Постанова № 13722299, 01.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2011 № 13-07/1480

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Попікової О.В.

суддів: Кондратова І.Д.

Коротун О.М.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

від відповідача 1- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

від відповідача 2-не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Смілянської районної державної адміністрації

на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.10.2010

у справі № 13-07/1480 (ОСОБА_2 .....)

за позовом Державного підприємства Дослідне господарство "Еліта" Черкаського ініститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук

до Смілянської районної державної адміністрації

Приватного підприємця ОСОБА_3

про визнання договору оренди землі недійсним

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Дослідне господарство “Еліта” Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області (надалі Відповідач-1) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі Відповідач-2) про визнання договору оренди землі від 20.11.2002, укладеним між Смілянською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, недійсним. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надана за спірним договором в оренду земельна ділянка площею 2,036 га, закріплена за Українською академією аграрних наук, перебувала в постійному користуванні Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції, а після ліквідації останньої була надана в користування Позивачу. Відтак, на думку позивача, Відповідач-1 не мав права без погодження з президією Української академії аграрних наук вилучати цю земельну ділянку і надавати її в оренду Відповідачу-2, тому спірний договір укладено з порушенням порядку, встановленого законодавством, і такий договір підлягає визнанню його недійсним.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.07.2009 у даній справі позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним укладений між Смілянською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір оренди землі від 20.11.2002. Рішення суду мотивоване тим, що Відповідач-1 та Відповідач-2 уклали договір оренди землі, згідно з яким Відповідач-1, як власник землі, передав Відповідачу-2 в оренду строком на 30 років земельну ділянку площею 2.036 га ставок дослідного господарства “Еліта” для розведення та вирощування риби. Передана в оренду за договором оренди землі від 20.11.2002р. земельна ділянка площею 2.036 га розташована в межах земельної ділянки площею 2677,4 га, наданої у постійне користування Черкаській державній сільськогосподарській дослідній станції відповідно до державного акта від 07.07.1994р. серії ЧР13-21 та кадастрового плану цієї земельної ділянки. Постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991р. №1370-ХІІ “Про статус Української академії аграрних наук” за Українською академією аграрних наук було закріплено землю, та інше державне майно, що знаходяться в розпорядженні її установ і встановлено, що порядок володіння та використання їх визначається виключно президією Академії. Згідно Статуту Української академії аграрних наук погоджує вилучення та надання земельних ділянок, закріплених за Академією, президія Статуту. Черкаську державну сільськогосподарську дослідну станцію було ліквідовано у 1998 році, на базі її земель і державного майна створено дослідне господарство “Еліта”. При цьому за Українською академією аграрних наук зберігалося право на визначення подальшого порядку використання вказаної земельної ділянки. Уклавши спірний договір оренди землі від 20.11.2002 без погодження з президією Української академії аграрних Смілянська районна державна адміністрація порушила вимоги Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і статут Української академії аграрних наук та права позивача на отримання в постійне користування цієї ж земельної ділянки, що означає про невідповідність спірного договору вимогам законодавства.

Не погоджуючись з даним рішенням Відповідачем-2 було подано апеляційну скаргу, мотивовану неправомірним поновленням Позивачу пропущеного строку, встановленого законодавством для подання позову, відсутністю у Позивача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, відсутністю у судовому рішенні підтвердження невідповідності спірного правочину актам цивільного законодавства, якою просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 27.07.2009 у цій справі та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Позивачу відмовити повністю.

Київський міжобласний апеляційний господарський суд своєю постановою від 19.01.2010 у цій справі апеляційну скаргу Відповідача-2 залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 27.07.2009 без змін, з огляду на те, що о оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, і підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідачем-1 постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду в касаційному порядку було оскаржено до Вищого господарського суду України, оскільки, на думку скаржника, судом не враховано право саме Відповідача-1 як органу державної виконавчої влади здійснювати розпорядження землями державної власності, та відсутність у Позивача права постійного користування спірною земельною ділянкою. Таким чином, договір, укладений між відповідачами, не порушує порядок укладання договору оренди землі, встановлений законодавством. В своїй касаційній скарзі Відповідач-1 просив суд рішення Господарського суду Черкаської області від 27.07.2009, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.01.2010 у цій справі скасувати, провадження у справі припинити.

