Рішення № 137229262, 09.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 червня 2026 р. Справа № 120/7081/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі також - позивач) з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати пункт 71 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від №93/975 від 16 серпня 2024 року про призначення матері ( ОСОБА_1 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання пов?язаного з захистом Батьківщини, ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на і січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 2013000 (Два мільйони тринадцять тисяч) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї загиблого ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 15 000 000 грн. у рівних частках кожному, з урахування здійснених виплат.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю пункту 71 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №93/975 від 16.08.2024 про призначення матері ( ОСОБА_1 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання пов`язаного з захистом Батьківщини, ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на і січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 2013000 (Два мільйони тринадцять тисяч) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою також визнано поважними та поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

В подальшому, до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час безпосередньої участі у бойових діях або заходах із забезпечення оборони держави. Сам факт проходження служби в районі бойових дій чи виконання завдань із захисту держави не замінює передбаченої законом вимоги щодо встановлення безпосередньої причини смерті.

Крім того, позивач звернулась із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 975 та за формою, передбаченою додатком 10 до Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530. Саме за результатами розгляду такого звернення і було прийнято рішення Комісії №93/975 від 16.08.2024 (пункт 71) про призначення позивачці одноразової грошової допомоги.

Для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 передбачено окрему адміністративну процедуру та подання заяви за формою, визначеною додатком 1 до Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, разом із визначеним переліком документів. Позивачка не зверталась до Міністерства оборони України із заявою, оформленою за вимогами наказу № 45, та не подавала належного пакета документів для призначення допомоги відповідно до постанови № 168. У зв`язку з цим Комісія Міністерства оборони України не розглядала питання щодо призначення такої допомоги, не приймала рішення про відмову у ній та не вчиняла жодної бездіяльності в межах відповідної процедури.

Представник відповідача зазначив, що в даному випадку позивачці вже призначено одноразову грошову допомогу за передбаченою законом підставою. Вимога про додаткове отримання іншого виду виплати за тією самою подією фактично спрямована на повторну реалізацію одного й того самого права, що суперечить змісту зазначеної норми закону.

Таким чином, представник відповідача вважає, що рішення Комісії Міністерства оборони України, оформлене пунктом 71 витягу з протоколу №93/975 від 16.08.2024, є законним, обґрунтованим та прийнятим у межах повноважень відповідача. Правові підстави для його скасування та для зобов`язання Міністерства оборони України призначити позивачці одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн відсутні.

Також, у відзиві на позовну заяву представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв`язку з недотриманням позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

В подальшому, представником позивача до суду було подано відповідь на відзив, в якій навів заперечення проти доводів відповідача та зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України №975 не виключає застосування постанови Кабінету Міністрів України №168, а навпаки містить пряму відсилочну норму щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги в період дії воєнного стану саме відповідно до постанови №168.

Також зазначив, що після введення воєнного стану та прийняття Закону України №2489-IX розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця під час дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України та не може становити менше 15 000 000 грн. На переконання позивача, саме такий розмір допомоги підлягає виплаті членам сім`ї загиблого військовослужбовця у випадку смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Представник позивача наголосив, що смерть військовослужбовця настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення оборони держави, а тому спірні правовідносини підпадають під дію пункту 2 постанови КМУ №168.

Крім того, представник позивача вважав нерелевантними правові висновки Верховного Суду, на які посилається відповідач, оскільки обставини наведених справ відрізняються за характером причин смерті військовослужбовців та умовами її настання. Натомість послався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.07.2024 у справі №600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі №380/9868/23, відповідно до яких члени сімей військовослужбовців, смерть яких пов`язана із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану, мають право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відповідно до постанови КМУ №168.

Ухвалою від 09.06.2026 заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду залишено без задоволення.

Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Згідно свідоцтва про народження від 02.10.1986 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копію лікарського свідоцтва про смерть №380. Причина смерті: Хвороба зумовлена ВІЛ, з проявами пневмоцистної пневмонії. (а.с. 15).

