Постанова № 13722308, 01.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2011 № 20/124

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Баранця О.М.

суддів: Чорна Л.В.

Калатай Н.Ф.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -не зявився

від відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2010

у справі № 20/124 (Цимбал-Нарожна М.П. .....)

за позовом Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Лубнитеплоенерго"

до Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 176935,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.11.2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 15, р/р 26002301832340 філія «Чернігівське центральне відділення» ПІБ у м. Чернігові, МФО 353556, код 01431535) на користь обласного комунально-виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Чкалова, 17, р/р 260391319536 в Полтавській філії АБ «Укргазбанк», МФО 331520, код 05541083) 80344,82 грн. основного боргу, 80344,82 грн. пені, 10740,87 грн. інфляційних та 3741,50 грн. 3% річних, а всього 175172,01 грн., а також 1751,72 грн. державного мита і 233,65 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство національної акціонерної компанії “Надра України” “Чернігівнафтогазгеологія” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського Чернігівської області від 16.11.2010 року у справі № 20/124 повністю і прийняти нове рішення про відмову в позові Обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Лубнитеплоенерго».

Скаржником в апеляційній скарзі зазначається про те, що судом помилково встановлено, що між позивачем та нашим відокремленим структурним підрозділом був укладений договір № 103 від 10.11.2005 року про відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води. Вказаний договір, як зазначено судом, укладено на підставі довіреності № 19/74 від 01.03.2005 року. Але вказана довіреність не дає право укладати вказаний договір в якій чітко зазначено, що заключати договори, що стосуються діяльності експедиції за погодженням з нашим підприємством. Тобто видається цільова довіреність на підписання конкретного договору. Отже, посилання на довіреність № 19/74 від 01.03.2005 року при укладанні вказаного договору є безпідставною (порушено ст. 237 ЦК України). Також відсутні докази, які підтверджують відпуск теплової енергії. Нарахована пеня по якій сплинув строк позовної давності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 24.12.2010 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства національної акціонерної компанії “Надра України” “Чернігівнафтогазгеологія” прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 01.02.2011 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського змінювався склад колегії суду.

Від представника позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить розглядати справу без участі представника відповідача.

В засідання суду, призначене на 01.02.2011 року позивач та відповідача повноважних представників не направили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Колегія суддів, вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та відповідача враховуючи, що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 10 листопада 2005 року між обласним комунальним підприємством теплового господарства «Лубнитеплоенерго» (далі Позивач) та Пирятинською нафтогазорозвідувальною експедицією, директор якої діяв на підставі довіреності №19/74 від 01.03.2005 року і на момент укладення договору експедиція була відокремленим підрозділом дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (далі Відповідач) укладено Договір № 103 про відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі Договір).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 17.03.2010 року № 5518315 станом на дану дату у складі відповідача Дочірнього підприємства національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» було зареєстровано відокремлений підрозділ Пирятинської нафтогазорозвідувальної експедиції Дочірнього підприємства національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія».

Згідно листа державного реєстратора Чернігівської міської ради від 22.06.2010 року відповідно до ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» 22.06.2010 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про закриття відокремленого підрозділу Пирятинської нафтогазорозвідувальної експедиції Дочірнього підприємства національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія».

Отже, виходячи з вищевикладеного, відповідачем по справі є дочірнє підприємство національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія», оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА №252756, останнє є юридичною особою.

Відповідно до п. 1 Договору, теплопостачальна організація бере на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення гарячого водопостачання, опалення, та вентиляції приміщень «Споживача» до межі розподілу будівель (бази виробничого забезпечення по вул. Абаканська, 102, м. Пирятин).

Позивач надав відповідачу послуги по опаленню протягом листопада 2008 року квітня 2009 року на загальну суму 80349,34 грн., згідно договору. Факт отримання відповідачем теплової енергії підтверджується показниками багатофункціонального тепло лічильника (СА МЕХ-У), що встановлений в ЕМЦ Пирятинської НГРЕ. Показники знімались та подавались позивачу за підписом головного енергетика Пирятинської НГРЕ ОСОБА_1. Так, на дату закінчення опалювального сезону 2008 року 24.04.2008 року показники лічильника становили 5985 Гдж. На дату закінчення опалювального сезону 2009року 08.04.2009 року показники лічильників становили 6764 Гдж.

Відповідно до робочого проекту вузла обліку споживання теплової енергії Пирятинської Нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння, погодженого з Полтавським Державним центром стандартизації, метрології та сертифікації, виробничим міжрайонним філіалом теплового господарства «Лубнитеплоенерго» визначено коефіцієнт теплових втрат, що становить 0,251 і за допомогою останнього можливий перерахунок ГДж в Гкал. Отже, відповідачем спожито 6764ГДж 5985Гдж =779ГДж * 0,251= 195,529 Гкал.

Як вбачається з умов п. 15 Договору, всі розрахунки по даному договору проводяться на підставі рахунка, виписаного «ТО» «Споживачу», платіжної вимоги або в безакцентному порядку, у випадках передбачених законодавством. «Споживач» зобовязується сплачувати за опалення та гаряче водопостачання (паропостачання), виходячи із фактичного обсягу спожитої теплової енергії по розрахунковому тарифу до 30 числа поточного місяця, або в порядку попередньої оплати на протязі до 25 числа місяця перед наступним розрахунковим періодом. Попередній платіж повинен здійснюватись виходячи з очікуваного тепло споживання наступного розрахункового періоду.

Відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 20.06.2008 року затверджено тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, що надаються обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Лубнитеплоенерго». Так, відповідно до вищезазначених тарифів за 1 Гкал теплової енергії споживач сплачує 410,91 грн. Отже, заборгованість відповідача становить 195,529 Гкал * 410,91 грн. = 80344,82 грн.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

П. 15 договору передбачено, що всі розрахунки між сторонами проводяться на підставі рахунків виписаних теплопостачальною організацією. Доказом того, що відповідач отримував рахунки є те, що він, як того вимагають діючі стандарти, на підставі одержаних рахунків відображав витрати у бухгалтерському обліку і податковій звітності, про що свідчить акт звірки розрахунків між ОКВПТГ „Лубнитеплоенерго" та Пирятинською експедицією, яким підтверджується сторонами сума основного боргу в розмірі 80349,34 грн. Копія акта звірки від 12.08.2009 року знаходиться в матеріалах справи. Крім того відповідач підтвердив також суму боргу за надані послуги по опаленню будівлі по вул. Абаканська, 102 в місті Пирятин, Полтавської області, при укладанні договору №501 Л від 27.07.2009 року. Так в п. 18 підтверджене зобов'язання відповідача в сумі 80439,34 грн. (копія договору знаходиться в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів даної справи, в порушення умов Договору, за отриману теплову енергію відповідач своєчасно та повністю не розрахувався. Станом на дату прийняття судом першої інстанції рішення доведеною є заборгованість відповідача за період з листопада 2008 року по 08.04.2009 року за отриману теплову енергію по договору № 103 від 10.11.2005 року на суму 80344,82 грн.,і відповідно суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 80344,82 грн. основного боргу та відмови в частині стягнення основної заборгованості в сумі 04,52 грн., у звязку з недоведеністю

Твердження відповідача, що судом першої інстанції помилково встановлено, що між позивачем та відокремленим підрозділом Пирятинською нафтогазорозвідувальною експедицією ДП НАК „Надра України" „Чернігівнафтогазгеологія" укладено договір №103 від 10.11.2005 року з посиланням на те що на укладання договору не була надана відповідна довіреність є безпідставним виходячи з наступного.

У довіреності № 19/74 від 01.03.2005 року дійсно вказано, що право заключати договори що стосується діяльності експедиції надано начальнику Пирятинської експедиції за погодженням з ДП „Чернігівнафтогазгеологія". Але ні у вказаній довіреності, ні в статуті підприємства, ні в положенні експедиції не має вказівки на те, що видається цільова довіреність на підписання конкретного договору. В матеріалах справи є копія телеграми від 10.11.2005 року із візою відповідальної особи ДП „Чернігівнафтогазгеологія" про надання дозволу Шикиринцю І.С. начальнику Пирятинської нафтогазорозвідувальної експедиції укласти договір на відпуск теплової енергії з ОКВПТГ „Лубнитеплоенерго" на підставі довіреності № 19/74 від 01.03.2005 року. Таким чином посилання відповідача на те, що порушені норми ст. 237 УК України є безпідставним.

Безпідставним також є посилання відповідача на те, що відсутні докази отримання теплової енергії саме по цьому договору, що відсутні акти приймання-передачі робіт які повинні бути підписані відповідно до п.п. 7-8 ст. 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року № 1875-ІУ.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положенням Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»від 20.05.1999р., субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до ч. 3 п. 15 Договору, у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платні за спожиті комунальні послуги № 686-ХІ від 20.05.99 р. з 01.07.99 р., а також стягнення 3%річних з простроченої суми, згідно Закону України від 0310.99 р. № ИЗ6-Х1У зміни до ст. 214 ЦК України.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, колегія суддів, перевіривши правомірність та обґрунтованість нарахування пені, 3 % річних та інфляційних, цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що стягненню підлягає пеня в розмірі 80344,82 грн., інфляційні в розмірі 10740,87 грн. та 3% річних в розмірі 3741,50 грн.

В матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування позовної давності відповідно до п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, приходить до висновку, що рішення господарського суду Чернігівської області від 16.11.2010 року у справі № 20/124 відповідає вимогам чинного законодавства.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 16.11.2010 року у справі № 20/124 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 20/124 повернути до господарського суду Чернігівської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддяБаранець О.М.

СуддіЧорна Л.В.

Калатай Н.Ф.

07.02.11 (відправлено)