Вищим господарським судом України постановою від 18.05.2010 касаційну скаргу задоволено частково, рішення Господарського суду Черкаської області від 27.07.2009, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.01.2010 у цій справі було скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області з підстав необхідності дослідити яке саме право Позивача, за захистом якого він звернувся до суду, було порушено, та до повноважень якого органу належить право розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

Господарським судом Черкаської області 25.10.2010 у даній справі було прийнято рішення, яким визнано недійсним на майбутнє укладений між відповідачами договір оренди землі від 20.11.2002, як такий, що суперечить законодавству, в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивовано наступним: Передана в оренду за спірним договором земельна ділянка площею 2,036 га розташована в межах земельної ділянки площею 2677,4 га, яка була надана у постійне користування Черкаській державній сільськогосподарській дослідній станції, що перебувала у віданні Української академії аграрних наук, за якою зберігалося і зберігається право на визначення подальшого порядку використання вказаної земельної ділянки, що і було зроблено Академією шляхом створення дослідного господарства «Еліта» на базі земель і державного майна ліквідованої Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції. Суд І інстанції не добув доказів про вилучення у Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції та в Української академії аграрних наук спірної земельної ділянки. У відповідачів на момент укладання спірного договору оренди землі не було письмового погодження Академії наук на вилучення з користування академії спірної ділянки для передачі в оренду. Таким чином, при укладанні спірного договору порушено вимоги Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і статут Української академії аграрних наук та права Позивача на отримання в постійне користування спірної земельної ділянки, що означає про невідповідність спірного договору вимогам законодавства. В звязку з цим, суд застосував своє право відповідно до вимог ч. 1 п.1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та визнав спірний договір недійсним на майбутнє, з моменту набрання рішенням суду законної сили, оскільки суд не може провести рівноцінну реституцію і користувач ділянки не в стані виконати відновлення всіх корисних характеристик спірної земельної ділянки станом на 20.11.2002. До того ж, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами, яке його право порушено та в чому саме, оскільки позивач не оформив юридично своє право на користування та використання спірної земельної ділянки, в тому числі ставку площею 2,034га, в звязку з чим, позов не підлягає до задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.10.2010 у даній справі Відповідачем-1 подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 25.10.2010 в частині визнання недійсним на майбутнє договору оренди землі від 20.11.2002, укладеного між відповідачами, в іншій частині рішення суду залишити в силі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано наступним: Судом І інстанції при визнанні спірного договору недійсним на майбутнє встановлено відсутність у відповідачів письмового погодження Статуту аграрних наук України. 26.10.2010 на адресу Відповідача-1 надійшов лист щодо прийняття Президією Академії аграрних наук України постанови від 15.09.2010 «Про вилучення землі із користування ДП ДГ «Еліта» Черкаського інституту АПВ УААН», в тому числі, про вилучення 2,01 га водойма, яку надано в оренду спірним договором Відповідачу-2. Враховуючи те, що на момент розгляду справи судом першої інстанції Відповідач-1 не мав можливості надати суду докази отримання згоди Президії Академії аграрних наук України на вилучення земельної ділянки, скаржник просить прийняти цей доказ та з його урахуванням переглянути рішення суду в частині визнання спірного договору недійсним.

У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач-2 підтримав доводи апеляційної скарги Відповідача-1 та просив суд врахувати при перегляді справи додаткові докази, подані Відповідачем-1, та задовольнити апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2010 у даній у складі колегії суддів Попікової О.В. (головуюча), Кондратової І.Д., Коротун О.М. було відновлено Відповідачу-1 строк подання апеляційної скарги та прийнято її до розгляду, який призначено на 11.01.2011р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/2 від 11.01.2011 „Про зміну складу колегії суддів” в звязку з перебуванням суддів Кондратової І.Д., Коротун О.М. у відпустці було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 13-07/1480 колегії суддів у складі: Попікової О.В. - головуючий суддя, судді ГольцоваЛ.А., Ропій Л.М.

У судовому засіданні 11.01.2011 року розгляд справи було відкладено на 01.02.2011р. у звязку з незявленням представників сторін згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/1 від 31.01.2011 „Про зміну складу колегії суддів” в звязку з зайнятістю суддів Гольцової Л.А. та Ропій Л.М. в інших судових засіданнях, було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 13-07/1480 колегії суддів у складі: Попікової О.В. - головуючий суддя, судді Кондратова І.Д., Ропій Л.М.

11 лютого 2011р. представники позивача та відповідачів у судове засідання не зявились, про час і місце судового розгляду повідомлені належно. Заяв чи клопотань на адресу суду не надходило. Від відповідача 2 надійшла телеграма у якій останній просив розглянути справу без його участі.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне:

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи Ради Міністрів України від 22.09.1990 №279 «Про заснування Української академії аграрних наук» було засновано Українську академію аграрних наук. Постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 №1370-ХІІ «Про статус Української академії аграрних наук» за Українською академією аграрних наук було закріплено землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходяться в розпорядженні її установ і встановлено, що порядок володіння та використання їх визначається виключно Президією Академії.

Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» із змінами та доповненнями встановлено, що земельні ділянки надаються академіям у постійне користування або в оренду відповідно до земельного законодавства України. Академії здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України та своїх статутів, які приймаються загальними зборами академій та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статут Української академії аграрних наук було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.1999 №1488. Статутом Академії передбачено, що використання земельних ділянок та майна, переданих державою у безстрокове безоплатне користування Статутом Академії, здійснюється відповідно до законодавства України і цього Статуту. Порядок володіння та користування земельними ділянками і майном та питання, пов'язані з вилученням землі, погоджуються виключно Президії. Президія Академії розглядає питання про надання згоди на вилучення земель, закріплених за науковими установами, підприємствами та організаціями Президії Академії.

На виконання постанови Президії Української академії аграрних наук від 11.12.1997 «Про створення Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН» та наказу Президента Української академії аграрних наук від 02.02.1998р №18 створено Черкаський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук на базі Черкаського філіалу Інституту розведення і генетики тварин; Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції (з дослідним господарством); Драбівської дослідної станції Інституту землеробства (з дослідним господарством) - що ліквідуються.

Новостворений Черкаський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук було визначено правонаступником ліквідованих установ.

При цьому, на базі земель і державного майна ліквідованої Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції на виконання постанови Президії Української академії аграрних наук від 05.02.1998 «Про створення експериментальної бази Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН» та наказу Президента Української академії аграрних наук від 25.02.1998р №28 утворено Дослідне господарство «Еліта» з самостійним балансом і правами юридичної особи, підпорядковане Черкаському інституту агропромислового виробництва. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність права постійного користування земельною ділянкою площею 2677,4 га відповідно до Державного акта від 07.07.1994 серії ЧР №13-21, закріпленого за Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією.

Відповідно до п. 3 статті 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 у редакції, яка була чинною в 1998 році, право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства;

З ліквідацією в 1998 Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції, як юридичної особи, її право постійного користування земельною ділянкою площею 2677,4 га припинилося.

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001, який набрав чинності з 01.01.2002, встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Матеріали справи не містять доказів про вилучення у Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції та в Української академії аграрних наук спірної земельної ділянки.

Враховуючи, що Черкаська державна сільськогосподарська дослідна станція перебувала у віданні Української академії аграрних наук, тому, відповідно до Постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 №1370-ХІІ, за Українською академією аграрних наук збереглось право на визначення подальшого порядку використання вказаної земельної ділянки.

Відповідачем-1 на виконання власного розпорядження від 06.11.2002 №371 про надання в оренду терміном на 30 років земельної ділянки водного фонду (ставка) площею 2,036га в адміністративних межах Малосмілянської сільської ради Смілянського району Черкаської області 20.11.2002 укладено з Відповідачем-2 договір оренди землі, відповідно до якого Відповідачеві-2 в оренду строком на 30 років передано земельну ділянку площею 2,036 га, а саме, ставок дослідного господарства «Еліта» для розведення та вирощування риби. Цей договір оренди землі від 20.11.2002р. було зареєстровано Смілянським районним відділом Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди землі за №3, що підтверджено довідкою центру ДЗК.

Судом встановлено, що передана в оренду за зазначеним договором земельна ділянка площею 2,036 га розташована в межах земельної ділянки площею 2677,4 га, яка була надана у постійне користування Черкаській державній сільськогосподарській дослідній станції.

Позивачем - Державним підприємством Дослідне господарство “Еліта” Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук подано позов про визнання договору оренди землі від 20.11.2002, укладеним між Смілянською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, недійсним.

Разом з тим, Позивач не є стороною оскаржуваного договору, але вважає, що він порушує його права, з підстав вчинення перешкод з боку Відповідача-1 у здійсненні Позивачем безперешкодного користування землею. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що вперше Позивач звернувся до Відповідача-1 за отриманням дозволу на виготовлення технічної документації про підтвердження права користування земельними ділянками, які розташовані в адміністративних межах Малосмілянської і Великояблунівської сільських рад, лише листом від 13.12.2007 №204. При цьому, 10.01.2008 Відповідачем-1 такий дозвіл Позивачу було надано. До того ж, матеріали справи містять договір від 21.07.1998 №8 на право тимчасового користування землею на умовах оренди, укладений між Позивачем та Відповідачем-2, відповідно до якого Позивачем надано Відповідачу-2 у тимчасове користування терміном на 20 років земельну ділянку площею 3,0 га, а саме, ставок дослідного господарства «Еліта», для розведення та вирощування риби. З огляду на це, матеріали справи містять докази, які спростовують твердження Позивача щодо наявності перешкод у користуванні ним землею, завданих йому Відповідачем-1, оскільки Позивач не мав намірів цією землею користуватись, що підтверджує договір від 21.07.1998 №8, та який передує оскаржуваному договору. З урахуванням цього, суд І інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами, яке його право порушено та в чому саме.

