Постанова № 13722319, 26.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2011                                                                                           № 25/426

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           Калатай Н.Ф.

          Синиця О.Ф.

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача - Драчевська В.І. ( довір. №92 від 25.05.2010р.);

Від відповідача - Савіна О.Б. ( довір. №10/2012 від 20.12.2010р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „ХДІ-Страхування”

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.11.2010

у справі № 25/426 (Морозов С.М. .....)

за позовом                               Приватного акціонерного товариства „ХДІ-Страхування”

до                                                   Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна”

про                                                   стягнення 104600,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2010р. у с праві №25/426 в позові відмовлено повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що у відповідності до п.5 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати(страхового відшкодування). Вказаною нормою, як зазначає суд, визначається випадок непоширення позовної давності на вимоги виключно страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування). Відповідачем подана до матеріалів справи заява про застосування позовної давності.

Місцевий господарський суд вказує про те, що позовна заява подана позивачем до господарського суду 12 липня 2010р., після закінчення строків позовної давності.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги .

В апеляційній скарзі позивач вказує про те, що позивач свої зобов’язання за договором про співробітництво по перестрахуванню та за Генеральним договором про перестрахування виконав у повному обсязі. Відповідач свої зобов’язання у порушення умов договору та вимог закону не виконав і не сплатив позивачу частки страхового відшкодування, передбачені укладеним між позивачем та відповідачем договорами. Судом, як зазначає скаржник, неправомірно застосовано термін позовної давності до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, оскільки позовна давність, згідно з вимогами ст.268 Цивільного кодексу України не поширюється на вимогу перестрахувальника до перестраховика про здіснення страхової виплати. Як у договорі страхування, так і у договорі перестрахування є дві сторони – страховик (перестраховик) і страхувальник (перестрахувальник). За договором перестрахування перестрахувальник, як і страхувальник за договором страхування, зобов’язаний виплатити перестраховику страхову премію та виконувати інші умови договору, а перестраховик, як і страховик за договором страхування, зобов’язаний при настанні страхового випадку виплатити перестрахувальнику свою частку страхового відшкодування. Всі вимоги, як зазначає скаржник, глави 67 Цивільного кодексу України, що стосуються страхування та вимоги передбачені Законом України „Про страхування”, які необхідно виконувати при укладенні договору страхування, стосуються і договору перестрахування.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів встановила наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Алькона”, правонаступником якого у відповідності до п. 1.1 Статуту було Відкрите акціонерне товариство “ХДІ – Страхування”, правонаступником якого є позивач по справі, та Закритим акціонерним товариством “Міжрегіональна страхова компанія “Надра”, правонаступником якого було Закрите акціонерне товариство “ІФД КапіталЪ Страхування”, правонаступником якого є відповідач, 18 жовтня 1996 року укладено договір про співробітництво по факультативному перестрахуванню № 17 предметом якого є співробітництво сторін, їх права і обов’язки, взаємна відповідальність, порядок відшкодування збитків і розгляду спорів при здійсненні операцій по факультативному перестрахуванню ризиків. На підставі зазначеного договору сторони можуть укладати факультативні договори перестрахування, ковер-ноти окремо по кожному ризику. Кожний договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого договору перестрахування, укладеного між сторонами. Сторона, що передає ризик (долю ризику), в подальшому зветься перестрахувальник. Сторона, що приймає ризик (долю ризику) від перестрахувальника на свою відповідальність, в подальшому зветься перестраховиком.

Між Відкритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Алькона”, правонаступником якого у відповідності до п. 1.1 статуту було Відкрите акціонерне товариство “ХДІ –Страхування”, правонаступником якого є позивач та Закритим акціонерним товариством “Міжрегіональна страхова компанія “Надра”, правонаступником якого було Закрите акціонерне товариство “ІФД КапіталЪ Страхування”, правонаступником якого є відповідач, 01 жовтня 2003 р. укладено Генеральний договір перестрахування наземного транспорту № 191-041/151/1003, за яким позивач передав у перестрахування відповідачу частину ризиків, прийнятого на страхування відповідно до Генерального договору страхування наземного транспорту №041-14/0103 та Генерального договору страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № 091-2/0103 від 28.01.2003р., укладених позивачем з ПІК “ААЗ Трейдинг К”.

Об’єктом страхування по генеральному договору № 191-041/151/1003 від 01 жовтня 2003 р. визначені майнові інтереси страхувальника, пов’язані з пошкодженням, знищенням засобів наземного транспорту та майнові інтереси страхувальника, пов’язані з відшкодуванням завданої ним, у випадку скоєння ДТП, шкоди майну третіх осіб. Предметом перестрахування по генеральному договору № 191-041/151/1003 від 01 жовтня 2003 р. визначені наступні транспортні засоби: пасажирські автобуси пасажиромісткістю більше 20 осіб Mitsubishi Temsa Safir, Mitsubishi Prenses, Mitsubishi Prestij, вантажні автобуси Mitsubishi Canter. На кожний транспортний засіб позивач видає окремий страховий поліс.

У відповідності до вказаних умов позивачем були видані страхові поліси на наступні транспортні засоби: Mitsubishi Prenses державний номерний знак 07821 КА, Mitsubishi Canter д.н.з. 639-76 КА, Mitsubishi Canter д.н.з. 185-49 КА, Mitsubishi Canter д.н.з. 163-45 КА, Mitsubishi Canter д.н.з. 187-39 КА, Mitsubishi Canter н.н.з. 639-78 КА, Mitsubishi Safir д.н.з. 380-59 КА, Mitsubishi Prenses д.н.з. 063-30 КА, Mitsubishi Prenses д.н.з. 078-15 КА, Mitsubishi Prenses д.н.з. 062-50 КА.

У відповідності до умов генерального договору перестрахування у термін до 10 числа місяця, наступного за звітним, перестрахувальник надає перестраховку звіт з вказаними номерами полісів страхування, назвами транспортних засобів, реєстраційними номерами, роком випуску, термінами страхування, вартістю, страховими сумами, розмірами відповідальності перестраховка та перестрахувальника, розміром премії, належної перестраховку та термінами сплати цієї премії.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було передано відповідачу у перестрахування ризики по наступним транспортним засобам:

1) Mitsubishi Prenses державний номерний знак 07821 КА згідно звіту №3 від 10.01.2004р., розмір відповідальності відповідача –152460,00 грн. (70%);

2) Mitsubishi Canter д.н.з. 639-76 КА згідно звіту №3 від 10.01.2004р., розмір відповідальності відповідача –47 200,00 грн. (40%);

3) Mitsubishi Canter д.н.з. 185-49 КА, згідно звіту №14 від 05.12.2004, розмір відповідальності відповідача –32 800,00 грн. (40%);

4) Mitsubishi Canter д.н.з. 163-45 КА згідно звіту №9 від 02.07.2004р., розмір відповідальності відповідача –31 440,00 грн. (40%);

5) Mitsubishi Canter д.н.з. 187-39 КА згідно звіту №6 від 02.04.2004р., розмір відповідальності відповідача –36 000,00 грн. (40%);

6) Mitsubishi Canter н.н.з. 639-78 КА згідно звіту №15 від 05.01.2005р., розмір відповідальності відповідача –42 400,00 грн. (40%);

7) Mitsubishi Safir д.н.з. 380-59 КА згідно звіту №7-ЦВ від 30.04.2004р., розмір відповідальності відповідача –135 000,00 грн. (42,86%);

8) Mitsubishi Prenses д.н.з. 063-30 КА згідно звіту №13-ЦВ від 05.11.2004р., розмір відповідальності відповідача –67 500,00 грн. (21,43%);

9) Mitsubishi Prenses д.н.з. 078-15 КА згідно звіту №9-ЦВ від 02.07.2004р., розмір відповідальності відповідача –135 000,00 грн. (42,86%);

10) Mitsubishi Canter д.н.з. 163-45 КА згідно звіту №9-ЦВ від 02.07.2004р., розмір відповідальності відповідача –135 000,00 грн. (42,86%);

11) Mitsubishi Prenses д.н.з. 062-50 КА згідно звіту №13-ЦВ від 05.11.2004, розмір відповідальності відповідача –67 500,00 грн. (21,43%);

12) Mitsubishi Prenses д.н.з. 078-21 КА згідно звіту №3-ЦВ від 10.01.2004, розмір відповідальності відповідача –135 000,00 грн. (60%).

          20.01.2004р. сталася дорожньо –транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - Mitsubishi Prenses д.н.з. 078-21 КА, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження. На підставі акту про настання страхового випадку № 042 від 10.06.2004р. позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування на суму 161394,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1531 та № 1532 від 10.06.2004р. 22.01.2004р. позивач листом № 67 повідомив відповідача про настання страхового випадку, та 24.06.2004р. направив вимогу № 720 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 112976,15 грн. Відповідачем сплачена частка страхового відшкодування лише на суму 73286,71 грн. Невиплачена частина страхового відшкодування складає 39689,44 грн.

