Постанова № 13718993, 19.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2011                                                                                           № 4/416-10/178

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           Коршун Н.М.

          Нєсвєтова Н.М.

За участю представників:

Від позивача : не з’явився,

Від відповідача : Серафіменко В.О. – представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариство "Кредитпромбанк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 14.06.2010

у справі № 4/416-10/178 (Котков О.В. .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Тагарсан ЛТД"

до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк"

про                                                   розірвання кредитного договору та визнання припиненим іпотечного договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Тагарсан ЛТД” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Кредитпромбанк” про розірвання кредитного договору № 05/70/2006-КЛТ від 02.11.2006 з 27.10.2008 та визнання припиненим іпотечного договору № 05/70/12/2006-КЛТ від 04.12.10007, крім того просив стягнути з відповідача 170,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 у справі № 4/416 розірвано Кредитний договір № 05/70/2006-КЛТ від 02.11.2006, укладений між Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тагарсан ЛТД”.

Визнано припиненим Іпотечний договір № 05/70/12/2006-КЛТ від 04.12.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк”та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тагарсан ЛТД”. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Кредитпромбанк” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тагарсан ЛТД” державне мито в сумі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2009 року рішення Господарського суду м. Києва від 1 жовтня 2009 року скасовано та в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2010 року у справі № 4/416 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Тагарсан ЛТД” задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 року та рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 року скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою суду від 21.05.2010р. справу було прийнято до провадження та присвоєно №4/416-10/178.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2010р. у справі №4/416-10/178 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Тагарсан ЛТД” задоволено частково. Розірвано Кредитний договір № 05/70/2006-КЛТ від 02.11.2006, укладений між Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тагарсан ЛТД”.

Визнано припиненим Іпотечний договір № 05/70/12/2006-КЛТ від 04.12.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тагарсан ЛТД”. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Кредитпромбанк” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тагарсан ЛТД” державне мито в сумі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва у справі №4/416-10/178 від 14.06.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

В своїй апеляційній скарзі , відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, причини неявки суд не повідомив, на адресу позивача судом надсилалися ухвали суду за поштовою адресою, яка зазначена в позовній заяві та апеляційній скарзі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2006 між Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тагарсан ЛТД” був укладений Кредитний договір № 05/70/2006-КЛТ відповідно до умов якого встановлювалась процедура та умови надання відповідачем в майбутньому кредитів позивачу в межах загальної суми 5000000,00 грн., процедура та умови повернення позивачем отриманих кредитів, нарахування та сплата відсотків за отриманими кредитами, а також взаємні права та обов’язки сторін, що виникають при наданні відповідачем кредитів.

          04.12.2007 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про внесення змін № 19 до Кредитного договору № 05/70/2006-КЛТ від 02.11.2006, відповідно до якого було збільшено розмір надання кредитів в майбутньому до 7000000,00 грн., зменшено відсоток оплати річних з 20,5% на 17,5% річних, залишено кінцевий термін погашення заборгованості за кредитами не пізніше 02.11.2009.

Свої позовні вимоги ТОВ “Тагарсан ЛТД” мотивувало тим, що всупереч умовам Кредитного договору відповідач відмовив йому у видачі кредиту, посилаючись на відсутність вільних ресурсів, у зв’язку із зниженням активності на вітчизняних фінансових ринках, що в цілому торкнулося банківської системи. Позивач вважає це істотним порушенням відповідачем умов Кредитного договору, що відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї з сторін.

Відповідно до умов Кредитного договору (зі змінами) відповідач зобов'язався надати грошові кошти (кредит) позивачу у межах загальної суми 7000000,00 грн. на умовах, встановлених договором, а позичальник останній зобов’язався повернути кредит і сплатити відсотки.

Пунктом 3.3.1. Кредитного договору передбачено, що відповідач зобов’язаний надавити позивачу кредити згідно з Додатковими угодами в межах суми, передбаченої пунктом 1.1. цього договору, за умови, що сума кредитів буде забезпечена заставою на відповідно суму.

04.12.2007 між відповідачем (іпотекодержатель) та позивачем (іпотекодавець) був укладений Іпотечний договір № 05/70/12/2006-КЛТ .

Основним забезпеченням повернення кредитів, сплати процентів та пені за Кредитним договором є нерухоме майно, зазначене у Іпотечному договорі, та яке належить на праві власності позивачу.

Відповідно до пункту 2.3. Кредитного договору, підставою для надання кредитів є Додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання Банку письмової заявки Позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування з посиланням на договір (контракт, угоду, додаток, рахунок-фактуру).

Банк має право відмовити в укладенні чергової Додаткової угоди у разі неналежного виконання/невиконання Позичальником умов Договору та вже укладених в рамках цього Договору Додаткових угод, в разі неподання Позичальником відомостей, що стосуються його фінансового стану, надання Банку недостовірної інформації та звітності, погіршення фінансового стану Позичальника, використання кредитів не за цільовим призначенням, недостатності забезпечення зобов’язань Позичальника за цим Договором.

