Ухвала суду № 137229261, 09.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

09 червня 2026 р. Справа № 120/7081/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, в який просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 71 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від №93/975 від 16 серпня 2024 року про призначення матері ( ОСОБА_1 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання пов?язаного з захистом Батьківщини, ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на і січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 2013000 (Два мільйони тринадцять тисяч) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї загиблого ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 15 000 000 грн. у рівних частках кожному, з урахування здійснених виплат.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю пункту 71 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від №93/975 від 16.08.2024 про призначення матері ( ОСОБА_1 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання пов`язаного з захистом Батьківщини, ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на і січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 2013000 (Два мільйони тринадцять тисяч) грн. 00 коп. у рівних частках кожному.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою також визнано поважними та поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

В подальшому, до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення даного позову, а також заявив клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки даний адміністративний позов поданий з порушенням строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що рішення Комісії Міністерства оборони України було ухвалене та оформлене протоколом №93/975 від 16.08.2024, а його реалізація відбулася шляхом перерахування коштів позивачу та іншим отримувачам 31.08.2024, що підтверджується наданими банківськими документами. Саме факт отримання грошових коштів є беззаперечним та об`єктивним підтвердженням того, що позивач була обізнана про існування рішення, його зміст, зокрема щодо визначеного відповідачем розміру виплати, а також правові наслідки його прийняття. Таким чином, позивач мала реальну можливість дізнатися про прийняте рішення, фактично дізналася про результат його реалізації шляхом отримання коштів та повинна була усвідомлювати, що її право реалізовано у визначеному відповідачем обсязі. Відтак, на переконання відповідача, саме з цього моменту розпочався перебіг шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 КАС України.

Стороною позивача до суду подано заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в яких звернуто увагу на недотримання відповідачем порядку доведення прийнятого рішення до осіб, яких воно безпосередньо стосується. Повідомлено, що прийняте відповідачем рішення не є публічним та не оприлюднюється в засобах масової інформації, натомість до відома позивача його зміст не був доведений у передбачений законодавством спосіб.

Звернуто увагу на те, що починаючи з 24.02.2022 (від дати введення воєнного стану) особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця виплачується така допомога у розмірі, визначеному п.2 Постанови №168, а не у розмірах, визначених підпунктом «а» п.1 ст.16-2 Закону №2011-XII та п.11 Постанови №975.

В зв`язку з отриманням тільки частини передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2022 ОГД, 15.04.2025 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у відповідь на який було, окрім іншого отримано спірне рішення. Отже, до отримання листа №220/13/21124 від 20.05.2025 з додатком, позивач не знала і не могла знати про визначення суми одноразової грошової допомоги, а саме 750-кратний прожитковий мінімум, а не 15 млн. грн., що, на думку позивача, свідчить про поважність пропуску нею строку звернення до адміністративного суду.

Розглянувши заяву про залишення позову без розгляду, суд зважає на таке.

Підстави та порядок залишення позову без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Водночас згідно з частинами 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відтак однією із підстав для залишення позовної заяви без розгляду є недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, що виявлено судом після відкриття провадження у справі (за умови неподання заяви про поновлення такого строку або відсутністю поважних причин для його поновлення).

При цьому особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу положень частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оцінюючи доводи сторін та наведені ними обставини, суд виходить з того, що предметом спору у даній справі є правомірність рішення Міністерства оборони України щодо визначення правової підстави та розміру одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця.

При цьому сам по собі факт отримання позивачем грошових коштів 31.08.2024 не може свідчити про її належну обізнаність із змістом рішення Комісії Міністерства оборони України №93/975 від 16.08.2024, зокрема щодо застосування саме положень постанови Кабінету Міністрів України №975 та визначення розміру допомоги виходячи із 750-кратного прожиткового мінімуму.

Суд також враховує, що відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про прийняття спірного рішення, вручення його копії чи доведення до її відома у спосіб, який би давав можливість достеменно встановити момент, коли позивач дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що копію спірного рішення позивач отримала лише у травні 2025 року у відповідь на адвокатський запит представника. Саме після ознайомлення зі змістом зазначеного рішення позивач об`єктивно отримала можливість з`ясувати правову підставу призначення допомоги, мотиви прийняття такого рішення та встановлений відповідачем розмір виплати.

Суд також бере до уваги, що спір виник у сфері реалізації права на соціальний захист членів сім`ї загиблого військовослужбовця, гарантованого статтею 17 Конституції України та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Верховний Суд у своїх правових висновках неодноразово наголошував на необхідності уникнення надмірного формалізму при вирішенні питань щодо дотримання процесуальних строків, особливо у справах соціального характеру та в умовах дії воєнного стану.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а висновок суду, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі щодо поновлення строку звернення до суду не спростовуються повідомленими представником відповідача доводами.

Таким чином, подана представником відповідача заява про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає, адже позивачем строк звернення до суду не пропущено.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України, суд

у х в а л и в :

Заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду залишити без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна