Постанова № 13722026, 31.01.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.01.2011 р. справа №6/293пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Запорощенка М.Д.

суддів

Волкова Р.В. , Новікової Р.Г.

за участю представників сторін:

від позивача:

Сосновська Г.І., за довіреністю

Хатнюк О.О., за довіреністю,

від відповідача:

від третіх осіб:

Дегтярьов Є.В., за довіреністю,

не з"явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" м.Київ в особі філії в м.Луганську

на рішення

господарського суду

Луганської області

від

14.12.2010 року

по справі

№6/293пд (Василенко Т.А.)

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Завод гірничорятувальної техніки "Горизонт"м.Луганськ

до

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача

Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" м.Київ в особі філії в м.Луганську

1.Приватного підприємства «Фелікс»м. Краснодон

2.Закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока»м.Старобільськ Луганської області

3.Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует»м.Луганськ

про

про визнання недійсним договора

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 14.12.2010р. у справі № 6/293пд позов задоволений.

Визнаний недійсним договір про надання кредитної лінії № CR 08-240/900 від 14.05.08 укладений між ВАТ «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт»та ЗАТ “ОТП Банк”.

Визнаний недійсним договір поруки № SR 08-222/900 від 14.05.08, укладений між ЗАТ " Старобільський завод замінника незбираного молока»м.Старобільськ Луганської області та ЗАТ "ОТП Банк" в частині забезпечення зобов'язань ВАТ «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт»по кредитному договору № CR 08-240/900 від 14.05.08.

Визнаний недійсним договір поруки № SR 08-219/900 від 14.05.08, укладений між ПП “Фелікс” та ЗАТ "ОТП Банк" в частині забезпечення зобов'язань ВАТ «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт»по кредитному договору № CR 08-240/900 від 14.05.08.

Визнаний недійсним іпотечний договір № PL 08-340/900 від 14.05.08, укладений між ТОВ "Луганська фірма "Силует" та ЗАТ "ОТП Банк" в частині забезпечення зобов'язань ВАТ «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт»по кредитному договору № CR 08-240/900 від 14.05.08.

Приписано стягнути з Публічного акціонерного товариства “ОТП “Банк”, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код 21685166 в особі філії в м. Луганську, м. Луганськ пл. Герої ВВВ, 8, на користь ВАТ «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт» витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процес у в сумі 236 грн.00 коп.

Вищевказане рішення суду першої інстанції мотивується тим, що в даному випадку розмір процентної ставки сторонами в кредитному договорі визначений не був, про що свідчать і кредитні заявки підписані сторонами, в тому числі і щодо кредиту в валюті. Розмір процентів за користування кредитними коштами повинен визначатися в кредитному договорі у вигляді річної відсоткової ставки (в процентах річних). Сторонами не було вказано певного розміру відсотків, в той же час, за кредитними заявками сторони вказували ставку відсотків, яка не є фіксованою і змінювалася декілька раз на місяць. Положення п. 1.4.1 кредитного договору не відповідають положенням діючого законодавства, що тягне за собою визнання недійсною всієї угоди, оскільки кредитний договір не міг бути підписаний сторонами без наявності умов щодо сплати відповідачем процентів за користування кредитними коштами.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»в особі філії в м.Луганську, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що судом при винесенні рішення були невірно застосовані норми матеріального права .

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те , що висновок суду про відсутність у Кредитному договорі істотної умови у вигляді встановленого розміру процентів за користування кредитом , як того вимагає ст. 1048 ЦК України , на думку скаржника є помилковим , оскільки сторони у Кредитному договорі визначили для себе порядок та умови сплати процентів в залежності від обраної Позивачем валюти кредитування. При цьому , зауважує , що процентна ставка LIBOR ( п. 1.4.1) змінюється не Банком ( Відповідачем) , а встановлюється британською асоціацією банків.

Крім того , заявник апеляційної скарги посилається на те , що право банку на використання Процентної ставки LIBOR закріплено Постановою НБУ від 09.02.05р. № 33 «Щодо визначення ціни за залученими коштами в іноземній валюті», згідно якої банкам під час визначення ціни за залученими коштами в іноземній валюті необхідно орієнтуватися на розмір ставки LIBOR плюс 1-3 відсоткових пункти (в залежності від терміну залучення коштів).

При цьому , вважає , що суд першої інстанції неправомірно не застосував положення ст. 216 Цивільного кодексу України , а саме наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. А також , вважає , що судом неправомірно не залучено до участі у справі Національний Банк України , як особливий центральний орган державного управління.

Позивач , Відкрите акціонерне товариство «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт»м.Луганськ, у відзиві б/н від 24.01.11р. на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні проти заявлених вимог скаржника заперечує , вважає їх необґрунтованими , а рішення суду законним. При цьому , посилається на те , що розмір процентів за користування кредитними коштами повинен визначатися в кредитному договорі у вигляді річної відсоткової ставки ( в процентах річних). Однак , вважає , що сторонами за спірним кредитним договором не було вказано певного розміру відсотків , в той же час , за кредитними заявками сторони вказували ставку відсотків , яка не є фіксованою і змінювалась декілька раз на місяць. Крім того , зауважив , що посилання банку на неправомірне визнання недійсними договорів поруки та іпотеки є безпідставними , оскільки відповідно до приписів ст. 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання ( вимоги) спричиняє недійсність правочину , щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Третя особа , Приватне підприємство «Фелікс»м. Краснодон, у відзиві № 3 від 24.01.11р на апеляційну скаргу , проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує , вважає їх необґрунтованими , а рішення суду законним. Просить справу розглянути без участі його представника.

Третя особа, Закрите акціонерне товариство «Старобільський завод замінника незбираного молока»м.Старобільськ Луганської області, у запереченнях № 8 від 24.01.11р. також проти вимог скаржника заперечує , вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними. Просить скаргу розглянути за відсутністю представника .

Третя особа , Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует»м.Луганськ, у Запереченнях № 12 від 24.01.11р. проти апеляційної скарги заперечує , вважає рішення суду першої інстанції законним та відсутніми підстави для його скасування . Просить розглянути справу за відсутністю його представника.

В нинішнє судове засідання представники третіх осіб не з’явились. Поважних причин нез’явлення у запереченнях суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Зважаючи на вищенаведене та достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, що були присутні в судовому засіданні , судова колегія встановила наступне.

14.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт»м.Луганськ та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк»в особі філії в м.Луганську був укладений договір про надання кредитної лінії № CR 08-240/900 ( т. 1 а.с. 30- 45).

Згідно п. 1.1 Договору щодо визначення предмету договору, банк надає позичальнику кредитну лінію, в рамках якої банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник приймає, зобов’язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та використати інші зобов’язання, встановлені в цьому договорі.

Положеннями пункту 1.4.1 Кредитного договору № СR 08-240/900 визначено, що проценти за Кредит розраховуються Банком від суми Кредиту в доларах США на підставі процентної ставки в розмірі LIBOR + 7 % (LIBOR плюс сім процентів) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік.

Згідно розділу договору “Визначення термінів ” фінансова індикативна процентна ставка, яка розраховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставок пропозицій ресурсів банків-членів британської асоціації. ”визначається на 11.00 за лондонським часом для валюти долари США на строк в один місяць. При реалізації цього договору, LIBOR визначається за даними системи REUTERS на відповідну дату.

Розмір LIBOR за умовами розділу 1.4.1 Договору фіксується Банком у перший Банківський день місяця , в якому було надано перший Транш в доларах США і застосовується при розрахунку процентів за Кредит у визначеній валюті протягом періоду до першого Банківського дня місяця , що є наступним за місяцем , в якому було надано перший Транш.

За приписами п. 2.3.6 Договору протягом терміну дії цього Договору в період з 01.05.08р. по 01.09.08р. , включно, Позичальник зобов’язаний забезпечити щомісячне зарахування грошових коштів (кредитові обороти) на поточний рахунок Позичальника та /або Поручителів, відкритих у Банку , в сумі , що становить не менше ніж 13070000,00грн. або еквівалент цієї суми в інших валютах.

Починаючи з 01.09.08р. та до закінчення терміну дії цього Договору Позичальник зобов’язаний забезпечити щомісячне зарахування грошових коштів (кредитові обороти) на поточний рахунок Позичальника та /або Поручителів, відкритих у Банку , в сумі , що становить не менше ніж 22000000,00грн. або еквівалент цієї суми в інших валютах.