Згідно пункту 3.1.10 Кредитного договору банк має право відмовити в укладенні додаткових угод на умовах, передбачених абзацом 2 пункту 2.3 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом вих. № 211 від 09.10.2008р. звернувся до відповідача з проханням надати кредит в сумі 500000,00 грн., обґрунтувавши свою вимогу конкретними цілями, які пов’язані зі статутною діяльністю підприємства.

Листом вих. № 307 від 21.10.2008 позивач звернувся до відповідача за роз’ясненнями з приводу можливостей відкриття чергових траншів у межах кредитного ліміту, встановленого кредитним договором та просив зазначити терміни надання траншів, посилаючись на те, що невизначеність у даному питанні призведе до погіршення економічної ситуації на підприємстві, зупиненні господарської діяльності, поставить під загрозу виконання господарських та інших фінансових зобов’язань.

Листом від 27.10.2008 відповідач відмовив позивачу у видачі кредиту, посилаючись на відсутність вільних ресурсів, у зв’язку із зниженням активності на вітчизняних ринках, що в цілому торкнулося банківської системи.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що така відмова відповідача суперечить умовам договору та чинному законодавству, та є істотним порушенням зобов’язань перед Позичальником та вважає, що у позові ТОВ “Тагарсан ЛТД” слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно пункту 3.4.5. Кредитного договору, позивач зобов’язаний сплачувати відповідачу нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з Додатковими угодами, 25 числа кожного місця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитами та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у відповідній Додатковій угоді. Якщо 25 числа припадає на вихідний або святковий день, проценти сплачуються наступного робочого дня за вихідним (святковим) днем.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи банківських виписок з особового рахунку позивача за період з 01.06.2008 по 01.11.2008 та розрахунку заборгованості, довідки Дніпропетровської філії ВАТ “Кредитпромбанк” від 09.07.2009 № 3741, позивач у порушення умов Кредитного договору здійснив погашення процентів по кредиту з прострочкою, у зв’язку з чим була нарахована пеня.

У разі якщо позичальник не виконує своїх зобов'язань, передбачених кредитним договором, банк має право зупинити подальшу видачу кредиту відповідно до договору (частина 2 статті 348 Господарського кодексу України).

Пункт 2.3. Договору не ставить відмову відповідача в укладенні чергової Додаткової угоди у разі неналежного виконання позичальником умов договору від суми та строків такого невиконання.

Отже, у відповідача були підстави, передбачені пунктом 2.3. Кредитного договору, для тимчасового припинення видачі позивачу кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, незалежно від підстав відмови в наданні чергового траншу кредиту, викладеному у листі відповідача від 27.10.2008, враховуючи пункт 2.3. Кредитного договору та наявної заборгованості позивача за Кредитним договором, колегія суддів вважає, що відмова відповідача укласти додаткову угоду за таких обставин передбачена умовами договору, а тому відсутнє істотне порушення умов договору з боку відповідача та, відповідно, підстави для розірвання договору в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що підстави для розірвання Кредитного Договору відсутні, а позовні вимоги позивача в цій частині є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно не підлягає визнанню припиненим Іпотечний договір.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія прийшла до висновку про те , що відсутні підстави для припинення Іпотечного договору виходячи з наступного.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 17 Закону України “Про іпотеку” іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Отже, зобов’язання за Кредитним договором вважалось би припиненим з моменту сплати позивачем відповідачу суми кредиту за договором та процентів.

Іпотечний договір був укладений позивачем в забезпечення повного та своєчасного виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Як свідчать матеріали даної справи та з наданих пояснень відповідача , заборгованість позивача перед банком за основним зобов’язанням, а саме Кредитним договором складає 5427787,67 грн., отже зобов’язання не є припиненими, а тому не має підстав для припинення Іпотечного договору.

У даному випадку, посилання суду першої інстанції на статтю 653 Цивільного кодексу України, за змістом якої у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки за наявності невиконання зобов’язань позивача перед відповідачем за Кредитним договором щодо повернення кредиту та відсотків за ним, зобов’язання за кредитним договором не можуть вважатися припиненими за період дії договору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія вважає зазначити, що оскільки зобов’язання між сторонами по справі за кредитним договором не виконані , кредитні кошти позивачем не повернуті, проценти та пеня позивачем не сплачені, підстави для розірванні кредитного договору та припинення Іпотечного договору відсутні.

Таким чином, колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ВАТ „Кредитпромбанк” підлягає задоволенню, рішення господарського суду м. Києва від 14.06.2010р. підлягає скасуванню, а в позові ТОВ „Тагарсан ЛТД” слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 99,101, 103-104 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2010р. у справі №4/416-10/178 скасувати.

3. В позові ТОВ „Тагарсан ЛТД” відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тагарсан ЛТД” ( 50086, м. Кривій Ріг, пр. Гагаріна,57, код ЄДРПОУ 21886580 ) на користь Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” ( 01014, м. Київ, бул. Дружби народів,38, код ЄДРПОУ 21666051) 42,50 грн. за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

6. Матеріали справи № 4/416-10/178 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      Кондес Л.О.

Судді                                                                                          Коршун Н.М.

                                                                                          Нєсвєтова Н.М.

03.02.11 (відправлено)