Рішення № 137217144, 09.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

________________________

Справа № 947/10809/26

Провадження № 2/947/3144/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 року м. Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Приймака Р.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовними вимонами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 19.03.2024 № 8507192 у розмірі 34 250,00 грн, з яких: 10 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 23 250,00 грн прострочена заборгованість по відсоткам, 1 000,00 грн прострочена заборгованість за комісією, а також про стягнення судових витрат зі сплати судового збору розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 19.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою укладений кредитний договір №8507192, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 10 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій.

29.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ від 29.07.2024, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №8507192 від 19.03.2024.

У порушення умов договору відповідачка зобов`язання за договором належним чином не виконала, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 34 250,00 грн, з яких: 10 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 23 250,00 грн прострочена заборгованість по відсоткам, 1 000,00 грн прострочена заборгованість за комісією.

На даний час відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає.

З метою захисту своїх майнових прав позивач звернувся до сду з вказаним позвоом.

Відзив на позов

Відзив на позов від відповідачки до суду не надійшов.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач 11.03.2026 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Згідно з відомостями ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 18.03.2026 №5188/9949, отриманими судом 24.03.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 31.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Відповідачці наданий п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено за місцем реєстрації відповідачки.

Згідно з Довідкою АТ «Укрпошта» про причину повернення поштового відправлення, останнє повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній», що є належним повідомленням відповідачки про розгляд справи.

Від відповідачки відзив на позовну заяву до суду не надходив, як і не надходило клопотання/ заява про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує, справу просить розглядати без його участі, позовні вимоги задовольнити.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого позивач звернувся з позовом про відновлення його прав шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Встановлені фактичні обставини справи

Суд установив, що 19.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 850719.

Договір укладений в електронному вигляді шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором 893843.

Довідкою про ідентифікацію, яка створена та підписана електронним підписом директора ТОВ «Мілоан», підтверджено підписання Договору відповідачем ідентифікатором 893843: час 19:39 година дата 19.03.2024, номер телефону НОМЕР_1 .

Кредитні кошти перераховувалися на рахунок відповідача №444111хххххх7574.

Відповідно до п. 1.2 Договору сума кредиту за договором становить 10 000 грн, згідно п.1.3 строк 105 днів до 02.07.2024, пільговий період 15 днів та завершується 03.04.2024, поточний період 90 днів закінчується 02.07.2024.

Згідно з п.1.5. Договору загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 3550.00 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом (за пільговий період кредитування) складають 13 550.00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 34 250,00 грн. Денна процентна ставка (за весь строк кредитування) складає: (24 250.00 грн. / 10 000.00 грн.) / 105 днів * 100% = 2,31%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (за весь строк кредитування) дорівнює 7121,00 річних. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку та денну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань та можуть не оновлюватись у випадку продовження Позичальником строку кредитування, якщо інше не встановлено законодавством.

Відповідно до п.1.5.1. Договору, комісія за надання кредиту: 1 000,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п.1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2550 грн., які нараховуються за ставкою 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Згідно з п.1.5.3. Договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 20 700,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до п.1.6. Договору, тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього Договору.

Згідно з п.1.5.2 Договору, сума процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду становить 2550,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 19.03.2024 №12971235, кредитні кошти перераховані у сумі 10 000 грн на картку відповідача № НОМЕР_2 .

Факт виконання первісним кредитором взятих на себе зобов`язань щодо перерахування відповідачці кредитних коштів також підверджується витребуваною з АТ «Універсал банк» інформацією від 24.04.2026 №БТ/Е-16444, відповідно до якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) Банком емітовано банківську картку № НОМЕР_2 та за період з 19.03.2024 по 26.03.2024 було зараховано платіж у сумі 10 000 гривень.

У подальшому, 29.07.2024, між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ від 29.07.2024, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором від 19.03.2024 № 100035805.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників, до ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за договором від 19.03.2024 № 8507192, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників заборгованість за вказаним договором становить 34 250,00 грн, з яких: 10 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 23 250,00 грн прострочена заборгованість по відсоткам, 1 000,00 грн прострочена заборгованість за комісією.

Отже, згідно з умовами Договору, та відповідно до ст. 512 ЦК України, ТОВ ФК «Кредит Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до відповідачки за кредитним договором від 19.04.2024 № 8507192 в сумі 34 250,00 грн.

Відповідачка борг не погасила, а тому за відповідачкою рахується заборгованість у зазначеному розмірі.

На момент звернення ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" до суду борг відповідачкою не погашений. Власних розрахунків та інших доказів, які б підтверджували погашення заборгованості, стороною відповідача не надано, досудову вимогу залишила без уваги, відзив на позов не надала, доводи позивача не спростувала.

Отже, свої договірні зобов`язання перед позивачем відповідачка не виконала, допустивши прострочення внаслідок чого утворилася відповідна заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал".

Оцінка аргументів та Мотиви суду

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлені строки (терміни) виконання зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема припинення зобов`язання, сплата неустойки, що передбачено ст.ст. 549, 611 ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

До відносин за Кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були, передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов`язання.

Боржник, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого грошового зобов`язання.

Згідно із статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно із ст. 627 ЦК Українита відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК Українитаст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно дост. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

Згідно зі ст. 1048 Цивільного кодексу Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: «Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом».

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд, оцінивши надані докази, вважає доведеним факт укладання між первісним кредитором та відповідачкою кредитного договору від 19.03.2024 в електронному вигляді, що відповідає нормам ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Про вказане свідчить електронний підпис відповідачки, який був надісланий первісним кредитором на номер мобільного телефону, який зазначений як фінансовий номер в АТ "Універсал банк".

Факт перерахування кредитних коштів на платіжну картку, емітовану на ім`я відповідачки, їх отримання останнью підтверджується платіжним дорученням від 19.03.2024 № 12971235, а також витребуваною з АТ «Універсал банк» інформацією від 24.04.2026 №БТ/Е-16444.

Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі або частково маетріали справи не містять, інформація, підкріплена відповідними доказами про погашення заборгованості в матеріалах справи також відсутня.

З огляду на встановлені обставини, досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідачка взяті на себе за договором зобов`язання не виконує, а отже наявні підстави для стягнення з неї на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 000,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачки простроченої заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 23 250,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено судом, згідно з п. 1.5. Договору, денна процентна ставка (за весь строк кредитування) складає 2,31%.

Відповідно до п.1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового період нараховуються за ставкою 1,70% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Пунктом п.1.5.3. Договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Договір про відкриття кредитної лінії укладений з відповідачкою 19.03.2024 та за своєю правовою природою належить до договору про споживчий кредит, на який розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Вказана норма Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Частиною 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %». Тобто 19.08.2024 - останній день тимчасової дії вказаних максимальних розмірів денних процентних ставок.

Як встановлено судом, зміни до Договору не вносились, а нарахування процентів за користування кредитом здійснено позивачем за період з 19.03.2024 по 03.04.2024 включно за процентною ставкою, визначеною п. 1.5.2 Договору (1,70%), за період з 04.04.2024 по 02.07.2024 - за процентною ставкою, визначеною п. 1.5.3 Договору (2,30%).

При цьому, суд зазначає, що Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту.

Як встановлено судом, Договір про споживчий кредит № 8507192 укладений 19.03.2024, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною 5 щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1%.

Отже умови договори щодо встановлення денної процентної ставки мають відповідати ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка вступила в дію з 24.12.2023.

Як встановлено судом, відповідно до пункту п. 1.5 Договору, денна процентна ставка становить 2,31% в день; відповідно до п.1.5.2. Договору, процентна ставка за користування кредитом протягом пільгового періоду становить 1,70% в день; відповідно до п. 1.5.3. Договору, процентна ставка за користування кредитом протягом поточного періоду складає 2,30% в день, що не відповідає та суперечить нормам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, суд з огляду на викладену правову позицію Верховного Суду у постанові від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23, відповідно до норм ч. 5 ст. 12 України «Про споживче кредитування», ст.ст. 6, 27, 215, 216, 236, 628, 1057-1 ЦК України, дійшов висновку, що умови пунктів 1.5, 1.5.2 та 1.5.3 Договору про споживчий кредит від 19.03.2024 № 8507192 щодо визначення денної процентної ставки у розмірі 2,31%, застосування процентної ставки за користуванням кредиту протягом пільгового періоду у розмірі 1,70% та застосування процентної ставки за користування кредитом протягом поточного періоду у розмірі 2,30% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом є нікчемними.

Суд, визнавши нікчемність вказаних пунктів Договору про споживчого кредит в частині встановлення та застосування денної процентної ставки у розмірі 2,31%, процентної ставки, які застосується протягом пільгового періоду (1,70%) та протягом поточного періоду (2,30%) не застосовує нараховані проценти за користування кредитом виходячи з розміру максимальної процентної ставки 1%, встановленого Законом України «Про споживче кредитування», оскільки в силу нікчемності вказаних умов пунктів 1.5, 1.5.2 та 1.5.3 Договору, проценти є неузгодженими, а отже, не підлягають нарахуванню та стягненню.

Отже, з огляду на викладене, суд виснував про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 23 259,00 грн.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд виснував, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по тілу кредиту у розмірі 10 000,00 грн та простроченою заборгованістю за комісією за видачу кредиту у розмірі 1 000,00 гривень, всього на суму 11 000,00 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на 32,12% (розрахунок: 11000 х 100 / 34 250,00), з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 855,20 грн (розрахунок: 2 662,40 х 32,12%).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 379/1418/18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що 01.07.25 між адвокатським об`єднанням «Аппологет» в особі керуючого компанії Усенка М.І. та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір про надання правничої допомоги №0107/25. Додатком до договору про надання правничої допомоги є протокол погодження вартості послуг. Згідно акту прийому - передачі наданих послуг №Д/18181 від 12.02.26, детального опису наданих послуг до акту Д/18181 від 12.02.26 вартість послуг становить 8 000,00 грн.

Верховний Суд в постанові від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18 роз`яснив, що суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власною ініціативою.

Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог, а також що позивач підтвердив понесені витрати на професійну правничу допомогу, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 569,60 грн (розрахунок: 8 000,00 х 32,12%).

Керуючись ст. ст. 2,76-83,141,263-265,273,280-289,354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит від 19.03.2024 № 8507192 у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок, з яких: 10 000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1 000,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 855 (вісімсот п`ятдесят п`ять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу у розмірі 2569 (дві тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вулиця Смаль- Стоцького, 1, 28 корпус.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду підписане 09.06.2026.

Суддя Ю. А. Скриль