Ухвала суду № 137225025, 03.06.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" червня 2026 р. Справа № 918/968/25

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Редько К.О., у справі

за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави

до Зорянської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс"

про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки

За участю представників сторін:

прокурор: Гіліс І.В.;

від відповідача (Зорянської сільської ради): не з`явився;

від відповідача (ТОВ "Плеяда Плюс"): Грицай І.О.(ордер серія ВК № 1197818 від 11.11.2025 р.).

ВСТАНОВИВ:

Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Зорянської сільської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" в якій просить: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 7 від 19.07.2024 року, укладений між Зорянською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс"; зобов`язати ТОВ "Плеяда Плюс" повернути у комунальну власність Зорянської територіальної громади в особі Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 4,3680 га, кадастровий номер 5624684900:16:000:0423.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на "12" листопада 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.11.2025 року відкладено підготовче засідання на "26" листопада 2025 р.

В судовому засіданні 26.11.2025 року оголошено перерву до 27.11.2025 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.11.2025 року серед іншого постановлено: клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" про призначення комплексної судової земельно-технічної експертизи - задовольнити; призначити у справі № 918/968/25 комплексну судову земельно-технічну експертизу; на вирішення експерта поставити питання, перелік яких зазначено в ухвалі суду; проведення судової експертизи доручити Приватному підприємству - Фірма "Експерт-Рівне"; матеріали справи № 918/968/25 направити до Приватного підприємства - Фірма "Експерт-Рівне".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.11.2025 року постановлено провадження у справі № 918/968/25 за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави до Зорянської сільської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки зупинити до завершення експертного дослідження та повернення матеріалів справи до Господарського суду Рівненської області.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 року апеляційну скаргу Рівненської окружної прокуратури на ухвали Господарського суду Рівненської області від 27.11.2025 року у справі №918/968/25 задоволено. Постановлено ухвали Господарського суду Рівненської області від 27.11.2025 року у справі №918/968/25 скасувати. Справу передати на продовження розгляду до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.02.2026 року постановлено поновити провадження у справі № 918/968/25 та призначити підготовче засідання на "04" березня 2026 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.03.2026 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на "24" березня 2026 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.03.2026 року відкладено підготовче засідання на "15" квітня 2026 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.04.2026 року закрито підготовче провадження у справі № 918/968/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на "13" травня 2026 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.05.2026 року відкладено розгляд справи на "27" травня 2026 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.05.2026 року відкладено розгляд справи на "03" червня 2026 р.

27.05.2026 року та 28.05.2026 року до суду від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" надійшло клопотання відповідно до якого просить суд зупинити провадження у справі №918/968/25 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/1414/20 та оприлюднення повного тексту постанови.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави як самостійний позивач звернувся до суду з позовом до Зорянської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" з позовом про визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки. Аналіз змісту позовних вимог свідчить, що прокурор фактично спрямовує свої дії на захист інтересів Зорянської сільської ради як власника земельної ділянки, а не інтересів держави в широкому розумінні, які виходили б за межі інтересів цієї громади. У такому випадку належним позивачем є сама Зорянська сільська рада навіть якщо, за твердженням прокурора, саме цей орган вчинив дії, що призвели до порушення її інтересів. 09.04.2026 р. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №922/1414/20 за позовом виконувача обов`язків керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 до: Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Грань-Кор" про визнання недійсним договору, скасування рішення та повернення майна. У справі № 922/1414/20 судова палата дійшла висновку, що відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді субсидіарно - коли компетентний орган цього не робить або робить неналежним чином. На переконання судової палати, правильним є висновок про те, що у справах про захист майнових інтересів територіальної громади прокурор має право звертатися до суду виключно в інтересах держави (громади) в особі уповноваженого органу - відповідної місцевої ради, навіть якщо саме ця рада прийняла оспорюване незаконне рішення та виступає стороною незаконного правочину. Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на те, що результат розгляду справи №918/968/25 залежить від результатів касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №922/1414/20, відповідач вважає, що наявні підстави для задоволення поданого клопотання та зупинення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України провадження у справі №918/968/25 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/1414/20 та оприлюднення повного тексту постанови.

03.06.2026 року до суду від керівника Рівненської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення відповідно до яких зазначено, що висновок експерта № 050225-1_Ш судової земельно-технічної експертизи від 18.05.2026 р. не спростовує того факту, що земельну ділянку (площею 4,3680 га у розмірах, що значно перевищує площу (у понад 105 разів) належного ТОВ "Плеяда Плюс" нерухомого майна на ній, а також того, що 99% відсотків загальної площі земельної ділянки є вільними від забудови), отримано в оренду не для обслуговування будівель, а для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями ст. ст. 134, 135 ЗК України, та позов заявлений Рівненською окружною прокуратурою підлягає задоволенню.

03.06.2026 року до суду від керівника Рівненської окружної прокуратури надійшли заперечення відповідно до яких зазначено, що ч . 3 ст. 195 ГПК України не містить підстав для зупинення провадження у справі, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, а саме перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Відтак, просить суд відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Плеяда Плюс" про зупинення провадження у справі № 918/968/25.

