Рішення № 13721566, 25.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

25.01.2011Справа №5002-29/5919-2010

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6).

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

Про стягнення 10360,93 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача Ключник О.О., представник, довіреність № 018-Д від 04.01.2011 р.;

Від відповідач не зявився.

Сутність спору: Відкрите акціонерне товариства «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10360,93 грн.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив норми Тимчасового договору про постачання електричної енергії № 528 від 07.06.2005 р. між ним та Відкритим акціонерним товариством «Крименерго», Закон України «Про електроенергетику» та Правила користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ 31. 07. 1998 р. № 28.

Позивач зазначив, що представниками ВАТ «Крименерго» було виявлено порушення, яке полягає в самовільному підключенні до мереж ВАТ «Крименерго» з розпломбованою схемою обліку, за фактом якого був складений Акт № 108185 від 07.06.2010 р. На підставі вказаного Акту та згідно з п. 6.42 Правил користування електричною енергією відповідачу була нарахована сума вартості недорахованої електричної енергії в розмірі 9967,16 грн., однак він добровільно заборгованість не сплатив, тому йому був спрямований рахунок від 28. 07. 2010 р. з вимогою сплатити вказану вартість послуг.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10 грудня 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні. Розгляд справи відкладався.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву або заперечень на позовну заяву суду не надав, вимоги ухвал господарського суду від 10.12.2010р., та від 12.01.2011 р. не виконав, про причини невиконання суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою, що зазначена у позові.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № серії НОМЕР_1 станом на 19.10.2010 р. (а.с. 45) місце проживання відповідача значиться: Сімферопольський район, вул. Чорноморська, буд. 60. Також вказаною довідкою повідомлено, що в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій не знайдено.

Як свідчить довідка Сімферопольської районної державної адміністрації в АР Крим за № 10/158 від 12.01.2011 р., ОСОБА_1, зареєстрований 01 червня 1994 р. на підставі рішення Сімферопослької районної ради № 212 про що було видано свідоцтво про реєстрацію субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час і місце судового розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

У звязку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву та доказів на позов, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд -

встановив:

07.06.2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та фізичною особою-підприємцєм ОСОБА_1 був укладений договір про поставку електричної енергії № 528, відповідно до п. 1 якого, Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) відповідно умовам цього договору і додатком до договору, які є його невідємною частиною.

Представниками Сімферопольського РЕС ВАТ «Крименерго» проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією, кафе «Прибой», яке розташовано по вул. Набережній в смт. Ніколаївка та виявлені порушення, а саме: самовільне підключення до мереж ВАТ «Крименерго» з роз пломбуванням схем обліку.

По факту вказаного виявленого порушення був складений Акт № 108185 про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних і фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності від 07.06.2010 року. ( а.с. 11).

Акт № 108185 від 07.06.2010 р. був складений у присутності представника відповідача ОСОБА_2, про що свідчить його підпис на вказаному акті.

Відповідно до пункту 7 Акту № 108185 від 07.06.2010 р., споживач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду Акту комісією по енергонадзору ВАТ «Крименерго» та попереджений про відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією у відповідності за ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику».

07.06.2010 року комісією у складі трьох осіб був здійснений перерахунок обсягу недооблікованої електроенергії та її вартості у відповідності з Методикою обчислення обсягу електричної енергії недооблікованої внаслідок порушення споживачем юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р., та рішенням комісії нараховано 9967,16 грн. недооблікованої електроенергії, про що складено протокол № 5273. (а.с. 15).

28.07.2010 року відповідачу був виставлений рахунок № 0528/45/0710Ш від 28.07.2010р. на оплату заборгованості за електричну енергію, нараховану внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осібсубєктів підприємницької діяльності.

29 липня 2010 року на адресу відповідача був направлений лист за вих. № 910 з вимогою добровільно сплатити рахунок № 528/45 від 28.07.2010р.

Вказаний лист був особисто отриманий відповідачем 06.08.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 17).

Відповідно до наданого розрахунку суми боргу, у звязку з несплатою його відповідачем позивачем було нараховано 3% річних у розмірі 54,89 грн., індекс інфляції у розмірі 338,88 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно приписів статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником зобовязання не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг у семиденний строк зі дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не слідує з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Розрахунок суми індексу інфляції становить 338,88 грн. та 3% річних у розмірі 54,89 грн.

Виконання цивільних обовязків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобовязання за договором щодо своєчасної оплати електричної енергії по акту порушення ПКЕЕ, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення індексу інфляції підлягають стягненню у сумі 338,88 грн. та 3% річних у сумі 54,89 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в частині стягнення суми заборгованість за використану недообліковану електричну енергію по акту про порушення ПКЕЕ у розмірі 9967,16 грн.; індекс інфляції у розмірі 338,88 грн.; 3% річних у розмірі 54,89 грн. обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПО України 00131400, р/р 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805) заборгованість за використану недообліковану електричну енергію по акту про порушення ПКЕЕ у розмірі 9967,16 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПО України 00131400, р/р 2600201300202 в СФ ВАТ «Укрпромбанк», МФО 324805) 3% річних у розмірі 54,89 грн. та індекс інфляції у розмірі 338,88 грн., 103,61 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.