Відповідно до п. 2.3.8 Договору , протягом терміну дії цього Договору Позичальник зобов’язаний своєчасно сплачувати Банку комісію за управління Кредитом впродовж терміну дії цього Договору в розмірі 0,9% від Ліміту фінансування. Зазначена в цьому пункті комісія має бути сплачена в гривні , із застосуванням для її розрахунку Валютного курсу НБУ на день сплати , в наступному порядку:

- грошова сума , що становить 0,3% від Ліміту фінансування, підлягає сплаті Позичальником Банку до моменту надання Банком Кредиту (першого Траншу) , але , в будь-якому випадку , не пізніше 10 календарного дня з дати укладення цього Договору;

- грошова сума , що становить 0,3% від Ліміту фінансування, підлягає сплаті Позичальником Банку не пізніше 19.05.09р.;

- грошова сума , що становить 0,3% від Ліміту фінансування, підлягає сплаті Позичальником Банку не пізніше 14.05.10р.

За умовами п. 2.3.9 Договору протягом терміну дії цього Договору Позичальник зобов’язаний здійснювати , а також забезпечувати здійснення Поручителями , операцій щодо купівлі іноземної валюти через ( за допомогою) Банку у розмірі , що дорівнює або перевищує 80% загального обсягу операцій Позичальника та /або Поручителів щодо купівлі іноземної валюти , але в будь-якому випадку в розмірі , що дорівнює або перевищує еквівалент суми 3330000,0грн.

Згідно з п. 2.3.13 протягом терміну дії цього Договору Позичальник зобов’язаний забезпечити , щоб власником (ами)/учасником(ами) /засновником (ами)/акціонером(ами) Позичальника протягоми терміну дії цього Договору не приймалися рішення та /або не здійснювалися будь-які дії щодо нарахування та/або розподілу та /або виплати на користь третіх осіб ( в тому числі на користь власника(ів)/учасника(ів)/ засновника(ів) / акціонера(ів) Позичальника) прибутку (дивідендів), що був/буде отриманий Позичальником в результаті здійснення (ведення) господарської діяльності Позичальника, без письмового дозволу ( має містити підписи двох уповноважених осіб Банку та відбиток печатки Банка) на це Банку.

14 травня 2008 року , в якості забезпечення виконання зобов’язань Відкритого акціонерного товариства «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт»м.Луганськ за Кредитним договором, між Закритим акціонерним товариством “Старобільський завод замінника незбираного молока” та ЗАТ “ОТП Банк” було укладено договір поруки № SR 08-222/900, згідно умов якого Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати перед Кредитором –Відповідачем по справі за повне, своєчасне та належне виконання Позивачем зобов'язань за договором про надання кредитної лінії № CR 08-240/900 від 14 травня 2008 року (т. 1 а.с. 72-75).

14 травня 2008 року , в якості забезпечення виконання зобов’язань Відкритого акціонерного товариства «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт» м.Луганськ за Кредитним договором , між Приватним підприємством «Фелікс» та ЗАТ “ОТП Банк” було укладено договір поруки № SR 08-219/900, згідно умов якого Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати перед Кредитором –Відповідачем по справі за повне, своєчасне та належне виконання Позивачем зобов'язань за договором про надання кредитної лінії № CR 08-240/900 від 14 травня 2008 року (т. 1 а.с. 82-86).

14 травня 2008 року , в якості забезпечення виконання зобов’язань Відкритого акціонерного товариства «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт»м.Луганськ за вказаним Кредитним договором , між ТОВ “Луганська фірма “Силует” та ЗАТ “ОТП Банк” було укладено іпотечний договір № PL 08-340/900 від 14.05.2008р.(т. 1 а.с. 93-98).

Договором № 1 від 28.07.08р. про зміну договору про надання кредитної лінії № CR08-240/900 від 14.05.08р. були внесені зміни та пункти 1.4.1 та 1.4.2 Основного договору викладені в іншій редакції ( т. 1 а.с. 48).

За новою редакцією вищенаведених пунктів Договору , проценти за Кредит в доларах США та , відповідно в євро, розраховуються Банком від суми Кредиту на підставі процентної ставки в розмірі LIBOR та EURIBOR + 9,5 % річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік.