          26.08.2004р. сталася дорожньо –транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - Mitsubishi Canter д.н.з. 639-76 КА, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження. На підставі акту про настання страхового випадку № 041-255/05 від 06.10.2005р. позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 59036,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2461 від 10.10.2005р. 30.08.2004р. позивач листом № 931 повідомив відповідача про настання страхового випадку, та 29.11.2005р. направив вимогу № 1489 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 23714,59 грн., яка відповідачем не сплачена.

          31.01.2005р. сталася дорожньо – транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - Mitsubishi Canter д.н.з. 185-49 КА, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження. На підставі акту про настання страхового випадку № 041-254/05 від 06.10.2005р. позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 993,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2449 від 07.10.2005р. 03.02.2005р. позивач листом № 98 повідомив відповідача про настання страхового випадку, та 24.11.2005р. направив вимогу № 1380 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 397,22 грн., яка відповідачем не сплачена.

          30.09.2004р. сталася дорожньо – транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - Mitsubishi Canter д.н.з. 163-45 КА, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження. На підставі акту про настання страхового випадку № 041-566/06 від 28.12.2006р. позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 3658,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 66 від 12.07.2007р. 04.10.2004р. позивач листом № 1-1102 повідомив відповідача про настання страхового випадку, та 06.08.2007р. направив вимогу № 1-1293 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 1463,52 грн., яка відповідачем не сплачена.

          29.09.2004р. сталася дорожньо – транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - Mitsubishi Canter д.н.з. 187-39 КА, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження. На підставі акту про настання страхового випадку № 041-077/06 від 06.03.2006р. позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 3803,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 494 від 10.03.2006р. 04.10.2004р. позивач листом № 1-1102 повідомив відповідача про настання страхового випадку, та 16.07.2008р. направив вимогу № 1-1313 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 1521,46 грн., яка відповідачем не сплачена.

          14.03.2005р. сталася дорожньо – транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - Mitsubishi Canter д.н.з. 639-78 КА, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження. На підставі акту про настання страхового випадку № 041-083/05 від 13.04.2005р. позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 1639,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 948 від 15.04.2005р. 16.03.2005р. позивач листом № 266 повідомив відповідача про настання страхового випадку, та 16.07.2008р. направив вимогу № 1-1315 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 655,72 грн., яка відповідачем не сплачена.

          15.12.2004р. сталася дорожньо – транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - Mitsubishi Safir д.н.з. 380-59 КА, в результаті якої завдано шкоди майну третіх осіб. На підставі акту про настання страхового випадку № 091-023/05 від 22.04.2005р. позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 604,85 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 301 від 28.04.2005р. 21.12.2004р. позивач листом № 1499 повідомив відповідача про настання страхового випадку, та 27.04.2006р. направив лист № 1-432 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 259,22 грн., яка відповідачем не сплачена.

          10.11.2004р. сталася дорожньо – транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - Mitsubishi Prenses д.н.з. 063-30 КА, в результаті якої завдано шкоди майну третіх осіб. На підставі акту про настання страхового випадку № 091-002/05 від 31.01.2005р. позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 20450,35 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 42 від 31.01.2005р. 17.11.2004р. позивач листом № 1362 повідомив відповідача про настання страхового випадку, та 18.04.2005р. направив лист № 1-480 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 4382,51 грн., яка відповідачем не сплачена.

          08.10.2004р. сталася дорожньо – транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - Mitsubishi Prenses д.н.з. 078-15 КА, в результаті якої завдано шкоди майну третіх осіб. На підставі акту про настання страхового випадку № 091-010/05 від 09.03.2005р. позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 6133,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 41 від 11.03.2005р. 12.10.2004р. позивач листом № 1149 повідомив відповідача про настання страхового випадку, та 19.10.2005р. направив лист № 1287 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 2628,43 грн., яка відповідачем не сплачена.

          30.09.2004р. сталася дорожньо – транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - Mitsubishi Canter д.н.з. 163-45 КА, в результаті якої завдано шкоди майну третіх осіб. На підставі акту про настання страхового випадку № 091-098/06 від 18.10.2006р. позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 6545,14 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1059 від 08.11.2006р. 04.10.2004р. позивач листом № 1102 повідомив відповідача про настання страхового випадку, та 16.07.2008р. направив лист № 1-1314 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 2805,25 грн., яка відповідачем не сплачена.

