» розмістило вказані документи, проте відповідач цей факт не врахував.

З огляду на викладене, Суд погоджується з доводами позивача про те, що в цьому випадку переможцем торгів ТОВ «Українські Інфосистеми» було виконано всі вимоги тендерної документації, включаючи ті, які відповідач помилково вважав невиконаними, а відтак у позивача були відсутні підстави відхиляти тендерну пропозицію ТОВ «Українські Інфосистеми».

Крім того, як убачається з оскаржуваного Висновку Північний офіс Держаудитслужби зазначив, що: «з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Однак, як слушно зазначає позивач, Північний офіс Держаудитслужби не конкретизував яких саме заходів має вжити КП «Інформатика», не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Згідно ч. 8 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Суд зазначає, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити Уповноваженій особі КП «Інформатика» для усунення порушень.

Спонукання КП «Інформатика» самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, у свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Вказана правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 у справі №160/6502/19 та від 26.11.2020 у справі №160/11367/19.

Відтак, такий Висновок є неконкретизованим, не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень.

Необхідність чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), якого слід вжити Уповноваженій особі замовника для усунення порушень, неодноразово визначалась Верховним Судом, зокрема у постанові від 10.12.2020 у справі №160/6501/19, від 02.08.2020 у справі №160/11304/19.

Крім того, суд зазначає, що Договір від 14.03.2023 №14032023 про надання послуг, що був укладений за наслідком проведеної закупівлі, на сьогодні, як зазначає позивач, вже є виконаним, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі наданої послуги.

Тому, вимога відповідача стосовно припинення зобов`язань за договором, що на теперішній час виконаний в повному обсязі, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально сприяють корупційним діям і зловживанням. Таких загроз відповідачем не визначено.

Відповідно до частини 2 статті 598 Цивільного кодексу України, припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Тобто, після надання виконавцем послуг за укладеним договором, що підтверджується згаданим вище Актом, господарські зобов`язання за цим Договором вже є припиненими, за виключенням гарантійних зобов`язань.

Таким чином, припинення зобов`язань на вимогу Північного офісу Держаудитслужби призведе до втрати гарантійних зобов`язань Виконавця, що може завдати шкоди інтересам територіальної громади, оскільки закупівля здійснювалась за кошти бюджету міста Києва.

Втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).

Однак, у Висновку про результати моніторингу закупівлі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про припинення зобов`язань за укладеним за результатами проведеного тендеру договору.

У той же час, припинення зобов`язання за договором, на даному етапі (після надання послуг) призведе до виникнення кредиторської заборгованості у Замовника та застосування штрафних санкцій зі сторони Виконавця.

У постанові від 30.11.2021 у справі №420/5590/19 Верховний Суд зазначив, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

Крім того, частиною 1 статті 216 ЦК України, закріплено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, з огляду на положення статті 216 ЦК України та враховуючи факт надання виконавцем послуг, передбачених Договором, у повному обсязі - наслідком недійсності Договору буде вимога відшкодувати виконавцю вартість всіх наданих послуг.

У даному випадку Північним офісом Держаудитслужби не здійснено аналізу наслідків стверджуваних ним порушень у кореспонденції із результатами закупівлі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі № 120/1297/20-а, від 13.01.2021 у справі № 825/1525/19.

Натомість, у Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві.

Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб`єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому, з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, окрім іншого, оскаржуваний висновок також не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога припинити зобов`язання за договором може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Отже, підсумовуючи зазначене вище, суд встановив, що позивач, як замовник закупівлі, сформував положення тендерної документації у відповідності до чинного законодавства, а переможцем закупівлі такі вимоги тендерної документації виконано також у повному обсязі шляхом надання необхідних документів і у встановлений строк.

3 огляду на зазначене, твердження Держаудитслужби в оскаржуваному висновку є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-22-004029-а, затверджений 27.04.2023.

3. Стягнути на користь Комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (код ЄДРПОУ: 31024875) за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ: 40479560) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.