Процент за Кредит в гривнях розраховується Банком від суми кредиту в гривнях на підставі поточної ринкової процентної ставки в розмірі , що встановлюється Сторонами в Кредитній заявці по відношенню до кожного Траншу в гривнях із розрахунку 365 днів на рік.

За обставин невиконання та /або неналежне виконання Позичальником протягом терміну дії цього Договору будь-якого із своїх зобов’язань , передбачених п.п. 2.3.1 (з підпунктами) , 2.3.6, 2.3.9-2.3.14 цього Договору , процентна ставка встановлена п. 1.4.1 цього Договору , збільшується на 2% (два проценти) річних та складає:

- за Кредит в доларах США : LIBOR+11,5% річних;

- за Кредит в євро: EURIBOR+11,5% річних;

- за Кредит в гривнях: процентна ставка , встановлена в Кредитній заявці, +2% річних.

При цьому , за умовами даного пункту , таке збільшення процентної ставки здійснюється автоматично в разі настання вказаних в цьому пункті обставин та не потребує укладення будь-якої додаткової угоди до цього договору.

Умовами Договору 2 від 28.08.08р. про зміну договору про надання кредитної лінії № CR08-240/900 від 14.05.08р. пункт 2.3.9 (з примітками) Основного Договору викладено в наступній редакції:

«2.3.9 Починаючи з 01.08.08р. та до кінця терміну дії цього Договору Позичальник зобов’язаний проводити/забезпечувати проведення Поручителями операції(ій) щодо купівлі та /або продажу іноземної валюти через(за допомогою) Банку у розмірі , що становить або перевищує 80% сукупного обсягу операцій Позичальника та або /Поручителів щодо купівлі та/або продажу іноземної валюти в усіх фінансово-кредитних установах, через( за допомогою) які(их) Позичальник та/або Поручителі здійснює(ють) операції з купівлі та/або продажу іноземної валюти. При перерахунку сум операцій щодо купівлі та/або продажу іноземної валюти буде використовуватись Валютний курс НБУ , що діяв на перший Банківський день кожного календарного місяця.»

Даний пункт викладений з примітками та застереженнями.

Договором № 3 від 31.03.09р. про зміну договору про надання кредитної лінії № CR08-240/900 від 14.05.08р. сторони домовились відмовитись від підвищення процентної ставки за Кредит на 2% річних , що мало місце у зв’язку з невиконанням Позичальником зобов’язань, передбачених п. 2.3.6 Основного договору, у відповідності до положень п. 1.4.2 Основного Договору, та встановити процентну ставку в розмірі , що діяв до моменту підвищення такої процентної ставки за Кредитом за зазначений в п. 1.4.1 Основного Договору ( т. 1 а.с. 30).

Договором № 4 від 15.05.09р. та №5 від 13.07.09р. сторонами були встановлені інші , ніж передбачені Основним договором , строки повернення Траншів.

23.07.09р. між сторонами був укладений Договір № 6 про зміну договору про надання кредитної лінії № CR08-240/900 від 14.05.08р.

Положеннями даного Договору внесені зміни до пункту 1.1. , пункту 1.2, пункту 1.3, пунктуів1.4.1 та 1.4.2 , пункт 1.6, пункту 1.7.1, застереження 2.3.1.2 , пункту 2.3.6, пункт 2.3 доповнено 2.3.15.

Пункт 2.3.6 Основного договору викладено в наступній редакції:

«2.3.6. Кожного місяця ( надалі –«Звітний місяць») протягом терміну дії цього Договору Позичальник зобов’язаний забезпечувати щомісячне зарахування грошових коштів на поточний рахунок (кредитові обороти) Позичальника у Банку в розмірі , що становить або перевищує 90% від суми всіх кредитових оборотів Позичальника в усіх фінансово-кредитних установах , де Позичальнику відкрито поточний(і) рахунок(ки).»

Пункти 2.3.9( з примітками), 2.3.11 (з застереженням ) Основного договору видалено з тексту Основного Договору, включаючи зміни до них.

Договором № 7 від 18.09.09р. про зміну договору про надання кредитної лінії № CR08-240/900 від 14.05.08р. внесені зміни до пунктів 2.3.6. та 2.3.15 Основного Договору.

При цьому , п. 2.3.6 Основного договору викладено в наступній редакції з застереженнями:

«2.3.6. Кожного місяця ( надалі –«Звітний місяць») протягом терміну дії цього Договору , починаючи з 01.09.09р., Позичальник зобов’язаний забезпечити щомісячне сумарне зарахування грошових коштів на поточний(і) рахунок(и) (кредитові обороти) Позичальника та/або Поручителів у Банку в розмірі , що становить або перевищує 70% усіх кредитових оборотів Позичальника та/або Поручителів в усіх фінансово-кредитних установах , де Позичальнику та/або Поручителям відкритий(і) рахунок(ки)».

Положеннями Договору №8 від 19.03.10р. про зміну договору про надання кредитної лінії № CR08-240/900 від 14.05.08р. внесені зміни до пункту 1.1.4 та п. 1.6.1 Основного Договору ( т. 1 а.с. 58-59).

Договором № 9 від 23.04.10р. внесені зміни до п. 1.4.5 Основного Договору ( т. 1 а.с. 60).

Договором № 10 від 21.06.10р. були внесені зміни до п. 1.1.4. Основного Договору щодо розміру Ліміту фінансування та до п. 1.6.1 Основного Договору щодо встановленні графіку повернення кредитних коштів ( т. 1 а.с. 61-63).

Положеннями Договору №11 від 19.07.10р. внесені зміни п.1.1.4 щодо розміру Ліміту фінансування, п. 1.4.1.1. , п. 1.6.1.( т. 1 а.с. 64-66).

Договором № 12 від 05.08.10р. внесені зміни до п. 1.1.4., підпункту 1.4.1.1., п. 1.6, п. 2.3.8 Основного договору про надання кредитної лінії № CR08-240/900 від 14.05.08р.( т. 1 а.с. 67-71).

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін , що були присутні в судовому засіданні, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, та не відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Предметом спору в даній справі визначено визнання недійсним Кредитного договору про надання кредитної лінії № CR 08-240/900 від 14 травня 2008 року.

Згідно статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Банківське кредитування здійснюється на принципах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільової спрямованості.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч.1 ст.11 ЦК України), тобто між сторонами склалися цивільні правовідносини, врегульовані положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості .

Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Аналогічні приписи містяться і в ст.ст. 345, 346 Господарського кодексу України.

За вимогами ст.1055 Цивільного кодексу України , кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним .

Положеннями ст. 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

Таким чином , в кредитному договорі повинні бути в обов’язковому порядку визначені положення щодо розміру і порядку нарахування та одержання процентів.

При цьому , як вбачається з умов спірного Договору від 14.05.08р. , процента ставка визначена в розмірі LIBOR + 7 %.

Як це вірно встановлено судом першої інстанції , дана процентна ставка є міжбанківською та розраховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставок пропозицій ресурсів банків-членів британської асоціації.

Відповідно до діючих норм LIBOR застосовується як Лондонська міжбанківська ставка пропозицій. Вказана ставка застосовується для розрахунків між банками та є величиною яка свідчить про те, під які проценти банки можуть кредитувати один одного.

Так, зважаючи на наявний рівень ліквідності банківської системи та прогноз її зміни надалі, беручи до уваги обсяг операцій на міжбанківському кредитному ринку та вартість ресурсів на ньому, керуючись ст. 25 Закону України «Про Національний банк України», статтями 47 та 66 Закону України «Про банки та банківську діяльність»та Положенням про процентну політику Національного банку України , затвердженим постановою Правлінням Національного банку України від 18.08.04р. № 389 , Правління Національного банку України прийнято постанову від 09.02.05р. № 33 , якою рекомендовано банкам під час визначення ціни за залученими коштами в національній валюті орієнтуватися на розмір облікової ставки Національного банку України плюс 5-7 відсоткових пункти ( в залежності від терміну залучення коштів), в іноземній - на розмір ставки LIBOR плюс 1-3 відсоткових пункти ( в залежності від терміну залучення коштів).

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 03.08.04р. № 363 розмір ставки LIBOR доводиться щоденно службовим розпорядженням Національного банку України «Про офіційний курс гривні до іноземних валют», а також розміщується на офіційному web-сайті Національного банку України.

Таким чином , судова колегія дійшла до висновку , що застосування у кредитних правовідносинах процентної ставки LIBOR+ не суперечить нормам діючого законодавства та з урахуванням вищенаведеного є загальнодоступним значенням.