Згідно витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ від 29.06.2023 №1814: Захворювання старшого солдата ОСОБА_2 , 1976 року народження, яке призвело до розвитку: "Гострої легенево-серцевої недостатності. Хвороба, зумовлена ВІЛ, з проявами пневмоцистної пневмонії", що стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом із наказу командирі військової частини НОМЕР_2 від 15.02.2023 № 46, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 31.01.2023 року Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) та лікарським свідоцтвом про смерть від 24.01.2023 № 380;

- захворювання та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини" (а.с. 16).

У зв`язку з вказаним, позивач, ОСОБА_1 , звернулася з заявою від 22.07.2023 та відповідними документами щодо виплати одноразової грошової допомоги. Згідно наявної в матеріалах справи копії заяви позивача від 22.07.2023, остання за своїм змістом та формою відповідає формі заяви, передбаченої додатком 10 до Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.

Подані позивачем документи супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.07.2023 №952/9/7497, в якому сформовано висновок про наявність в ОСОБА_1 права на отримання частини одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня поточного року, направлені до Міністерства оборони України

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 № 93/975 (а.с. 24), розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги: Матері, дружині та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов?язаного із захистом Батьківщини, старшого солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 31.01.2023 - в розмірі 3/4 частини від 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 1509750 (Один мільйон п?ятсот дев?ять тисяч сімсот п?ятдесят) грн. 00 коп. у рівних частках кожній.

Позивач вважає, що одноразова грошова допомога має бути їй призначена та виплачена в розмірі 15000000 грн. відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, а тому звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі також - Закон №2232-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі також - Закон №2011-XII ), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, зокрема, діти, загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Відповідно до статті 16-2 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

При цьому, частина 3 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ передбачає, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень;

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 цієї статті.

Згідно з частинами першою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 16-3 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

З наведеного видно, що одноразова грошова допомога, передбачена ст. 16 статті 16-3 Закону №2011-XII, може бути призначена та виплачена членам сім`ї (в даному випадку дочці) загиблого (померлого) військовослужбовця за її особистою заявою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення ОГД за Постановою №168 чітко регламентований Наказом МОУ №45 від 25.01.2023, яким затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану. Згідно вказаного Порядку, процедура призначення ОГД включає: обов`язок подачі заяви за формою (додаток 1), надання повного пакету документів (додаток 2), проходження процедури погодження через ТЦКСП, аналіз та висновки відповідних військово-лікарських комісій, розгляд Комісією МОУ виключно за наявності повного та належно оформленого пакета матеріалів.

Крім того, на виконання вимог Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата складання актового запису про смерть.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 975, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Отже, для реалізації права на отримання ОГД, як за Постановою № 168, так і за Постановою № 975, особа, яка має право на отримання такої допомоги, найперше повинна звернутися з відповідною заявою та пакетом необхідних документів.

З наданих сторонами до матеріалів справи документів видно, що позивач звернулась із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 25.12.2013 №975, що регулює порядок виплат у разі смерті військовослужбовця внаслідок загального захворювання (Заява була подана у формі, затвердженій додатком 10 до Наказу МОУ №530 від 14.08.2014, адресована начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 ), та в межах якої Комісією Міністерства оборони України було прийнято рішення про призначення ОГД.

У справі ОСОБА_1 заява за встановленою формою, затвердженою додатком 1 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, не подавалась, пакет документів не формувався, і тому підстав для розгляду питання Комісією МОУ відповідно до Постанови №168 не виникало. Відповідно, не було прийнято жодного рішення про відмову у виплаті ОГД за постановою КМУ №168.

Також позивач, її представник, не повідомили суду та не надали доказів на підтвердження того, що позивач зверталась з заявою та відповідним пакетом документів щодо виплати ОГД відповідно до постанови № 168.

За наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач не відмовляв позивачу у виплаті ОГД в розмірі 15000000,00 грн. відповідно до постанови № 168 від 28.02.2022. А оскільки в ході розгляду справи судом не здобуто доказів того, що позивач зверталась до відповідача з заявою про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому Постановою № 168 від 28.02.2022, то підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу відповідний вид одноразової грошової допомоги до задоволення не підлягають.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору не має.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Міністерство оборони України (пр-т. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 00034022)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна