Рішення № 13721570, 24.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

24.01.2011

Справа №5002-29/5918-2010

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Крымстройиндустрия» (95000, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстрой» (95000, м. Сімферополь, вул. Краснознаменна, 61, кв.1; 95006, м. Сімферополь, Залізничний р-н, вул. Карла Лібкнехта, буд. 30, кв. 2)

Про стягнення 162205,85 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Крымстройиндустрия» звернулося до господарського суду АР Крим із позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстрой» про стягнення заборгованості за договором підряду № 1/СП/15 від 15.01.2007р. в розмірі 162205,85 грн., а саме: заборгованість в розмірі 74056,60 грн.. пеня у розмірі 45934,97 грн.; індекс інфляції у розмірі 35695,28 грн. та 3% річних у розмірі 6519,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені зобов’язання, щодо своєчасності та повноти оплати за виконану роботу по договору підряду на суму 74056,60 грн., в зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстрой» виникла заборгованість в розмірі 43800,00 грн.

Також, позивач вважає, що у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати роботи, у нього виникло право на нарахування сум 3% річних, індексу інфляції та пені, суми яких і заявляються ним до стягнення.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10 грудня 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крымстройиндустрия» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 12.01.2011 р. позивач уточнив позовні вимоги, та надав уточнену редакцію позовної заяви із зміненими реквізитами, яку він мотивує тим, що згідно довідки Головного управління статистики про включення відповідача в ЄДРПОУ від 20.12.2010 р., останній зареєстрований по інший адресі, а саме: м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Карла Лібкнехта, буд 30, кв. 2.

Вказане уточнення прийнято судом.

В судове засідання 24 січня 2011 р. представники позивача та відповідача не з’явились.

Проте від позивача надійшло клопотання з проханням розглянути справу за наявними документами у відсутності представника по причині відрядження.

Суд задовольняє заявлене позивачем клопотання.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву або заперечень на позовну заяву суду не надав, вимоги ухвал господарського суду від 10.12.2010р., та від 12.01.2011 р. не виконав, про причини невиконання суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за новою юридичною адресою.

Згідно довідки Головного управління статистики в АРК від 07.12.2010р. за вих. № 05.3-8.1/3104 ( а.с. 47) відповідач значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організації України як юридична особа за адресою – м. Сімферополь, Залізничний район, вул. К.Лібкнехта, буд. 30, кв. 2.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час і місце судового розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву та доказів на позов, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд -

встановив:

15.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крымстройиндустрия» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецстрой» був укладений договір підряду № 1/СП/15, відповідно до п. 2.1. якого Замовник доручає, а Підрядник в межах договірної ціни, виконує власними і залученими силами всі передбачені замовленням роботи 2 черги 1 ділянки на об’єкті: «Комплексна реконструкція – реставрація приморського бульвару», здає в обумовлені строки виконані роботи замовнику, усуває впродовж гарантійного строку експлуатаційні недоопрацювання і дефекти, що виникають з вини підрядника.

Здача-приймання робіт здійснюється у відповідності з діючим порядком і оформлюється актом здачі об’єкта в експлуатацію. Обов’язки сторін визначаються згідно ДБН. Перелік документів, оформлених при здачі робіт, відповідає вимогам, передбаченим будівельними нормами і правилами. З моменту підписання акту здачі виконаних робіт в експлуатацію замовник відповідає за його цілісність. ( п. 5.1 договору).

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2, 6.3 договору, оплата виконаних робіт здійснюється замовником щомісячно. До початку виконання робіт замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30% від договірної ціни робіт. Аванс надається на закупівлю необхідних для виконання робіт матеріальних ресурсів і повинен бути використаний упродовж 3-х місяців. Замовник має право контролювати використання сум авансу і вимагати його дострокового повернення у разі нецільового використання. Замовник здійснює розрахунки (промежуточні і остаточні) за виконання робіт упродовж 10-ти календарних днів з моменту підписання актом приймання-передачі виконаних робіт по формі № КБ-2в і довідки вартості виконаних робіт по формі КБ-3, підписаних повноважними представниками сторін. Акти приймання виконаних робіт (форма КВ-2В і форма КБ-3) готує підрядник і передає на підписання повноважному представнику замовника. Повноважний представник замовника упродовж трьох днів перевіряє реальність актів і підписує його в частині виконаних обсягів робіт або надає мотивувальну відмову з переліком недоліків.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов’язків. (п. 18.06 договору).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони підписали акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. на загальну суму 917030,40 грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. на суму 624056,60 грн., проте відповідач частково розрахувався за отримані роботи, доказів сплати боргу у повному обсязі суду не надав, доказів які б спростовували доводи позивача суду не представив. Отже відповідач має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Крымстройиндустрия» у розмірі 74056,60 грн.

Таким чином відповідач свої зобов’язання по сплаті за виконані роботи по договору підряду № 1/СП/15 не виконав, тому заборгованість у розмірі 74056,60 грн. підлягає стягненню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача та 3% річних у сумі 6519,00 грн. та індекс інфляції у розмірі 35695,28 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного суду України від 03.04.1997 р. №62-97р., слідує, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, отже потрібно вважати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за цій місяць, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Виконання цивільних обов’язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Перевіривши розрахунок позивача, враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором підряду №1/СП/15, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних за період з 08.02.2008р. по 06.12.2010р. підлягають стягненню у сумі 6276,18 грн. та індекс інфляції за той же період підлягає стягненню у сумі 33797,94 грн.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 45934,97 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 цього Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов’язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», статтями 1,3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, суд вважає її обґрунтованою у сумі 8182,64 грн. В частині стягнення пені в сумі 37752,33 грн. суд вважає її нарахування необґрунтованим з огляду на те, що позивачем не застосовано при розрахунку розміру пені обмежень щодо періоду її нарахування, встановлених п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, положення якої підлягають застосуванню, оскільки договором не встановлено терміну нарахування пені.

Відповідно до п. 17.6 договору за порушення сторонами строків виконання обов’язків винна сторона сплачує іншій стороні за кожний день прострочки пеню, розмір якої рахується від суми невиконаних зобов’язань, визначених з урахуванням офіційного рівня інфляції, із рахунку облікової ставки НБУ, діючий за період, за який сплачується неустойка.

За період прострочки відповідачем виконання своїх зобов’язань по договору підряду № 1/СП/15 позивачем, відповідно п.17.6 договору, пеня складає 8182,64 грн. В частині стягнення пені у розмірі 37752,33 грн. слід відмовити.

Матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов’язань по договору підряду № 1/СП/15, а відтак окрім суми основного боргу він повинний сплатити й вказану суму пені у розмірі 8182,64 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Крымстройиндустрия» в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 74056,60 грн.; пені у сумі 8182,64 грн.; 3% річних у розмірі 6276,18 грн. та індексу інфляції у розмірі 33797,94 грн. обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстрой» (95000, м. Сімферополь, вул. Краснознаменна, 61, кв.1; 95006, м. Сімферополь, Залізничний р-н, вул. Карла Лібкнехта, буд. 30, кв. 2, код ЄДРПОУ 32703508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крымстройиндустрия» (95000, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10, код ЄДРПОУ 32100553) заборгованість у сумі 74056,60 грн., пеню у сумі 8182,64 грн.; 3% річних у сумі 6276,18 грн.; індекс інфляції у сумі 33797,94 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1223,90 грн. та 177,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

34. В частині стягнення пені у розмірі 37752,33 грн., 3% річних у розмірі 242,82 грн. та індексу інфляції у сумі 1897,34 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано – 25.01.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.