Постанова № 13722575, 26.01.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2011 року 16:45 Справа № 2а-9075/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтрельнікової Н.В.

при секретаріПавлові С.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста вода-Бердянськ»,

м. Бердянськ Запорізької області

до відповідача: Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Бердянськ Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-

рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Ігнатьев Д.П., довіреність № 281 від 21.04.2009 р.;

Пустовіт Ю.В., довіреність № 2847 від 22.11.2010 р.;

Нікуліна Т.І., довіреність № 2857 від 23.11.2010 р.;

від відповідача: Мастеров О.В., довіреність № 8/8/10 від 04.01.2011 р.;

Поліщук С.О., довіреність № 896/8/10 від 25.01.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чиста вода-Бердянськ» звернулося із адміністративним позовом до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001612310/0 від 22.10.2010 р.

В обґрунтування позову посилається на те, що при встановлені завищення позивачем сум ПДВ в розмірі 320044 грн. податкова інспекція не прийняла до уваги пояснення головного бухгалтера підприємства стосовно формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від КП «Облводоканал». Зокрема вказує, що податковим інспектором в основу розрахунку сум ПДВ, на які треба зменшити податковий кредит у звязку із понаднормованими витратами, помилково взято загальна кількість кубів води, отриманих від КП «Облводоканал», без врахування того факту, що значна кількість кубів води отримана підприємством без видачі КП «Облводоканал» податкових накладних. З огляду на це, позивач вважає, що для розрахунку слід було брати тільки той обєм використаної води, по якому отриманий податковий кредит.

Також позивач не погоджується із висновками перевіряючих в частині завищення податкового кредиту на суму 586455 грн., а саме щодо неправомірного віднесення до сум ПДВ вартості ТМЦ та послуг ВАТ «Запоріжжяобленерго» без наявності сплати. Зазначає, що ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» купує у БМРЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго» електроенергію для власних господарських потреб і не здійснює її подальшої реалізації, тому, на думку позивача, відсутні підстави для застосування касового способу визначення бази оподаткування згідно п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказує, що в даному випадку позивач для визначення податкового кредиту керувався п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заперечує позивач проти встановленого податковою інспекцією порушення вимог п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення у звязку із цим сум податкового кредиту з ПДВ по ланцюгу постачання від ТОВ «Бізнес Строй» в розмірі 5965 грн. у звязку із нікчемністю угод, укладених між позивачем та ТОВ «Бізнес Строй». Вказує, що всі суми податку на додану вартість, які були включені до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, які оформлені із дотриманням вимог п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В свою чергу твердження про нікчемність укладених угод з ТОВ «Бізнес Строй», на думку позивача, ґрунтується з боку податкового органу лише на припущенні і не мають під собою жодних юридичних підстав. З аналогічних підстав позивач заперечує і проти висновків податкової інспекції про завищення податкового кредиту з ПДВ по ланцюгу постачання від ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» на суму 1346280 грн.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги з підстав, викладених вище.

Відповідач адміністративний позов не визнає, у письмових запереченнях від 08.12.2010 р. (вх. № 38109) вказує, що ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» згідно вимог чинного законодавства не включає до складу валових витрат понаднормативні втрати придбаної питної води в сумі 1600220,00 грн. у звязку із чим неможливо понесені витрати, відображенні в бухгалтерському обліку, визнати такими, що придбані платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. У звязку із цим, податковий орган стверджує про неможливість включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з понаднормативних втрат придбаної води, оскільки вони не повязані з господарською діяльністю підприємства.

Відносно виявленого порушення вимог п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» вказує, що позивач для надання послуг з водопостачання та водовідведення купує у БМРЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго» електроенергію для власних потреб, більша частина витрат на придбання яких входить безпосередньо до складу витрат на водопостачання та водовідведення. Відтак, на думку відповідача при придбанні електроенергії (в частині її використання для надання вказаних послуг) теж має використовуватись касовий метод. У звязку із цим стверджує, що позивач не вірно визначав дату виникнення права на податковий кредит.

Щодо завищення сум ПДВ у звязку із нікчемністю правочинів вказує, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Бізнес Строй» та ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином право- та дієздатності вказаними товариствами, а фінансово-господарські взаємовідносини з їх контрагентами, в т.ч. ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали заперечення з підстав, викладених вище.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі направлень від 09.08.2010 року № 220535, від 16.09.2010 року № 220535/1 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєкта господарювання, фахівцями Бердянської ОДПІ Запорізької області проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Чиста вода -Бердянськ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт № 160/23-108/35200228 від 07.10.2010 року.

Перевіркою встановлені порушення:

-п. п. 7.4.1 , п. п. 7.4.3, п. п. 7.4, п. п. 7.7.1, абз. «б» п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВРв результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 2258735,00 грн., в т.ч.: за квітень 2009 року на суму 14729,00 грн., за травень 2009 року на суму 8283,00 грн., за червень 2009 року на суму 28719,00 грн., за липень 2009 року на суму 295036,00 грн., за серпень 2009 року на суму 129829,00 грн., за вересень 2009 року на суму 149697,00 грн., за жовтень 2009 року 75252 грн., за листопада 2009 року на суму 261770,00 грн., за грудень 2009 року на суму 216166,00 грн., за січень 2010 року на суму 54901 грн., за лютий 2010 року на суму 89691,00 грн., за березень 2010 року на суму 152865,00 грн., за квітень 2010 року на суму 198941,00 грн., за травень 2010 року на суму 100262,00 грн., за червень 2010 року на суму 482594,00 грн.

22 жовтня 2010 року на підставі акту перевірки, Бердянською ОДПІ Запорізької області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001612310/0, яким ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3388103,00 грн. в т.ч. 2258735 грн. за основним платежем та 1129368 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» звернулося до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Щодо завищення сум податку на додану вартість віднесену до складу податкового кредиту, не повязаних з веденням фінансово-господарської діяльності перевіряє мого підприємства на суму 320044,00 грн.

В акті перевірки щодо вказаного порушення зазначено: «Відповідно до наданих в БОДПІ щомісячних розбивок встановленого ліміту води ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» на 2009 рік та 2010 рік (вх. № 7975/10 від 28.04.2009 р. та № 4302/10 від 31.03.2010 року відповідно), в яких визначено технологічні нормативи використання питної води, та які погоджені з місцевими органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та затверджені органами місцевого самоврядування, перевіряємим підприємством допущено понаднормативні втрати питної води, отриманої від КП «Облводоканал» на суму 1920264,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 320044,00 грн. З огляду на вищевикладене, ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» відносить до складу валових витрат лише ті документально підтверджені витрати, що повязані з постачанням води, яка безпосередньо реалізується (бере участь у господарській діяльності, направленій на отримання доходу) з урахуванням дозволенних обсягів втрат води. ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» згідно з вимогами чинного законодавства не включає до складу валових витрат понаднормативні втрати придбаної питної води в сумі 1600220,00 грн., у звязку із чим не можливо понесені витрати, відображені в бухгалтерському обліку, визнати такими, що придбані платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.».

У звязку із цим, податковий орган дійшов висновку про завищення сум податку на додану вартість, віднесену до складу податкового кредиту, не повязаних з веденням фінансово-господарської діяльності перевіряє могопідприємства на суму 320044,00 грн.

Суд частково погоджується з висновками Бердянської ОДПІ Запорізької області, викладеними в акті перевірки та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 29 Закону України № 2918-ІІІ «Про питну воду та питне водопостачання», технологічні нормативи використання питної води розробляються кожним підприємством питного водопостачання, погоджуються з місцевими органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та затверджуються органами місцевого самоврядування.

Порядок розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (наказ Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.02.2004 р. № 33 «Про затвердження Галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України»).

Листами № 7975/10 від 28.04.2009 року та № 4302/10 від 31.03.2010 року визначені щомісячні розбивки встановленого ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» ліміту води на 2009 -2010 роки та визначені технологічні нормативи використання питної води, які погоджені з місцевими органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та затверджені органами місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що більша частина цих втрат води складається з втрат з водопровідних мереж, зокрема через пошкодження трубопроводів. Ця вода у вигляді втрат не отримується споживачами. Тобто, це є втратами, а не споживанням води. У звязку із цим, вказані обсяги понаднормативних втрат води не можуть використовуватися підприємством в своїй господарській діяльності.

Як на доказ слід вказати, що ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» відносить до складу валових витрат лише ті документально підтверджені витрати, що повязані з постачанням води, яка безпосередньо реалізується споживачам з урахуванням дозволених обсягів втрат води. В свою чергу позивач не включає до складу валових витрат понаднормативні втрати придбаної питної води, оскільки вони є такими, що не використовуються підприємством у власній господарській діяльності.

Так, відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п. п. 7.4.4 п. .7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Погоджуючись із тим, що податковий кредит по вартості таких понаднормативних втрат не підлягає включенню до складу податкового кредит товариства у звітний період у звязку із його не повязаністю із господарською діяльністю, суд вважає, що податковим перевіряючим при обчисленні суми завищення податкового кредиту була допущена помилка у розрахунках. Так, перевіряючим взята до уваги загальна кількість кубів води, отриманих позивачем від КП «Облводоканал» ЗОР без врахування того факту, що значна кількість кубів води отримана позивачем без видачі з боку КП «Облводоканал» податкових накладних.

В судовому засіданні було зясовано, що до складу податкового кредиту звітного податкового періоду товариством відносились суми лише по отриманим від КП «Облводоканал» податковим накладним. В іншій частині податковий кредит не декларувався, у вязку із відсутністю підстави податкової накладної.

На вимогу суду, податковим перевіряючим був здійснений перерахунок сум ПДВ від понаднормативних втрат питної води, в частині ПДВ, включеного до податкових зобовязань та податкового кредиту. За результатами здійсненого перерахунку сума ПДВ від понаднормативних втрат, в частині сформованого ПДВ становить 117837,00 грн.

Відповідно до п. п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, штрафні (фінансові) санкції за заниження позивачем податку на додану вартість становлять 58918,50 грн. (50% від суми заниження 117837,00 грн.).

З урахуванням викладених обставин, суд вважає неправомірним донарахування ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» податковим органом податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 2140898,00 грн. за основним платежем та 1070449,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Тому, позов в цій частині підлягає задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасуванню.

Щодо завищення податкового кредиту на суму 586455,00 грн. у звязку із порушенням вимог п. п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»

В акті перевірки зазначено, що «у періоді, що перевірявся, товариство визначало податкові зобовязання по операціям з надання послуг водопостачання та водовідведення населенню та бюджетним установам за касовим методом, іншим установам за першою подією, тоді як до складу податкового кредиту підприємством було віднесено суми податку на додану вартість з придбання товарно-матеріальних цінностей для надання послуг з водопостачання та водовідведення значно більше ніж сплачено за ці послуги покупцями, що є порушенням п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами і доповненнями».

Відповідно до п. п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Касовий спосіб визначення бази оподаткування операцій з продажу товарів (послуг) спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобовязань платника податку з продажу товарів (робіт, послуг) є дата отримання коштів на рахунок або у касу такого платника податку або отримання ним інших видів компенсації їх вартості, а датою виникнення права на податковий кредит є дата відрахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарі (робіт, послуг) чи дата надання інших видів компенсації їх вартості (включаючи дату виписки рахунку (чека) при розрахунках картками платіжних систем або банківськими чи персональними чеками).

Тобто, порядок формування податкового кредиту і податкових зобовязань, який передбачений п. п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», має застосовуватися лише при здійсненні господарських операцій по реалізації електроенергії населенню та бюджетним установам.

Суд зазначає, що придбання позивачем ТМЦ и послуг у постачальника ВАТ «Запоріжжяобленерго» та подальша реалізація позивачем послуг з водопостачання та водовідведення є окремими господарськими операціями. В свою чергу, процес формування податкових зобовязань та податкового кредиту має відбуватися в межах однієї господарської операції.

Враховуючи той факт, що ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» не реалізує придбану електроенергію, а повністю використовує її для власних господарських потреб, відсутні підстави для застосування касового способу визначення бази оподаткування згідно вимог п. п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку із цим, позовні вимоги в цій частині суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ по ланцюгу постачання від ТОВ «Бізнес Строй» в сумі 5956 грн.

В акті перевірки зазначено, що «в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Бізнес Строй» у січні, лютому, березні 2010 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» та ТОВ «Бізнес Строй» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.».

Також податкова інспекція в акті перевірки вказує, що у ТОВ «Бізнес Строй» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби і у звязку із цим вважає, що операції між ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» та ТОВ «Бізнес Строй» не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У звязку із раніше зробленим висновком про нікчемність угод, які не створюють юридичні наслідки крім тих, що повязані з їх недійсністю, податковий орган приходить до висновку, що первинні документи, які підтверджують поставки товару від ТОВ «Бізнес Строй» є недійсними в силу закону.

Однак, суд не погоджується із таким висновком податкового органу та зазначає наступне.

Як встановлено судом, ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» перебувало у господарських відносинах з ТОВ «Бізнес Строй» на підставі договорів поставки № 01/12 від 12.01.2010 року і № 02/19 від 19.02.2010 року та договору про надання послуг № 03/02 від 03.03.2010 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із акту перевірки вбачається, що ТОВ «Бізнес Строй» відвантажено товарно-матеріальні цінності, надані послуги на користь ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» на загальну суму 35734,00 грн. в т.ч. ПДВ 5955,67 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (арк. 17 Акту перевірки). Тобто у позивача на момент проведення перевірки були в наявності первинні бухгалтерські документи, які викликають зміну у зобовязаннях підприємства та структурі його активів і капітал.

В акті перевірки перевіряючі дійшли висновку, що первинні документи, які підтверджують поставки товару від ТОВ «Бізнес Строй», є недійсними в силу закону.

Однак, згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми), код форми, дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Тобто, лише порушення вимог щодо змісту та форми документу можуть позбавити його юридичної сили та доказовості. В акті перевірки не виказано будь-яких претензій щодо порушення форми чи змісту видаткових та податкових накладних, рахунків та платіжних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій між ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» та ТОВ «Бізнес Строй».

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом - Закон України № 168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Крім того, відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст. 7. Закону України № 168/97-ВР саме податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом.

Отже, Законом України № 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України № 168/97-ВР акт перевірки не містить, ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим товарам і послугам до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.

Слід зазначити, що правовідносини між ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» та ТОВ «Бізнес Строй» мали місце у січні-березні 2010 року, в той час як реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Бізнес Строй» анульовано згідно з актом про анулювання реєстрації платника ПДВ від 18.05.2010 р.

Суд також погоджується з доводами позивача про те, що відсутність у підприємства-контрагента складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів не є безумовною підставою для тверджень щодо неможливості реального здійснення вказаних операцій. Крім того, неналежне ведення бухгалтерського чи податкового обліку ТОВ «Бізнес Строй» не може бути підставою для не включення ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки це суперечить положенням ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому положення ст. ст. 207 та 208 ГК України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним.

