Ухвала суду № 137225992, 09.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/937/26

Провадження № 2/487/1533/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 м.Миколаїв Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді - Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві позивач позивача просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором ЛБ01.00300.008496462 від 11.08.2021 року в розмірі 245561,64 грн. з яких: 135364,61 грн. прострочений борг, 31,66 грн. прострочені проценти, 110165,37 грн. прострочена плата за обслуговування кредиту. Також просив стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3683,42 грн.

Ухвалою суду від 10.02.2026 року позовну заяву АТ «Ідея Банк» було прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В підготовче судове засідання представник позивача не з`явився,про дату, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно, належним чином. У позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача.

В підготовче судове засідання відповідач не з`явився,про дату, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно, належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

В позовній заяві представник позивача посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору ЛБ01.00300.008496462 від 11.08.2021 року.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одночасно положеннями ч.5 ст.12 ЦПК України на суд покладені певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.7 ст.81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України).

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 року у справі № 308/3956/15-ц.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором ЛБ01.00300.008496462 від 11.08.2021 року у якому лише зазначена сума заборгованості станом на 07.01.2026 року та її складові.

Зі вказаного розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, а тому суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахунку заборгованості.

З урахуванням заявлених вимог та необхідністю встановлення фактичних обставин справи, суд вважає за доцільне витребувати детальний розрахунок заборгованості із зазначенням порядку та періоду нарахування всіх складових заборгованості.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Витребувати у Акціонерного товариства «Ідея Банк» детальний розрахунок заборгованості із зазначенням порядку та періоду нарахування всіх складових заборгованості за кредитним договором ЛБ01.00300.008496462 від 11.08.2021 року, укладеним між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Встановити строк для надання інформації до 30.06.2026 року.

Підготовче судове засідання у справі відкласти на 14.08.2026 року 11-30 годину.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua

Головуючий суддя: І.О.Притуляк