Посилання позивача на те , що дана ставка не є фіксованою і змінюється декілька раз на місяць, судовою колегією не приймається , оскільки відповідно до умов спірного Договору з урахуванням доповнень та змін розмір LIBOR фіксується Банком у перший Банківський день місяця , в якому було надано перший Транш в доларах США і застосовується при розрахунку процентів за Кредит у визначеній валюті протягом періоду до першого Банківського дня місяця , що є наступним за місяцем , в якому було надано перший Транш. Тобто, значення ставки LIBOR застосовується один раз на місяць .

З урахуванням вищенаведеного , судова колегія вважає висновок суду першої інстанції про те , що положення п. 1.4.1 кредитного договору не відповідають нормам діючого законодавства , необґрунтованим та таким , що не відповідає дійсним обставинам справи.

Стосовно посилань Позивача у позовній заяві на те , що положення п. 2.3.6 кредитного Договору суперечать приписам ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», судова колегія вважає необхідним зазначити , що на момент пред’явлення позивачем позову Договором № 6 від 23.07.09р. про зміну договору про надання кредитної лінії № CR08-240/900 від 14.05.08р. були внесені зміни до п. 2.3.6. , на підставі яких зміст та суть даного пункту суттєво відрізняється від позначеного у позовній заяві, а пункт 2.3.9( з примітками) , на невідповідність законодавству якого також наполягав Позивач у позові , Основного договору видалено з тексту Основного Договору, включаючи зміни до них.

Крім того , як про це було позначено вище , умовами спірного Договору , а саме положеннями п. . 2.3.13 передбачено , що протягом терміну дії цього Договору Позичальник зобов’язаний забезпечити , щоб власником (ами)/учасником(ами) /засновником (ами)/акціонером(ами) Позичальника протягом терміну дії цього Договору не приймалися рішення та /або не здійснювалися будь-які дії щодо нарахування та/або розподілу та /або виплати на користь третіх осіб ( в тому числі на користь власника(ів)/учасника(ів)/ засновника(ів) / акціонера(ів) Позичальника) прибутку (дивідендів), що був/буде отриманий Позичальником в результаті здійснення (ведення) господарської діяльності Позичальника, без письмового дозволу ( має містити підписи двох уповноважених осіб Банку та відбиток печатки Банка) на це Банку.

Дані умови , на думку судової колегії , стосується третіх осіб , як то власника(ів)/учасника(ів)/ засновника(ів) / акціонера(ів) Позичальника та є втручанням Банку у господарську діяльність Позичальника як суб’єкта господарювання , проте невідповідність даного пункту Договору не тягне за собою визнання недійсним кредитного Договору в цілому , а є лише підставою для зміни даної умови.

При цьому , сторони на момент розгляду справи не мають спору, щодо виконання умов договору, зазначений кредитний договір є укладеним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках , встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з положеннями ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Надавши правову оцінку спірному кредитному договору, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, оскільки спірний договір був підписаний сторонами в силу вільного волевиявлення учасників договору відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони спірного кредитного договору на добровільних визначили усі його умови, в тому числі і щодо валюти, порядку погашення кредиту та сплати відсотків за кредит.

З урахуванням вищенаведеного , апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду прийнято з неповним з’ясуванням обставин справи , що мають значення , висновки , викладені в рішенні місцевого господарського суду ,не відповідають обставинам справи, а мотиви , з яких надана заява про перевірку рішення є підставами для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99 , 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі філії в м.Луганську на рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2010р.по справі № 6/293пд –задовольнити .

Рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2010р.по справі № 6/293пд –скасувати.

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт»м.Луганськ до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»в особі філії в м.Луганську про визнання недійсним договір про надання кредитної лінії № CR 08-240/900 від 14.05.08 укладений між ВАТ «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт»та ЗАТ “ОТП Банк” , договір поруки № SR 08-222/900 від 14.05.08р., поруки № SR 08-219/900 від 14.05.08р., іпотечний договір № PL 08-340/900 від 14.05.08р. відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт»м.Луганськ на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»в особі філії в м.Луганську державне мито в сумі 42,50грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 31.01.11р.

Головуючий М.Д. Запорощенко

Судді: Р.В. Волков

Р.Г. Новікова