          19.05.2005р. сталася дорожньо – транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - Mitsubishi Prenses д.н.з. 062-50 КА, в результаті якої завдано шкоди майну третіх осіб. На підставі акту про настання страхового випадку № 091-051/05 від 01.09.2005 позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 6987,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2159 від 09.09.2005 (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи). 26.05.2005 позивач листом № 619 повідомив відповідача про настання страхового випадку, та 21.07.2008 направив лист № 1-1339 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 1497,33 грн., яка відповідачем не сплачена.

          20.01.2004р. сталася дорожньо – транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - Mitsubishi Prenses д.н.з. 078-21 КА, в результаті якої завдано шкоди майну третіх осіб. На підставі акту про настання страхового випадку № 091-0412 від 02.03.2004р. позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування в сумі 42643,29 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 127 від 02.03.2004р. 22.01.2004р. позивач листом № 67 повідомив відповідача про настання страхового випадку, та 18.06.2004р. направив лист № 677 щодо виплати частки страхового відшкодування з комплектом документів, в якому зазначалося, що розмір відповідальності відповідача складає 25585,97 грн., яка відповідачем не сплачена.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 1 Закону України “Про страхування” визначає страхування як вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статею 2 вказаного Закону страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про страхування” страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. При цьому страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (ст. 2 Закону України “Про страхування).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Згідно із ст. 12 Закону України “Про страхування” перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

У відповідності до вимог ст.987 Цивільного кодексу за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини обов’язків перед страхувальником.

Згідно із ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Розділом “Особливі умови” генерального договору перестрахування визначено, що перестраховик зобов’язаний перерахувати перестрахувальнику належну йому долю збитку протягом 10 календарних днів після надання перестрахувальником всіх необхідних документів. Таким чином, строк виконання зобов’язання відповідача по виплаті його частки страхового відшкодування визначений моментом пред’явлення вимоги позивача про таку сплату з наданням відповідних документів.

У відповідності до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права, - позовна давність –встановлюється тривалість у три роки.

Згідно із частиною п’ятою ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Місцевий господарський суд у рішенні зазначає, що у позивача виникає право пред'явити вимогу відповідачу про виконання зобов'язання по сплаті його частки страхового відшкодування після сплати позивачем страхового відшкодування страхувальникам та потерпілим особам, а також враховуючи те, що строк виконання зобов’язання відповідача по виплаті його частки страхового відшкодування визначений моментом пред’явлення вимоги позивача про таку сплату з урахуванням положень частини п’ятої ст. 261 ЦК України строк позовної давності обраховується з дати виплати позивачем страхових відшкодувань страхувальникам та потерпілим особам. Враховуючи дати звернення позивача з вимогами до позивача, суд першої інстанції прийшов до висновку, що строк позовної давності, на час звернення позивача до суду за захистом свого права, сплинув, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Однак погодитися з таким висновком колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.

Аналізуючи договір перестрахування укладений між сторонами судова колегія встановила, що в даному договорі, як і в договорі страхування, є страховик ( перестраховик) та страхувальник (перестрахувальник). На підставі укладеного договору між сторонами виникли цивільно-правові відносини по захисту майнових прав страхувальника( перестрахувальника). Відповідно до умов договору у перестрахувальника виникає обов’язок по сплаті на користь перестраховика страхової премії, а у перестраховика виникає обов’язок по сплаті частини страхового відшкодування на користь перестрахувальника.

У відповідності до п. 5 частини першої ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Таким чином, вказаною нормою визначається випадок непоширення позовної давності на вимоги страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Судова колегія прийшла до висновку, що відносини між сторонами за договором перестрахування ідентичні відносинам, які виникають між сторонами за договором страхування, а тому на вимоги позивача також не поширюється позовна давність передбачена ст.257 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене порушені права Приватного акціонерного товариства „ХДІ-Страхування” підлягають захисту, а позовні вимоги задоволенню.

          За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду – скасуванню.

          Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „ХДІ-Страхування” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2010р. у справі № 25/426 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна” (01032, м. Київ, бул.Тараса Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства „ХДІ-Страхування” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, код ЄДРПОУ 22868348) 104600 (сто чотири тисячі шістьсот) грн. 66 коп. частки страхового відшкодування, 1805 грн. судових витрат.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5 . Матеріали справи № 25/426 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Пашкіна С.А.

Судді                                                                                          Калатай Н.Ф.

                                                                                          Синиця О.Ф.

04.01.11 (відправлено)