Постанова № 13722975, 31.01.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2011 р.

10 год.29 хв.Справа № 2-а-4773/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановська А.В.,

за участю:

представника позивача - Дворянської О.В.,

представника відповідача - Горбунової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексім, ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продексім, ЛТД" (далі позивач, ТОВ) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення - рішення від 18.08.2010 р. № 0002440700/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування із ПДВ на 141947,00 грн., у тому числі за березень 2009р. на 63107,00 грн., за квітень 2009р. на 78840,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування із ПДВ послужила та обставина, що податковий орган не зміг провести перевірку контрагента позивача ТОВ «СБК ТЕК» у звязку із визнанням його банкрутом. Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту, а отже і для отримання бюджетного відшкодування, підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для зменшення належної до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість.

Представник відповідача проти позову заперечила, суду пояснила, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальником товарів (робіт, послуг). Перевіркою не встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету постачальником позивача, а тому відсутні і підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продексім, ЛТД" є юридичною особою та зареєстроване платником податку на додану вартість.

У березні та квітні 2009 року позивач сформував податковий кредит за рахунок операцій по поставці насіння соняшника ТОВ «СБК ТЕК».

ДПІ у м. Херсоні проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Продексім, ЛТД" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень, квітень 2009 року, результати якої оформлені актом перевірки від 12.08.2010р. № 3635/07-0/31006594.

На підставі зазначеного акта перевірки позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування із ПДВ на 141947,00 грн., у тому числі за березень 2009р. на 63107,00 грн., за квітень 2009р. на 78840,00 грн.

Перевіркою встановлено, що одним з основним постачальників позивача у лютому-березні 2009 року був ТОВ «СБК ТЕК».

Для підтвердження взаєморозрахунків до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва направлено запит щодо підтвердження взаєморозрахунків ТОВ «СТБ ТЕК» з ТОВ "Продексім, ЛТД" та отримано відповідь № 8568/23-408 від 04.09.2009 р., що провести перевірку ТОВ «СБК ТЕК» неможливо у зв'язку з тим, що підприємство має стан «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням (акт про неможливість проведення перевірки від 04.09.2009 № 96/23-414/35107038).

Відповідно до постанови господарського суду Миколаївської області від 20.07.2010р. ТОВ «СТБ ТЕК» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Таким чином, податковий орган не зміг підтвердити факт сплати податку на додану вартість по постачальнику ТОВ «СТБ ТЕК».

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп. 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону). При від'ємному значенні суми, розрахованої за приписами підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За змістом підпункту а) підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

За приписами ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу крім податкової декларації заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у податкових деклараціях даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що поставка товару була проведена на підставі видаткових та податкових накладних.

Представник позивача підтвердила, що товар (насіння соняшника) ТОВ "Продексім, ЛТД" як покупець самостійно вивозило від продавця ТОВ «СТБ ТЕК», проте надати будь-які документи на підтвердження таких операцій (товарно-транспортні накладні, подорожні листи) не змогла.

Суд погоджується з правовою позицією відповідача про те, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому продавцями товару та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності поставки позивачу товару (соняшнику) із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо виробника вказаного товару, умов його виробництва, транспортування тощо.

Позивачем не надано суду договорів на поставку продукції.

Фактичне отримання позивачем продукції мало бути підтверджено рахунками фактурами, накладними, податковими накладними, документами про якість продукції, товарно-транспортними накладними. Позивач суду надав тільки податкові накладні, видаткові накладні та платіжні документи. Товарно-транспортних документів, довіреностей, дорожніх листів або інших документів, з яких можна було б встановити виробника, чи то постачальника, не надано ні податковій інспекції при перевірці, ні суду. Не надано документів про оприбуткування продукції на складі позивача, не надано доказів понесення позивачем транспортних витрат.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Статтею 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ТОВ «СТБ ТЕК» вбачається наступне. Видаткові накладні, на підставі яких проводилась поставка товару не містить прізвища та посади осіб, які відпускали та отримували товар. Акт виконаних робіт також не містить посад та прізвищ осіб, які його склали та підписали. Договір на поставку товару суду взагалі не наданий.

Суд вважає, що первинні документи позивача видаткові накладні, акти виконаних робіт не відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік або облік витрат та доходів підприємця, оскільки вони не містять посади, прізвища, ім'я та по-батькові осіб, які підписували ці документи і несуть певну відповідальність за відомості, вказані в цих первинних документах.

Також судом встановлено, що відповідно до додатку № 5 до податкових декларацій, поданих ТОВ «СТБ ТЕК» до податкового органу, податок на додану вартість, сплачений позивачем у ціні продукції, підприємством не задекларовано та до бюджету не перераховано.

Суд вважає, що враховуючи господарську діяльність позивача, та постачальника в одному сегменті ринку, обізнаність стосовно один одного, позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з підприємством, яке ухиляється від сплати податків.

За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по зменшенню суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість та відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Продексім, ЛТД" у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення - рішення від 18.08.2010 р. № 0002440700/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 лютого 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1