Представник відповідача - ТОВ "Плеяда Плюс" в судовому засіданні 03.06.2026 року підтримала клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, зазначених у клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні 03.06.2026 року заперечила проти клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, зазначених у заперечення на клопотання.

Представник відповідача - Зорянської сільської ради в судове засідання 03.06.2026 року не з`явився.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

В обґрунтування правових підстав заявленого позову прокурором зазначено, що 19.07.2024 р. на підставі рішення Зорянської сільської ради від 11.07.2024 р. № 2011, між Зорянською сільською радою та ТОВ "Плеяда Плюс" укладено договір оренди земельної ділянки № 7. Відповідно до умов договору від 19.07.2024 р. № 7 слідує, що в оренду ТОВ "Плеяда Плюс" на 49 років передається земельна ділянка площею 4,3680 га кадастровий номер 5624684900:16:000:0423 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Підставою для передачі в оренду ТОВ "Плеяда Плюс" земельної ділянки площею площею 4,3680 га кадастровий номер 5624684900:16:000:0423 без проведення земельних торгів слугувала наявність за товариством право власності на нерухоме майно. Проте, площа отриманої без проведення аукціону земельної ділянки у понад 105 разів перевищує площу належного ТОВ "Плеяда Плюс" нерухомого майна на ній. Відтак, передача в оренду ТОВ "Плеяда Плюс" спірної земельної ділянки, на якій розміщена нерухомість, 99% якої є вільною від забудови, без проведення земельних торгів, суперечить вимогам ст. ст. 124, 127, 128, 134 ЗК України.

Прокурор вказує, що Зорянською сільською радою при прийнятті рішення про передачу в оренду оспорюваної земельної ділянки не дотримано вимоги чинного законодавства, а відтак остання діяла всупереч інтересам територіальної громади та, відповідно, і держави, що не тільки не відображає волю територіальної громади на розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності, а й порушує суспільний інтерес. Будучи достеменно обізнаною про відсутність підстав для передачі в оренду ТОВ "Плеяда Плюс" спірної земельної ділянки площею 4,3680 га, Зорянська сільська рада на підставі заяви ТОВ "Плеяда Плюс" прийняла протиправне рішення, а у подальшому уклала оспорюваний договір оренди землі, і у такий спосіб сама надала незаконний пріоритет даній юридичній особі. Враховуючи, що в даному випадку, Зорянська сільська рада у спірних правовідносинах відповідно до вимог чинного законодавства мала діяти в інтересах територіальної громади, проте сама вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, а тому є відповідачем у цій справі, а Рівненська окружна прокурора пред`являє позов як самостійний позивач.

Як встановлено судом, ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 09.04.2026 року у справі № 922/1414/20 передано справу № 922/1414/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

У вказаній ухвалі Верховного Суду від 09.04.2026 року зазначено, що:

"Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 р. у справі № 925/1133/18 узагальнила висновки щодо застосування норм права під час визначення повноважень прокурора та виснувала, що: 1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; 2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

При цьому Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2358/18 на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У справі, що переглядається, прокурор намагається оспорити законність набуття ТОВ "Грань-Кор" об`єкта приватизації на підставі укладеного між ним та Управлінням комунального майна договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.11.2016. Прокурор у позові просить зобов`язати ТОВ "Грань-Кор" повернути на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради майно, яке було передано на виконання цього договору.

При цьому прокурор у позові наголошує на порушенні інтересів держави, оскільки Харківська міська рада як орган, уповноважений діяти виключно в інтересах територіальної громади міста, при прийнятті спірного рішення внаслідок допущення порушень, відчужуючи спірне нерухоме майно на порушення вимог законодавства, діяла всупереч інтересам територіальної громади міста та, відповідно, і держави.

З урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади, проте у цій справі є відповідачем (адже саме вона вчинила дії, що негативно впливають на інтереси громади), так само як і Управління комунального майна, прокурор самостійно подає цей позов.

Водночас 04.03.2026 р. Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 922/5241/21, у пунктах 10.55, 10.57 якої зазначено, що якщо прокурор вважає, що орган місцевого самоврядування незаконно розпорядився майном, яке належить державі, і внаслідок такої дії (рішення, правочину) органу місцевого самоврядування майно було відчужено особі, то держава в особі уповноваженого органу (або у виняткових випадках прокурор за відсутності такого органу або якщо орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів і виконано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру") захищає права власника, витребовуючи відповідне майно у власність держави. Особа, яка набула відповідне майно і від якої воно витребовується, є відповідачем за таким позовом. Якщо ж прокурор захищає суто інтереси територіальної громади, то вона в особі відповідного органу місцевого самоврядування є позивачем за таким позовом, навіть якщо за твердженням прокурора саме внаслідок незаконних дій (рішення, правочину) цього органу порушено інтереси громади.