За вказаних обставин, висновки Бердянської ОДПІ у Запорізькій області про те, що правочини, укладені між ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» та ТОВ «Бізнес Строй» є нікчемними, спростовуються вищевикладеним.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині суд визнає законними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ по ланцюгу постачання від ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» на суму 1346280,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що «в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів від ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» у липні-грудні 2009 року, березні-червні 2010 року, що свідчить про виконання договорів поставки між ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» та ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» за договорами № 31/01-1 від 31.03.2009 року, № 05/05-1 від 05.05.2009 року, № 21/07-09 від 21.07.2009 року, № 02/06/09 від 02.06.2009 року та договорами відповідального зберігання: № 30/12/09 від 30.12.2009 року, № 30/11/09 від 30.11.2009 року, № 12/11/09 від 12.12.2009 року, № 31/10/09 від 31.01.2009 р., № 30/09/09 від 30.09.2009 року, № 21/08/09 від 21.08.2009 року, № 31/07/09 від 31.07.2009 року, № 31/03/10 від 31.03.2010 року, № 30/04/10 від 30.04.2010 року, № 30/06/10 від 30.06.2010 року без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.».

Також податкова інспекція в акті перевірки вказує, що у ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби і у звязку із цим вважає, що операції між ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» та ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У звязку із раніше зробленим висновком про нікчемність угод, які не створюють юридичні наслідки крім тих, що повязані з їх недійсністю, податковий орган приходить до висновку, що первинні документи, які підтверджують поставки товару від ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» є недійсними в силу закону.

Тобто, обґрунтування податковим органом неправомірності відображення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» є аналогічними з викладеними вище обґрунтуваннями відносно ТОВ «Бізнес Строй».

Враховуючи вищевикладені доводи суду щодо не погодженням із висновками податкової інспекції слід відзначити також наступне.

В Інформаційному листі ВАСУ від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» вказано, що встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

В акті перевірки податковий орган цитує умови господарських договорів укладених ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» із контрагентом ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія», при цьому посилаючись на акти приймання-передачі, податкові накладні за липень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року та платіжні документи за перевіряємий період. На підставі вказаних документів позивачем проведені відповідні операції по бухгалтерському та податковому обліку. Тобто, податковим органом по суті не виказано сумнівів щодо реальності фактів здійснення господарських операцій.

2. Встановлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції. Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

В акті перевірки (стор. 32) вказано, що ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» я платником ПДВ, згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.10.2008 року № 100142455, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва, інд. податковий номер - 344142826559.

3. Встановлення звязку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Щодо вказаної обставини, то податковий орган в акті перевірки не виказав сумніви, відносно наявності звязку між вказаними операціями з придбання товару та господарською діяльністю саме у ТОВ «Чиста вода-Бердянськ», оскільки товар та послуги придбавалися позивачем для виконання поставлених завдань та реалізації господарської мети отримання доходу.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. У межах цього етапу підлягає дослідженню правильність складання податкових накладних, податкових та митних декларацій, зокрема щодо наявності в них усіх передбачених законодавством реквізитів. Одночасно підлягають перевірці на предмет достовірності всі наведені у відповідних документах дані.

Податковий кредит ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» засновано на первісних бухгалтерських документах та на податкових накладних, які складено та видано відповідно до вимог діючого законодавства України. Вказані документи є належними, не визнані у судовому порядку недійсними.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку. При цьому виходячи зі змісту пунктів 7.7.1 та 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

Факт сплати безпосередньо платником податку ПДВ у складі вартості придбаного товару податковим органом не оскаржується.

Таким чином, суд вважає, що у позивача були всі передбачені чинним законодавством підстави для відображення податкового кредиту по операціям з ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія».

З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині суд визнає законними та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов висновків про заниження ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 2140898,00 грн., а тому необґрунтовано прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001612310/0 від 22 жовтня 2010 року.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Чиста вода-Бердянськ» підлягають задоволенню частково, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ Запорізької області № 0001612310/0 від 22 жовтня 2010 року, - частковому скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 159-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста вода-Бердянськ» до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001612310/0 від 22 жовтня 2010 року, прийняте Бердянською обєднаною державною податковою інспекцією Запорізької області в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Чиста вода-Бердянськ» суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3211347,50 грн., в тому числі 2140898,00 грн. основного платежу та 1070449,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста вода-Бердянськ» 3,22 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя(підпис) Н.В. Стрельнікова