Крім того, Позивач просив суд визнати договір, укладений 20.11.2002 між відповідачами, з підстав відсутності у них згоди, наданої Президії Української академії аграрних наук, на вилучення земельної ділянки. При цьому, Позивач вважає, що Відповідач-1 не мав необхідної дієздатності, таким чином, спірний правочин є таким, що суперечить вимогам статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Приписи статті 203 Цивільного кодексу України містять вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідно для чинності правочину, а саме:

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних.

До апеляційної скарги Відповідачем-1 залучено лист Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук від 25.10.2010 №441 щодо інформування Відповідача-1 про прийняту Президією Академії Української академії аграрних наук постанови від 15.09.2010 «Про вилучення землі із землекористування Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Черкаського інституту агропромислового виробництва АПВ УААН», якою надано згоду на вилучення із землекористування ДП «ДГ «Еліта» земельних ділянок загальною площею 455,71 га, в тому числі 361,7 га рілля, 2,01 га водойма, на території Малосмілянської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Апеляційна інстанція з огляду на приписи ч. 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України приймає цей доказ враховуючи неможливість надання його Відповідачем-1 до суду І інстанції до 25.10.2010р. (дати винесення оскаржуваного рішення), оскільки Відповідач-1 отримав лист лише 26.10.2010, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Відповідача-1.

Також до матеріалів справи залучено саму постанову Президії Української академії аграрних наук постанови від 15.09.2010 «Про вилучення землі із землекористування Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Черкаського інституту агропромислового виробництва АПВ УААН», та наказ Черкаського інституту агропромислового виробництва від 19.10.2010р. № 64, яким надано згоду на вилучення із землекористування Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Черкаського інституту агропромислового виробництва АПВ УААН» земельної ділянки загальною площею 2.01 га (водойма) на території Малосмілянської сільської ради Смілянського району Черкаської області та передачу її до земель запасу відповідної сільської ради.

При цьому, апеляційною інстанцією враховується позиція, викладена в розясненні Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними» а саме: у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які могли б потягти за собою визнання договору недійсним, зокрема, шляхом укладення нового договору; внесення змін до договору, який не відповідає закону у певній частині; погодження його з відповідним державним органом, якщо це необхідно для даного договору, а таке погодження раніше не було здійснено тощо.

Отже, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що порушення, які могли б потягти за собою визнання договору недійсним, та які були підставою для звернення Позивача до суду, усунуті сторонами. При цьому, апеляційна інстанція дослідивши та надавши оцінку оскаржуваному договору оренди землі від 20.11.2002р., не вбачає інших правових підстав для визнання його недійсним.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано пункт перший частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, керуючись яким суд скористався своїм правом на визнання спірного договору недійсним на майбутнє, з моменту набрання рішенням суду законної сили, оскільки суд не може провести рівноцінну реституцію і користувач ділянки (Відповідач-2) не в стані виконати відновлення всіх корисних характеристик спірної земельної ділянки станом на 20.11.2002р. Даний висновок не узгоджується з законодавчими приписами з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 1 і 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству; виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

При цьому, суд першої інстанції визнав недійсним договір, який є безпосередньо предметом позову, а не пов'язаний з ним, що відповідно не узгоджується з вимогами п.1 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції згідно п.4 ч.1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України в частині визнання недійсним договору оренди землі від 20.11.2002р. на підставі п.1ч.1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 25.10.2010р. у справі № 13-07/1480 скасувати в частині визнання недійсним на майбутнє укладений між Смілянською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір оренди землі від 20.11.2002р., що був зареєстрований Смілянським районним відділом Черкаської регіональної філії ДП „Центр ДЗК” при Держкомземі України в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 3 як такий, що суперечить законодавству.

3. Рішення Господарського суду Черкаської області від 25.10.2010р. у справі № 13-07/1480 в частині відмови у задоволенні позову залишити без змін.

4. Стягнути з Дослідного господарства “Еліта” Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (20731, Черкаська обл.., Смілянський район, с. Холоднянське, вул. Докучаєва, 14 , код ЄДРПОУ 00729793) на користь Смілянської районної державної адміністрації (20700, Черкаська обл.., м. Сміла, вул. Леніна, 37, код ЄДРПОУ 04061276) 42 грн. 50 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5. Справу № 13-07/1480 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддяПопікова О.В.

СуддіКондратова І.Д.

Коротун О.М.

07.02.11 (відправлено)