З урахуванням викладеного судова палата вважає за необхідне передати справу № 922/1414/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 302 ГПК України, для відступу від висновків (уточнення висновків) щодо наявності у прокурора статусу самостійного позивача у спорах, де орган місцевого самоврядування (як єдиний уповноважений орган) виступає співвідповідачем, а також щодо процесуальних наслідків непідтвердження прокурором підстав для представництва (залишення позову без розгляду чи відмова у позові).

Наразі колегія суддів вважає за необхідне передати справу № 911/1414/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему щодо комплексного застосування положень статті 53 ГПК України (щодо визначення статусу прокурора як самостійного позивача у випадках, коли уповноважений орган є відповідачем у справі) та статті 226 ГПК України (щодо уніфікації процесуальних наслідків відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором), яка може бути сформульована так:

1) Чи має право прокурор звертатися до суду в інтересах держави (територіальної громади) у статусі самостійного позивача, якщо орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (зокрема, орган місцевого самоврядування), є одночасно і учасником спірних правовідносин, і відповідачем у справі, оскільки саме його рішення чи дії оскаржуються як незаконні?

2) Яким має бути процесуальний наслідок у разі, якщо суд після відкриття провадження у справі дійде висновку про відсутність визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва прокурором інтересів держави: відмова у задоволенні позову по суті чи залишення позову без розгляду на підставі пунктів 1 або 2 частини першої статті 226 ГПК України?

3) Чи підлягає судовому розгляду спір за позовом прокурора в інтересах територіальної громади до органу місцевого самоврядування в контексті того, що саме орган місцевого самоврядування представляє інтереси громади в межах своїх повноважень і приймає рішення від її імені, тобто фактично на розгляд суду передається приватноправовий спір між носієм місцевого самоврядування та органом місцевого самоврядування, який його представляє?

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді субсидіарно - коли компетентний орган цього не робить або робить неналежним чином.

На переконання судової палати, правильним є висновок про те, що у справах про захист майнових інтересів територіальної громади прокурор має право звертатися до суду виключно в інтересах держави (громади) в особі уповноваженого органу - відповідної місцевої ради, навіть якщо саме ця рада прийняла оспорюване незаконне рішення та виступає стороною незаконного правочину.

Міська рада, як представницький орган, є конституційно визначеним і єдиним легітимним виразником волі територіальної громади та розпорядником її майна. Факт прийняття радою незаконного рішення, що призвело до вибуття комунального майна з володіння територіальної громади, не позбавляє її статусу органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У таких випадках прокурор, звертаючись до суду, фактично діє в інтересах самої територіальної громади (в особі міської ради), маючи на меті відновлення законності та повернення майна законному власнику.

Наділення прокурора статусом самостійного позивача у таких спорах нівелює сутність представництва, оскільки прокурор не є суб`єктом владних повноважень щодо розпорядження комунальним майном і не може підміняти собою орган місцевого самоврядування. Отже, за позовом прокурора міська рада повинна набувати статусу позивача (особи, в інтересах якої подано позов і чиї права відновлюються), а відповідачем має виступати виключно особа, яка є набувачем майна за незаконним договором. Незаконні дії міської ради в минулому є предметом доказування та підставою позову, але не роблять її відповідачем у майновому спорі про повернення майна громаді."

Тобто, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа, щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень у подібних правовідносинах.

За змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Частиною 1 статті 177 ГПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з приписами частини 1 статті 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

За змістом п. 3, п. 10, п. 19 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи (ч. 1 ст. 207 ГПК України).

Право на справедливий суд встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 р. у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод."

Зміст права на справедливий розгляд справи широко висвітлюється в практиці Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ). Так, в рішенні у справі "Руіз-Матеос проти Іспанії" (Ruiz-Mateos v. Spain, заява № 12952/87, від 23 червня 1993 року, п. 63) ЄСПЛ зазначив, що принцип рівності сторін (рівних процесуальних можливостей) є одним з проявів справедливого розгляду, який включає фундаментальне право на змагальність розгляду. Зокрема, кожна сторона вправі знати про доводи та докази, представлені іншою стороною, та мати дієву можливість коментувати їх.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що: "відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження".

З огляду на зазначене, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку про повернення на стадію підготовчого провадження у справі №918/968/25 для здійснення дій, необхідних для забезпечення правильного розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

З огляду на зазначене, з метою формування Великою Палатою Верховного Суду єдиного підходу щодо того, чи поширюється доктрина заборони "спору держави із самою собою" на приватноправові (майнові) спори, де орган місцевого самоврядування виступає як власник відчуженого майна, а прокурор намагається оспорити його рішення від імені територіальної громади, та оскільки для надання правової оцінки правовідносинам у даній справі має значення правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/1414/20, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі згідно з приписами п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України до закінчення перегляду в касаційному порядку та прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1414/20.

Керуючись ст.ст. 177, 228, 229, 234 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернутися у справі № 918/968/25 до стадії підготовчого провадження та замінити судове засідання, призначене на 03.06.2026 року, підготовчим засіданням.

2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" про зупинення провадження у справі - задовольнити.

3. Провадження у справі № 918/968/25 за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави до Зорянської сільської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Плюс" про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки зупинити, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного суду справи № 922/1414/20.

4. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1414/20.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк