Постанова № 13722917, 20.01.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6291/10/1770

20 січня 2011 року 15год. 15хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чучаліна К.В.,

відповідача: представник Золотоус А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Надія"

доСарненської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Надія” (далі ПП “Надія”) звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної податкової інспекції (далі Сарненська МДПІ) № 0000522350/0 від 29.11.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на 2950 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порядок формування податкового кредиту по податку на додану вартість передбачається п. 7.4 та 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому у відповідності пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону сформований платником податків податковий кредит по податку на додану вартість повинен підтверджуватися податковими накладними виписаними з дотриманням вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону. ПП “Надія” було дотримано законодавчі вимоги при формуванні податкового кредиту. На думку, позивача право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того чи придбані товари почали використовуватися в господарській діяльності.

Позивач також, зазначає, що бюджетне відшкодування ПП “Надія” виникло у відповідності до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Крім того вказує, що в порушення пп. 2.3.2 п. 2.3 ст. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 перевіряючі роблять висновки про завищення бюджетного відшкодування на підставі власних субєктивних висновків без дослідження фактичних обставин справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов повністю та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ № 0000522350/0 від 29.11.2010 р.

Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція адміністративний позов не визнала з підстав викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення перевірки було встановлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, що призвело до завищення бюджетного відшкодування за вересень 2010 р. на суму 2950 грн. Суть порушення полягала в тому, що до складу податкового кредит за серпень 2010 р. було включено вартість придбаних у ПП. ОСОБА_4 паливно-мастильних матеріалів на суму 17702 грн. в т.ч. ПДВ 2950 грн. без надання підтверджуючих документів на їх списання під час здійснення господарської діяльності. Таким чином, ревізори дійшли висновку, що паливно-мастильні матеріали придбані ПП. “Надія” поза межами господарської діяльності, як наслідок ПДВ сплачене при їх придбанні не повинно відображатися в складі податкового кредиту за серпень 2010 р.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену в письмових запереченнях та просить суд відмовити в скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.11.2010 р. було складено акт № 54/23/22555603 про результати позапланової виїзної перевірки ПП “Надія” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану варітсть на розрахунковий рахунок за червень, липень, серпень та вересень 2010 р., які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.05.2010 р. по 30.09.2010 р.

На підставі акта перевірки № 54/23/22555603 від 26.11.2010 р. начальником Сарненської МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування, що декларувалася на розрахунковий рахунок на суму 2950 грн.

Судом встановлено, що до складу податкового кредиту за серпень 2010 р. ПП “Надія” було включено податкові накладні виписані ПП ОСОБА_4 у звязку з придбанням паливно-мастильних матеріалів, а саме: № 0040100826001 від 26.08.2010 р. на суму 42652,75 грн. в т.ч. ПДВ 7108,79 грн., № 0040100830008 від 30.08.2010 р. на суму 21548,15 грн. в т.ч. ПДВ 3591,36 грн., № 040100801021 від 31.08.2010 р. на суму 70140,78 грн. в т.ч. 11690,13 грн., № 0040100831007 від 31.08.2010 р. на суму 5592,24 грн. в т.ч. ПДВ 932,04 грн., № 0040100831016 від 31.08.2010 р. на суму 3741,10 грн. в т.ч. 623,51 грн.

Оплата проводилася шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця ПП ОСОБА_4, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операція у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно абз. 4 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р № 168/97-ВР Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи податковий кредит сформований ПП “Надія” в серпні 2010 р. по господарських операціях з ПП ОСОБА_4 підтверджується податковими накладними, що за змістом відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Згідно долучених до матеріалів справи копій подорожніх листів та товарно-транспортних накладних на підприємстві використовується для виробничих потреб автомобільний транспорт.

При цьому згідно копій авансових звітів, фіскальних чеків та квитанцій автомобільний транспорт, що використовується в рамках господарської діяльності заправляється на автозаправних станціях ПП. ОСОБА_4, де знаходиться на відповідальному зберіганні попередньо придбане пальне.

Таким чином, придбання паливно-мастильних матеріалів у ПП ОСОБА_4 повязане з господарською діяльністю ПП “Надія”, як наслідок податковий кредит сформований з дотриманням вимог Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Той факт, що придбанні в серпні 2010 р. (з 26.08. по 31.08.2010 р.) в тому ж місяці не в повній мірі були використанні для виробничих потреб підприємства не є підставою для позбавлення ПП “Надія” права на формування податкового кредиту.

Згідно абз. а), пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З досліджених декларацій податку на додану вартість за 2010 р. суд дійшов висновку, що позивачем було заявлено до бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок податок на додану вартість з дотриманням вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що твердження посадових осіб Сарненської МДПІ про порушення ПП “Надія” пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР суперечать вказаній нормі є надуманими та спростовуються вищевикладеним. Як наслідок, податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ № 0000522350/0 від 29.11.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на 2950 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню в повному обсязі.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції №0000522350/0 від 29 листопада 2010 року.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Надія" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.